Постанова № 57646411, 11.05.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2016 року Справа № 904/9967/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Величко Н.Л., Березкіна О.В.

секретар судового засідання Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №137 від 24.02.2016р., представник

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Арт" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2016р. у справі №904/9967/15

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ

до відповідача-1: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Дніпропетровськ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Арт", м.Кременчук, Полтавська область

про стягнення 63000 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2016р. у справі №904/9967/15 (суддя Рудь І.А.) позов задоволено. Стягнуто солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Арт" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 3000,00 грн. основного боргу, 60000,00 штрафу, 2500,00 грн. витрат на послуги адвоката та 1378,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Означене рішення вмотивовано тим, що відповідачі не виконали свої договірні зобов'язання перед позивачем, чим порушили умови укладених із позивачем договору оренди майна та договору поруки.

ТОВ "Грін Арт" (відповідач-2), не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2016р. у справі №904/9967/15, подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з неповним з'ясуванням обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, при неповному дослідженні доказів, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи та з невірним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2016р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог у апеляційній скарзі відповідач-2 вважає необхідним звернути увагу на той факт, що між ним і позивачем 20.04.2015р. був укладений договір №20/04/2 купівлі-продажу, відповідно до якого за переданий 25.09.2015р. товар фізична особа-підприємець ОСОБА_2 повинен був сплатити грошові кошти. Оскільки грошові кошти сплачені не були, товариством на адресу фізичної особи-підприємця був направлений лист-повідомлення про розірвання договору купівлі-продажу №20/04/2 від 20.04.2015р. Вищевказаний договір купівлі-продажу породжував правовідносини для договору оренди майна №04/15/1 від 24.04.2015р. З розірванням в односторонньому порядку договору купівлі-продажу договір оренди 25.09.2015р. втрачає свою чинність. Крім того, відповідач-2 вважає, що додаткова угода №1 від 24.04.2015р. до договору оренди майна не має юридичної сили, оскільки складена від товариства в особі директора ОСОБА_4 після того, як 12.05.2015р. він був звільнений з посади директора. Як вказує відповідач-2, вважаючи даний документ сфальсифікованим його представником було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи, яке проігноровано судом першої інстанції.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (позивач) у запереченнях на апеляційну скаргу вважає, що під час розгляду справи судом першої інстанції правильно встановлено, що договір оренди майна №04/15/1 від 20.04.2015р. є чинним і відповідачем-2 було порушено умови цього договору щодо своєчасної сплати орендної плати. Зазначає, що з 20.04.2015р. відповідач-2 виконував свої зобов'язання за даним договором, у тому числі по оплаті орендної плати, але з серпня 2015 року по теперішній час припинив оплату орендної плати, що є порушенням умов п.п. 5.1.-5.2. договору оренди майна №04/15/1 і що відображено в акті звіряння взаємних розрахунків за період з 20.04.2015р. по 20.01.2016р. Також позивач зазначає, що 01.07.2015р. для забезпечення виконання зобов'язань Орендаря перед Орендодавцем, позивач уклав з відповідачем-1 договір поруки, відповідно до якого відповідач-1 зобов'язався солідарно з відповідачем-2 нести відповідальність за виконання відповідачем-2 зобов'язань за договором оренди майна №04/15/1 від 20.04.2015р. та додатковою угодою №1 від 24.04.2015р., позивач вважає, що означений договір поруки відповідає вимогам діючого законодавства України, є дійсним та чинним. Крім того, позивач категорично не погоджується з твердженням відповідача-2 щодо одностороннього дострокового розірвання договору купівлі-продажу товару №20/04/2 від 20.04.2015р., оскільки немає підстав для дострокового розірвання даного договору, даним договором не передбачено можливість його одностороннього дострокового розірвання і лист відповідача-2 від 25.09.2015р. №269/09 не може бути підставою або наслідком дострокового припинення цього договору. Зазначає, що будучи на посаді директора ТОВ "Грін Арт" (відповідача-2) ОСОБА_4 20.04.2015р. уклав та власноруч підписав договір купівлі-продажу товарів №20/04/2 з фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, а 24.04.2015р. уклав та власноручно підписав додаткову угоду №1 до вищезазначеного договору купівлі-продажу від 20.04.2015р.; 20.04.2015р. уклав та власноруч підписав договір оренди майна №04/15/1 з фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, а 24.04.2015р. уклав та власноручно підписав додаткову угоду №1 до вищезазначеного договору оренди майна від 20.04.2015р. Все це підтверджено відповідною заявою ОСОБА_5 від 20.01.2016р., яка посвідчена нотаріально. Тому, на думку, позивача, твердження відповідача-2 щодо не підписання його представником додаткової угоди №1 від 24.04.2015р. до договору оренди майна №04/15/1 від 20.04.2015р. є помилковим. Також, позивач вважає, що суд першої інстанції на законних підставах стягнув солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 3000,00 грн. основного боргу, 60000,00 грн. штрафу, 2500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Позивач просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2016р. у справі №904/9967/15 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Грін Арт" без задоволення.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (відповідач-1) надав 05.04.2016р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду клопотання, в якому зазначив, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв'язку з надуманістю та невідповідністю дійсним обставинам справи та просив розглядати справу без його участі та участі його представника.

