Рішення № 57646193, 10.05.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.05.2016 Справа № 920/351/16позовом: Приватного підприємства Науково-виробнича компанія МЕТІНВЕСТ

ПЛЮС, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МОТОРДЕТАЛЬ-

КОНОТОП, м. Конотоп, Сумська область

про стягнення: 144108,82 грн.

Суддя Ю.О. Зражевський

Від представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 22.02.2016

від відповідача: не зявився

За участю секретаря судового засідання Г.В. Завалій

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по договору поставки № 158 від 02.06.2015 у сумі 144108,82 грн., з яких: борг 61256,65 грн.; 67301,31 грн. пеня ; 4589,00 грн. 3% річних, 10961,86 грн. інфляційні збитки. Крім того, стягнути судовий збір у розмірі 2161,63 грн.

У відзиві на позовну заяву № 18/11-851 від 15.04.2016 відповідач зазначає, що сплатив позивачу суму основного боргу у розмірі 61 256,65 грн. В частині стягнення 3% річних, сум пені та інфляційних збитків відповідач вказує на те, що не має можливості надати обґрунтованих заперечень, оскільки не отримував від позивача розрахунку вказаних сум.

05.05.2016 від позивача до господарського суду надійшло клопотання № 1264 від 29.04.2016, в якому останній зазначає, що відповідачем сплачено суму основного боргу, у звязку з чим просить суд стягнути з відповідача на свою користь 91 766,61 грн., з яких: 66365,19 грн. пеня, 4 525,00 грн. 3% річних та 20 876,42 грн. інфляційні збитки. Крім того, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 161,63 грн. витрат по сплаті судового збору.

06.05.2016 електронною поштою та 10.05.2016 поштою до господарського суду від відповідача надійшла заява, в якому останній звертає увагу на те, що позивач не виконав вимог ухвали господарського суду від 20.04.2016, а саме, не надав відповідачу розрахунок пені, 3% річних та інфляційних, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Крім того, у даній заяві відповідач просить суд розглянути справу, призначену на 10.05.2016, без участі свого представника.

У судовому засіданні 10.05.2016 представник позивача підтримував заявлені позовні вимоги, з урахуванням клопотання № 1264 від 29.04.2016.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

02.06.2015 між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений Договір поставки №158, за умовами якого постачальник зобовязується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити лом чорних та кольорових металів.

Найменування, кількість та ціна товару погоджувались сторонами договору додатково, що не суперечить п.2.1 Договору.

Відповідно до п.4.1 Договору покупець здійснює оплату вартості поставленої партії товару на розрахунковий розрахунок постачальника протягом 30 календарних днів від дати поставки товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін і діє до 31 грудня 2015 року. Договір вважається продовженим на тих же умовах на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору не буде заявлено однією із сторін про відмову від даного договору або про перегляд його умов (п.9.1 Договору).

Як зазначає позивач у позові, Приватне підприємство «НВК «Металінвест плюс» свої зобовязання по договору виконало належним чином, станом на березень 2016 року здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 2 935271,15 грн., що підтверджується видатковими накладними, актами приймання металів чорних (вторинних) та відомостями про вантаж, підписаними повноважними представниками сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої зобязання з оплати за отриманий товар виконав не в повному обсязі, у звязку з чим за останнім станом на 31.03.2016 (дата подання позову до суду) утворилась непогашеною заборгованість у розмірі 61 256,65 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відзиві на позовну заяву № 18/11-851 від 15.04.2016 відповідач зазначає, що до подання позовної заяви до суду, відповідач оплатив позивачу суму основного боргу за отриманий товар у розмірі 61256,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1544 від 28.03.2016.

Беручи до уваги те, що матеріали справи підтверджують факт сплати відповідачем основного боргу у розмірі 61256,65 грн. до подання позову до суду, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача зазначеної суми є неправомірними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 6.3 Договору за порушення строків оплати товару покупець сплачую пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який нараховується пеня, від неоплаченої суми, за кожень день прострочки платежу

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем до позовної заяви, останній нараховує відповідачу пеню за період з 28.09.2015 від 11.03.2016 (період, за який відповідач взагалі не проводив оплату за поставлений товар) .

