Рішення № 57646169, 11.05.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.05.2016 Справа № 920/346/16за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю (Агрофірма) Довіра, с. Землянка, Конотопський район, Сумська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Малка-Транс, м. Сквира, Київська область в особі Філії Конотопський молзавод, м. Конотоп, Сумська область

про стягнення 1293859,92 грн.

СУДДЯ Моїсеєнко В.М.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 10 від 21.03.2016р.

Від відповідача: не зявився

За участю секретаря судового засідання Сороки Л.М.

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви від 21.03.2016р.№ 55, просить стягнути з відповідача на свою користь 158104,58 грн. основного боргу по договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 4-14 від 02.01.2014р. та 76435,86 грн. інфляційних збитків, а також 778303,26 грн. основного боргу по договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 7-15 від 01.01.2015р., пеню у розмірі 243971,37 грн., інфляційні збитки у розмірі 24747,54 грн. , 3% річних у розмірі 12297,31 грн. та судовий збір у розмірі 19408,00 грн.

Представник позивача в дане судове засідання подала клопотання № б/н від 11.05.2016р. про долученн до матеріалів справи додаткових документів ( всього на 25-ти арк.) Зазначені документи оглянуті в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.

Відповідач відзив на позов не подав, представник відповідача у судове засідання. не зявився, про причини незявлення суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення відповідачу поштових відправлень- судових ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи.

Враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів для вирішення спору по суті, а також те, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причини неявки суду не повідомив, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, тому згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності повноважного представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

02 січня 2014 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю (Агрофірмою) Довіра та відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю Малка-транс в особі філії Конотопський молзавод був укладений договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 4-14, за умовами пункту 1.1. якого продавець (позивач) зобовязався в порядку і на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю (відповідачу) сільськогосподарську продукцію, що відповідає вимогам ДСТУ №3662-97, надалі товар, а покупець зобовязується прийняти та оплатити такий товар.

Місцем передачі товару від продавця покупцеві для подальшого транспортування до місцезнаходження виробничих потужностей (виробництва) покупця пунктом 1.2. Договору визначено місцезнаходження продавця.

Відповідно до п. 1.4. договору перехід права власності на товар від продавця до покупця здійснюється після повного та фактичного закінчення процедури приймання товару за місцезнаходженням виробничих потужностей покупця, підписання всіх необхідних документів та наявності відмітки покупця про прийом товару на товарно-транспортній накладній.

Згідно пункту 2.1 Договору, оплату за товар відповідач (покупець) проводить по договірним цінам, що визначаються сторонами у відповідному протоколі погодження ціни, який є невід'ємною частиною договору; ціна на товар може змінюватись 2 рази на місяць.

Відповідно до п. 2.5. договору розрахунки за даним договором здійснюються шляхом безготівкового розрахунку безпосередньо між сторонами. За домовленістю сторін може проводитись готівковий розрахунок та (або) розрахунок векселем. Зміна форми розрахунку закріплюється сторонами у додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною до даного договору.

Пунктом 7.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Згідно п. 7.2. договору строк даного договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. даного договору та діє до 31.12.2014 року, але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

На виконання умов цього договору, позивач протягом 2014 року поставив відповідачу товар на загальну суму 2 992 929, 32 грн., а саме:

Шза період з 01.01.14 р. по 31.01.14 р. на суму 139 042,82 грн.

Шза період з 01.02.14 р. по 28.02.14 р. на суму 129 642,20 грн.

Шза період з 01.03.14 р. по 31.03.14 р. на суму 187 441,87 грн.

Шза період з 01.04.14 р. по 30.04.14 р. на суму 214 361,32 грн.

Шза період з 01.05.14 р. по 31.05.14 р. на суму 318 221,89 грн.

Шза період з 01.06.14 р. по 30.06.14 р. на суму 357 130,13 грн.

Шза період з 01.07.14 р. по 31.07.14 р. на суму 384 602,34 грн.

Шза період з 01.08.14 р. по 31.08.14 р. на суму 376 201,76 грн.

Шза період з 01.09.14 р. по 30.09.14 р. на суму 290 556,79 грн.