Відповідачі були належним чином сповіщені про час і місце розгляду справи, але участі свого представника в судових засіданнях не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи, що відповідачі не скористався наданим йому правом брати участь в судових засіданнях та на засадах змагальності доводити суду обґрунтованість своїх вимог та заперечень, а неявка представників відповідачів не перешкоджає дослідженню та оцінці наявних матеріалів справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні в порядку ст.ст. 75, 99 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 11.05.2016р. представник позивача заперечував на задоволенні апеляційної скарги відповідача-2 з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено із матеріалів справи, між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Арт" (Орендар) 20.04.2015р. був укладений договір оренди майна №04/15/1, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар взяв у тимчасове володіння і користування майно.

На виконання п. 3.2. договору за актом про прийняття-передання майна була здійснена передача в оренду наступного майна:

№з/пНазва (майна-предметів)Кількість (шт.)1Комод високий12Комод низький13Пристава півкругла24Сервант для папок15Стіл 9026Стіл директор17Стіл приставний пер.18Тумба виїзна19Шафа книжна 4ДВ110ОСОБА_6 блек111ОСОБА_7 блек112Двері скляні 796*1054213Двері щітові 796*1054114Двері щітові 796*702215Знищувач документів S116Знищувач документів X117Компресор АІРЛАЙТ «Професіонал»118Крісло ПМК Атлантіс пл. спліт шкіра чорна119Крісло ПМК Ледлі пл. шт. шкіра Неаполь Н20120Крісло ПМК Хьюстон Хром механізм МВ Мадрас ДК браун121Крісло Самба-РЦ хром горіх мадрас ДК Браун з кантом122Крісло спринт фс/амф-5 А-2123Масляний обігрівач Element OR 1225-4124Масляний обігрівач Рefrezza РF 1650125Монітор 21"-23" Dell Ultrasharp U2312НМ126Монітор 22" LG Е2242С-BN227МФУ НР LjM319F МFР128Полиця для клавіатури129Полиця для клавіатури130Принтер НР Lj 1018131Принтер Samsung МL-1910132Пристрій безперебійного живлення АРС ВасК ЕS 550 \/А233Секція меблева 420*420*1844134Секція меблева 806*420*1140135Секція меблева 806*420*1844136Стіл конторський137Стіл письмовий338Стіл письмовий 1350*600*750139Стіл письмовий 1800*900*750140Стіл приставний 900*800*750141Стілець ізо блек А-2142Стілець ізо блек А-431043Тачка будівельна двоколісна WB 6418-1S244Топ 430*600*25145Тумба мобільна 290*500*280146Тумба мобільна 290*500*280147Тумба мобільна 420*500*620148Тумба мобільна 420*500*620149Тумба приставна 420*580*725150Уно-контейнер С 13 вишн/чорн151Уно-контейнер Ц12 вишн/чорн252Уно+стіл СТ83 вишн/чорн153Чайник Tefal KI 410154Шафа книжкова355МФУ/Принтер Brother МFС-7860 DWR с Wi-Fi (МFС7860DWR1)156Ноутбук 15,6" НР Envy m6-1151 er(sr)(C0Y06EA)157Печь Буллерьян158Бітонозмішувач WR 180С 180л359Крісло Валенсія ХБ (ЦС-618Е) шкіра чорна160ПК для ігор і розваг Асеr Аspire X 1470 (D (Р) Т.S.)161ПК для ігор і розваг Асеr Аspire X 1470 (D (Р) Т.S.)162ПК для ігор і розваг Асеr Аspire X 1470 (D (Р) Т.S.)163ПК для ігор і розваг Асеr Аspire X 1470 (D (Р) Т.S.)164ПК для ігор і розваг Асеr Аspire X 1470 (D (Р) Т.S.)1

Сторонами пунктами 5.1. і 5.2. договору встановлено, що розмір орендних платежів складає 500,00 грн. за місяць (без ПДВ) та сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця наперед не пізніше 20 числа кожного місяця.