Так, відповідачу за видатковою накладною № 000000537 від 28.09.2015 на суму 25885,00 грн., яка залишилась несплаченою, за період 29.10.2015 по 11.03.2016 нараховано пеню у розмірі 4 181,31 грн., за видатковою накладною №000000541 на суму 32204,90 грн. від 29.09.2015 за період з 30.10.2015 по 11.03.2016 нараховано пеню у розмірі 5 163,23 грн., за видатковою накладною №000000542 на суму 32882,85 грн. за період з 31.10.2015 по 11.03.2016 нараховано пеню у сумі 5 232,29 грн., за видатковою накладною № 0110/1 на суму 27477,45 грн. від 01.10.2015 за період з 02.11.2015 по 11.03.2016 нараховано пеню у сумі 4305,98 грн., по видатковіим накладним № 0610/1, № 0610/2, № 0610/3 від 06.10.2015 на загальну суму 125898,50 грн. за період з 06.11.2015 по 11.03.2016 нараховано пеню у сумі 18970,94 грн., по видатковій накладній № 051/1 від 05.10.2015 на суму 37159,85 грн. нараховано пеню у розмірі 5644,11 грн., видатковим накладним № 0810/2 та № 0110/1 від 08.10.2015 на загальну суму61256,65 за період з 09.11.2015 по 11.03.2015 нараховано пеню у сумі 9082,67 грн., видатковій накладній № 3010/1 від 30.10.2015 на суму 27700,40 грн. за період від 01.12.2015 по 11.03.2016 нараховано пеню у розмірі 3 372,57 грн., видатковій накладній №р000000601 від 07.12.2015 на суму 137100,00 грн. за період з з 08.01.2016 по 11.03.2016 нараховано пеню у сумі 10412,09 грн.

Всього нараховано пеню на загальну суму 66365,19 грн.

Беручи до уваги, що розрахунок пені, здійснений позивачем відповідно до умов договору та з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», вимоги позивача про стягнення 66365,19 грн. пені є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4525,00 грн. 3% річних та 20876,42 грн.інфляційних збитків за прострочення оплати грошових коштів за отриманий товар по вищенаведеним накладним за вказані вище періоди підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Посилання відповідача на те, що він не може надати обґрунтованих заперечень відносно нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних збитків, у звязку з неотриманням від позивача розрахунку позовних вимог, господарський суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що на виконання вимог ухвали господарського суду позивачем був здійснений «уточнений» розрахунок позовних вимог, примірник якого, разом з відповідними матеріалами був надісланий на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 04.05.2016.

Господарський суд вважає, що відповідач прийняв пасивну позицію захисту посилаючись на те, що у описі вкладення до цінного листа, який доданий до позовної заяви, детально не розписані додатки, замість того, щоб скористатись своїм правом, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та ознайомитись з матеріалами справи, зробити з них витяги, зняти копії та надати обґрунтовані заперечення.

За таких обставин, господарський суд вважає заперечення відповідача не обґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

Беручи до уваги те, що після перерахунку позивача пені, 3% річних та інфляційних збитків, загальна сума позовних вимог фактично збільшилась з 144108,82 грн. (з яких 61256,65 грн. борг, 67301,31 грн., 4589,00 грн. 3% річних, 10961,86 грн. інфляційних збитків) на 153023,26 грн. (з яких 61256,65 грн. борг, 66365,19 грн. пеня, 4525,00 грн. 3% річних, 20876,42 грн. інфляційні збитки) з позивача підлягає до стягнення в доход Державного бюджету України недоплачений судовий збір у розмірі 133,70 грн.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, що становить 1376,49 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотордеталь-Конотоп» (вул. Вирівська, буд. 64, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код 30573983) на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича компанія «Метінвест Плюс» (вул. 40 років Радянської України, буд. 1/2 офіс 36, код 37778049) 66365,19 грн. пені, 4525,00 грн. 3% річних, 20 876,42 грн. інфляційних збитків, 1376,49 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Приватного підприємства «Науково-виробнича компанія «Метінвест Плюс» (вул. 40 років Радянської України, буд. 1/2 офіс 36, код 37778049) в доход держбюджету (р/р 31218206783002, отримувач: УДКС у м. Суми, 22030001, МФО 837013, код 37970593) недоплаченого судового збору за подання позовної заяви до господарського суду у розмірі 133,70 грн.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 13.05.2016.

Суддя ОСОБА_2