Шза період з 01.10.14 р. по 31.10.14 р. на суму 265 341,02 грн.

Шза період з 01.11.14 р. по 30.11.14 р. на суму 189 730,97 грн.

Шза період з 01.12.14 р. по 31 12.14 р. на суму 140 656,21 грн.

Факт поставки позивачем сільськогосподарської продукції за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 02.01.14 р. № 4-14 підтверджується наявними в матеріалах справи спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини за період з січня по грудень 2014 року, прийомними квитанціями №8 за період з 01.01.14 р. по 31.01.14 р., №77 за період з 01.02.14 р. по 28.02.14 р., №115 за період з 01.03.14 р. по 31.03.14 р., №135 за період з 01 04.14 р. по 30.04.14 р., №168 за період за період з 01.05.14 р. по 31.05.14 р., №190 за період з 01.06.14 р. по 30.06.14 р., №217 за період з період з 01.07.14 р. по 31.07.14 р., №245 за період з 01.08.14 р. по 31.08.14 р., №266 за період з 01.09.14 р. по 30.09.14 р., №297 за період з 01.10.14 р. по 31.10.14 р., №322 за період з 01.11.14 р. по 30.11.14 р., №345 за період з 01.12.14 р. по 31 12.14 р., податковими накладними №14/2 від 31.01.14 р., №14/2 від 28.02.14 р., №15/2 від 31.03.14 р., №21/2 від 30.04.14 р., №16/2 від 31.05.14 р., №15/2 від 30.06.14 р., №8/2 від 31.07.14 р., №30/2 від 31.08.14 р., №23/2 від 30.09.14 р., 19/2 від 31.10.14 р., 19/2 від 30.11.14 р., №14/2 від 31.12.14 р., виписками з банківських рахунків про часткову оплату по Договору, актами звірки взаємних розрахунків №12 станом на 06.01.15 р. , а також №56 станом на 06.02.15 р.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом січня - грудня 2014 року відповідач частково провів оплату за отриманий товар на суму у розмірі 2 556 500,00 грн., а саме: у січні 2014 р.- 50 000,00 грн., у лютому 2014 року 175 000,00 грн., у квітні 2014 року 210 000,00 грн., у травні 2014 року 246 000,00 грн., у червні 2014 року 340 000,00 грн., у липні 2014 року - 310 000,00 грн., у серпні 2014 року 237 000,00 грн., у вересні 2014 року 305 000,00 грн., у жовтні 2014 року 280 000,00 грн., у листопаді 2014 року 243 500,00 грн., у грудні 2014 року 160 000,00 грн.

Пунктом 3.1.5 договору встановлено, що сторони повинні щомісяця проводити звірку по взаєморозрахунках за поставлений товар.

У відповідності до пункту 3.1.5 договору, між сторонами складено акт звіряння взаємних розрахунків №12 станом на 06 січня 2015 року, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 161 441,98 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач надавав позивачу в оренду холодильне обладнання по договору оренди обладнання №3-14 від 02 січня 2014 року з розміром орендних платежів 250,00 грн. на місяць. Сума орендних платежів по вказаному договору зараховувалась в рахунок поставки позивачем сільськогосподарської продукції по договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 02 січня 2014 року № 4-14 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем по договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 02 січня 2014 року № 4-14 становить 158 104, 58 грн.

01 січня 2015 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю (Агрофірмою) Довіра та відповідачнем - Товариством з обмеженою відповідальністю Малка-транс в особі філії Конотопський молзавод було укладено договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) №7-15.

Відповідно до пункту 1.1 договору №7-15. продавець (позивач) зобовязався в порядку і на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцеві (відповідачеві) сільськогосподарську продукцію, що відповідає вимогам ДСТУ №3662-97, надалі товар, а покупець ( відповідач) зобовязався прийняти та оплатити такий товар.

Місцем передачі товару від продавця покупцеві для подальшого транспортування до місцезнаходження виробничих потужностей (виробництва) покупця пунктом 1.2. Договору визначено місцезнаходження продавця.