Термін оренди склав один рік з моменту прийняття майна, що орендується, за актом приймання, з можливістю пролонгації (п. 4.2. договору).

01.07.2015р. фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (Поручитель) і фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (Орендодавець) уклали договір поруки, предметом якого є зобов'язання Поручителя відповідати перед Орендодавцем за виконання всіх зобов'язань ТОВ "Грін Арт" (Орендар), які виникли згідно договору оренди майна №04/15/1 від 20.04.2015р. (основний договір), а також додаткової угоди №1 (до договору оренди майна №04/15/1) від 24.04.2015р.

За умовами пунктів 3.1. і 3.2. договору поруки Поручитель і Орендар несуть солідарну відповідальність перед Орендодавцем за належне виконання Орендарем зобов'язання, передбаченого п. 5.1. основного договору, а також п. 9.1. і п. 10.1., викладених у додатковій угоді №1 від 24.04.2015р. Але у будь якому випадку розмір відповідальності Поручителя не може перевищувати розмір забезпеченого зобов'язання, зазначеного у п. 4 цього договору. Поручитель забезпечує виконання зобов'язання по основному договору у повному обсязі.

Договір згідно п. 7.1. вступив в силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії основного договору, окрім випадків визначених у ст. 559 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 7.1. укладеного договору оренди майна відповідач-2 зобов'язався своєчасно здійснювати орендні платежі.

В свою чергу відповідач-1 взяв на себе зобов'язання у договорі поруки при порушенні Орендарем зобов'язань з основного договору, виконати за боржника зобов'язання у 10-денний строк з дня отримання вимоги від Орендодавця (п.5.1.1.).

Фактично за оренду майна протягом дії договору відповідач-2 сплатив 1666,67 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №804 від 25.06.2015р. і №876 від 10.08.2015р. (а.с.32-33).

10.11.2015р. на адресу відповідача-2 за №25 була направлена претензія з вимогою погасити суму заборгованості за користування майном за серпень, вересень, жовтень та листопад 2015р. у сумі 2000,00 грн. та штраф у сумі 40000,00 грн. (а.с.27).

Також претензія за №26 від 10.11.2015р. була направлена відповідачу-1, як поручителю за договором (а.с.29).

Оскільки свої договірні зобов'язання відповідачі не виконали, це стало підставою для подання позивачем позову до господарського суду.

Заявою про збільшення позовних вимог від 21.01.2016р., яка подана позивачем до розгляду справи по суті, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів 60000,00 грн. штрафу, 5000,00 грн. витрат за надання правової допомоги та 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги позивача про стягнення суми 3000,00 грн. основного боргу та 60000,00 грн. штрафу, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачі не виконали належним чином свої договірні зобовязання перед позивачем, чим порушили умови укладених із позивачем договору оренди майна та договору поруки.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1 та 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За визначенням ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання часткового або у повному обсязі.

За вимогами частин 1 і 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що посилання відповідача-2 на договір купівлі-продажу від 20.04.2015р. №20/04/2, який, як вважає відповідач-2, породжував правовідносини для спірного договору оренди, є безпідставними.

Так договір купівлі-продажу від 20.04.2015р. №20/04/2 не є предметом спору в цій справі, не пов'язаний з договором оренди підставами виникнення та не містить посилання в умовах договору на спірний договір оренди. Укладення спірного договору оренди відповідачем не заперечується.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача-2 про не врахування судом першої інстанції наданих ним доказів про одностороннє розірвання договору купівлі-продажу, то колегія суддів зазначає, що, відповідно до статті 655 Цивільного кодекс у України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За загальним правилом, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 334 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 692 Цивільного кодексу України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Матеріалами даної справи підтверджено та не заперечується сторонами, що позивач прийняв від відповідача-2 майно, яке було предметом продажу за договором купівлі-продажу №20/04/2 від 20.04.2015р., а в подальшому передав його відповідачу-2 в користування за договором оренди майна №04/151 від 20.04.2015р. за відповідним актом приймання-передання майна від 20.04.2015р. (а.с. 17).