Відповідно до п. 1.4. договору перехід права власності на товар від продавця до покупця здійснюється після повного та фактичного закінчення процедури приймання товару за місцезнаходженням виробничих потужностей покупця, підписання всіх необхідних документів та наявності відмітки покупця про прийом товару на товарно-транспортній накладній.

Згідно з п. 2.1. договору оплату за товар покупець проводить по договірним цінам, що визначаються у відповідному протоколі погодження ціни, який є невід'ємною частиною до даного договору.

Відповідно до п. 2.5. договору розрахунки за даним договором здійснюються шляхом безготівкового розрахунку безпосередньо між сторонами. За домовленістю сторін може проводитись готівковий розрахунок та (або) розрахунок векселем. Зміна форми розрахунку закріплюється сторонами у додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною до даного договору.

Пунктом 7.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Згідно пункту 7.2. договору строк даного договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 7.1. даного договору та діє до 31.12.2015 року, але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

На виконання умов цього договору, позивач протягом 2015 року поставив відповідачу товар на загальну суму 1 618 195, 26 грн., а саме:

Шза період з 01.01.15 р. по 31.01.15 р. на суму 123 029,66 грн.

Шза період з 01.02.15 р. по 28.02.15 р. на суму 102 747,62 грн.

Шза період з 01.03.15 р. по 31.03.15 р. на суму 160 862,18 грн.

Шза період з 01.04.15 р. по 30.04.15 р. на суму 218 904,60 грн.

Шза період з 01.05.15 р. по 31.05.15 р. на суму 324 637,87 грн.

Шза період з 01.06.15 р. по 30.06.15 р. на суму 358 809,73 грн.

Шза період з 01.07.15 р. по 31.07.15 р. на суму 329 203,60 грн.

Факт поставки позивачем сільськогосподарської продукції за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 01.01.15 р. №7-15 підтверджується наявними в матеріалах справи спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини за період з січня по липень 2015 року, прийомними квитанціями №382 за період з 01.01.15 р. по 31.01.15 р., №407 за період з 01.02.15 р. по 28.02.15 р., №434 за період з 01.03.15 р. по 31.03.15 р., №459 за період з 01 04.15 р. по 30.04.15 р., №478 за період за період з 01.05.15 р. по 31.05.15 р., №496 за період з 01.06.15 р. по 30.06.15 р., №512 за період з період з 01.07.15 р. по 31.07.15 р., податковими накладними №13/2 від 31.01.15 р., №15/2 від 28.02.15 р., №25/2 від 31.03.15 р., №37/2 від 30.04.15 р., №13/2 від 31.05.15 р., №9/2 від 21.06.15 р., №15/2 від 30.06.15 р., №14/2 від 28.07.15 р., №23/2 від 30.09.14 р., 19/2 від 31.10.14 р., 19/2 від 30.11.14 р., №14/2 від 31.12.14 р., платіжними дорученнями з відміткою банку про часткову оплату по Договору від 01.01.2015 року, актом звірки взаємних розрахунків №17 станом на 08.02.15 р.

Як свідчать матеріали справи, в період з січня по серпень 2015 року відповідач частково провів оплату за отриманий товар по договору № 7-15 від 01.01.2015 року (призначення платежу згідно платіжних доручень відповідача проведених та завірених банком) на суму у розмірі 839 892,00 грн., а саме: у січні 2015 року 95 000,00 грн., у лютому 2015 року 220 000,00 грн., у березні 2015 року 110 000,00 грн., у квітні 2015 року 160 000,00 грн., у травні 2015 року 109 000,00 грн., у червні 2015 року 35 000,00 грн., у липні 2015 року 107 892,00 грн., у серпні 2015 року 3000,00 грн.

З матеріалів спарви вбачається, що позивач поставив відповідачу продукції по договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 01.01.15 р. №7-15 на загальну суму 1 618 195, 26 грн., а розрахунки по ньому відповідач здійснив у розмірі 839 892,00 грн., то сума заборгованості по договору № 7-15 складає 778 303,26 грн.

Пунктом 3.1.5 Договору встановлено, що сторони повинні щомісяця проводити звірку по взаєморозрахунках за поставлений товар.