Таким чином, позивач, як покупець, прийняв від відповідача-2, як продавця, зазначене майно у свою власність, що позбавляє відповідача-2 права односторонньої відмови від такого договору купівлі-продажу.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги позивача, що направлений 25.09.2015р. відповідачем-2 на адресу позивача лист-повідомлення про розірвання договору купівлі-продажу №20/04/2 від 20.04.2015р. є підставою для одностороннього розірвання цього договору і, як наслідок, спричиняє втрату чинності договором оренди майна №04/151 від 20.04.2015р.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача-2 про фальсифікацію Додаткової угоди №1 від 24.04.2015р. до договору оренди майна №04/151 від 20.04.2015р., то з урахуванням пояснень самого ОСОБА_4, який був присутній в судовому засіданні суду першої інстанції 26.01.2016р. та підтвердив факт підписання додаткової угоди №1 саме в день її укладення 24.04.2015р. місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача-2 про призначення у даній справі судової експертизи реквізитів означеної додаткової угоди.

В матеріалах справи також міститься нотаріально засвідчена заява ОСОБА_4 від 20.10.2016р., у якій цей громадянин сповістив господарський суд, що 20.04.2015р. ним, як вповноваженою особою директором ТОВ "Грін Арт", особисто було укладено та власноручно підписано договір оренди майна №04/15/1 з фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, а 24.04.2015р. було укладено та власноруч підписана Додаткова угода №1 до Договору оренди майна від 20.04.2015р., що також, на думку колегії суддів, є додатковим підтвердженням факту укладення Додаткової угоди №1 від 24.04.2015р. до договору оренди майна №04/151 від 20.04.2015р.

З огляду на викладене, слід визнати необґрунтованими доводи відповідача-2 про безпідставне відхилення господарським судом його клопотання про призначення експертизи цих документів.

Як свідчать додані відповідачем-2 до апеляційної скарги Заява директора ТОВ "Грін Арт" ОСОБА_8 про кримінальне правопорушення вчинені громадянином ОСОБА_2, бувшим засновником ТОВ "Грін Арт", у звязку із виявленими фактами фальсифікації документів та Повідомлення про початок Кременчуцьким відділом поліції ГУНП в Полтавській області НП України за цією заявою досудового розслідування, нові обставини укладення Додаткової угоди №1 від 24.04.2015р. до Договору оренди майна від 20.04.2015р. можуть бути встановлені органами досудового розслідування та судом у кримінальному провадженні, що може бути в подальшому підставою для перегляду судових рішень господарського суду у даній справі за нововиявленими обставинами.

За ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідальність у вигляді штрафу передбачена сторонами п. 9.1. договору оренди майна. Додатковою угодою №1 від 24.04.2015р. до спірного договору оренди сторони виклали п. 9.1. договору у наступній редакції: "Орендар несе наступну відповідальність за даним договором: у випадку прострочення по сплаті орендних платежів сплачує штраф у сумі 10000,00 гривень за кожний місяць прострочки".

Розмір штрафу у сумі 60000,00 грн. за період з серпня 20015 року по січень 2016 року (за 6 місяців) підтверджено відповідним розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи.

Виходячи із встановлених на час розгляду даної справи обставин та враховуючи відсутність доказів погашення суми заборгованості відповідачами і обґрунтованих заперечень щодо невиконання своїх зобов'язань за означеними договорами оренди майна та поруки, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів суми 3000,00 грн. основного боргу та суми 60000,00 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Частиною 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Повноваження адвоката ОСОБА_9 у судових засіданнях господарського суду засвідчено ордером від 10.12.2015р. серії ДП №626/000032 (а.с.52), та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №1781, виданим на підставі рішення Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11.12.2007р. №9 (а.с. 51).

Витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката в даному спорі підтверджуються договором про надання правової допомоги №39/ФО від 17.09.2015р., укладеним між позивачем та адвокатським об'єднанням "Статус" (а.с.24), актом прийому-передачі за договором №39/ФО про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 17.09.2015р., що засвідчує факт надання в період з 02.11.2015р. по 13.11.2015р. послуг із підготовки та подання позовної заяви до господарського суду Дніпропетровської області і аналіз документів за позовом, підготовка (складання) позовної заяви, документів до неї, в якому також передбачено, що вартість юридичних (адвокатських) послуг відповідно до умов договору складає 5000,00 грн. (а.с.26), а також платіжним дорученням №67562721774095097717 від 13.11.2015р. на суму 5000,00 грн. (а.с.25), яке підтверджує дійсну сплату відповідних послуг.

За наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції, врахувавши обсяг фактично наданих адвокатом послуг, вірно застосував норми процесуального законодавства та обґрунтовано стягнув з відповідачів на користь позивача витрати на оплату цих послуг, зменшивши їх розмір до суми 2500,00 грн.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, оскаржене рішення місцевого господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства, тому передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Арт" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2016р. у справі №904/9967/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено 12.05.2016р.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

СуддяН.Л. Величко

СуддяО.В. Березкіна