Згідно акту звіряння взаємних розрахунків №17 станом на 08 лютого 2016 року ( т.2 а.с.96) заборгованість відповідача за отриманий товар згідно договорів на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 4-14 від 02 січня 2014 року та №7-15 від 01 січня 2015 року складає 936 407,84 грн.

Оскільки відповідач розрахунки з позивачем за поставлений товар повністю не провів, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

На день розгляду справи в суді основна заборгованість відповідача перед позивачем склала 936 407,84 грн., в т.ч. по договору № 4-14 від 02.01.2014р. в розмірі 158 104, 58 грн. та по договору № 7-15 в розмірі 778 303,26 грн , що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, як встановлено нормами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, відповідач повинен оплатити отриманий ним товар у повному обсязі після його отримання, що підтверджується товарно-супровідними документами, з наступного дня після оформлення кожної спеціалізованої товарної накладної на перевезення товару.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 4.2 Договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 4-14 від 02 січня 2014 року передбачено, що у випадку несвоєчасного, понад встановлений даним договором строк, проведення розрахунків за прийнятий товар, позивач вправі вимагати від відповідача сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Аналогічна відповідальність сторін за порушення умов договору передбачена і розділом 4 Договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 01 січня 2015 року №7-15.

Згідно статей 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом, а стаття 547 цього ж Кодексу встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Оскільки відповідач своєчасно не здійснив оплату отриманого товару, то зобовязаний сплатити пеню, три відсотки річних та інфляційні збитки починаючи з наступного дня після оформлення кожної спеціалізованої товарної накладної на перевезення молочної сировини за вказаний період.

Відповідно до розрахунків штрафних санкцій, доданих до позовної заяви за несвоєчасне виконання грошових зобовязань позивач просить стягнути з відповідача наступні штрафні санкції:

-по договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 02 січня 2014 року № 4-14 інфляційні збитки у розмірі 76 435, 86 грн.

-по Договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 01 січня 2015 року №7-15: пеня у розмірі 243 971,37 грн. 13 коп., інфляційні збитки 24 747,54 грн., 3% річних - 12 297, 31 грн.

Договір від 02.01.2014р. № 4-14 та договір № 7-15 від 01.01.2015р. підписані повноважними представниками позивача та відповідача , скріплені печатками сторін, відповідають вимогам, передбаченим ст. ст. 628 та 639 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірвані сторонами та не визнані недійсними в судовому порядку.

Як встановлено судом, позивач свої зобов`язання відповідно до договору від 02.01.2014р. № 4-14 та відповідно до договору № 7-15 від 01.01.2015р. виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки товару відповідачу підтверджується, зокрема, наявними в матеріалах справи спеціалізованими товарно-транспортними накладними на перевезення молочної сировини, приймальними квитанціями, актами звіряння взаєморозрахунків .

Відповідач свої зобовязання за вищезазначеними договорами виконав лише частково, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за поставлений товар склала по договору № 04-14 від 02.01.2014р. в розмірі 158104,58 грн. , а по договору № 7-15 від 01.01.2015р. в розмірі 778303,26 грн. Відповідач доказів сплати боргу по зазначеним договорам не подав . За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу по договору № 04-14 від 02.01.2014р. в розмірі 158104,58 грн. та по договору № 7-15 від 01.01.2015р. в розмірі 778303,26 грн. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами договору від 02.01.2014р. № 4-14 , пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до Закону України Про судовий збір, ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору у розмірі 19408,00 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Малка Транс в особі філії Конотопський молзавод (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. М. Немолота, буд. 4, код 33555621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ( Агрофірма) «Довіра» ( 41653, Сумська область, Конотопський район, с. Землянка, вул. Центральна,1, код 30490331) 158104,58 грн. боргу по договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 4-14 від 02.01.2014р. та 76435,86 грн. інфляційних витрат; 778303,26 грн. боргу по договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 7-15 від 01.01.2015р., 243971,37 грн. пені, 24747,54 грн. інфляційних збитків, 12297,31 грн. 3% річних, 19408,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.05.2016р.

Суддя ОСОБА_2