Рішення № 57645218, 12.05.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 травня 2016 р. Справа № 903/238/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "B.T.S." (Грузія, Хелвачаурский р-н, с. Ахалшені)

про стягнення 23 319,00 доларів США (еквівалент 608 095,35 грн.)

Суддя: Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 13.12.2015р.

від відповідача: н/з

Права та обовязки представнику позивача розяснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні 11.05.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» звернулося в господарський суд Волинської області до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "В.Т.S." про стягнення заборгованості в розмірі 23 319.00 доларів США (еквівалент 608 095,35 грн.).

Свої вимоги обґрунтовує тим, що: 30.10.2015р. між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "В.Т.S."(Грузія, Хелвачаурский р-он, с. Ахалшені) був підписаний контракт №В3-С-2-2-23, згідно якого позивач зобовязувався передати товар (корм для тварин), а відповідач прийняти та провести відповідний розрахунок.

Так, на виконання умов контракту позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу товар на загальну суму 33 969,00 доларів США, проте відповідач здійснив розрахунок частково на суму 10 650,00 доларів США .

Заборгованість в сумі 23 319,00 доларів США (еквівалент 608 095,35 грн.) станом на день звернення з позовом до суду залишається непогашеною.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 08.04.2016р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.05.2016р. та зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 11.05.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. Додатково на виконання вимог ухвали суду від 08.04.2016р. долучив до матеріалів справи копії міжнародних платіжних доручень (SFIWT) про часткову оплату товару на суму 10 650,00 доларів США (а.с. 21-23).

Відповідач відзиву чи заперечення по суті заявленого позову суду не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання 11.05.2016р. не забезпечив, так як ухвала суду від 08.04.2016р. повернулись до господарського суду Волинської області з відміткою: "За закінченим терміном зберігання".

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на вищевикладене обовязок суду щодо повідомлення відповідача про дату та час судового засідання є виконаним.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на розгляд справи за наявними в ній матеріалами, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом докази відповідачем не подано.

За приписами п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, явку позивача та відповідача не було визнано обовязковою, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, --

встановив:

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Згідно ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 43 вищезазначеного закону передбачено, що сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

За ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Пунктом 1.1 додаткової угоди №2 до Контракту №В3 -С-2-2-23 10.2 від 01.03.2015р. сторони обумовили, що будь-який спір, який виник між сторонами, підлягає розгляду в господарському суді Волинської області. Правом регулюючим Контракт, є матеріальне та процесуальне право України (а.с. 11).

30.10.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (продавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "B.T.S" (покупець, відповідач) було укладено Контракт №В3-С-2-2-23 на поставку товару (а.с. 6-8).

На виконання п. 1.1. умов контракту позивач поставив відповідачу, а останнім прийнято товар (корм для тварин) на загальну суму 33 969,00 Доларів США, що стверджується вантажно - митною декларацією (ВМД) (а.с. 14) та актом прийому - передачі товару від 23.01.2016р. (а.с.17).

Отримання товару та проведення часткових проплат відповідачем підтверджується міжнародними платіжними дорученнями (SFIWT) - на суму 10 650,00 доларів США (а.с. 22-23), що розуміється як визнання позовних вимог.

Згідно з абзацом 13 ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Внаслідок укладення договору та дій позивача по поставці товару між сторонами виникло зобовязання, врегульоване ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України, згідно яких одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.6 ст. 265ГК України, ч.2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Існування договірних зобовязань, що випливають із контракту №В3-С-2-2-23 від 30.11.2015р., не заперечено. Доказів розірвання, визнання контракту недійсним у встановленому законом порядку суду не подано.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заборгованість за отриманий товар на день розгляду спору становить 23 319,00 доларів США (еквівалент 608 095,35 грн.), стверджується контрактом №В3-С-2-2-23 від 30.11.2015р. (а.с. 14-16), вантажно - митною декларацією(ВМД) (а.с. 14) та актом прийому - передачі товару від 23.01.2016р. (а.с.17), відповідачем не заперечена та підлягає до стягнення в силу ст.ст. 193, 265 ГК України, ст. 692 ЦК України, згідно яких учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне перерахування коштів.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 9 121,43 грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 193, 265 ГК України, ст.ст. 712, 692 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "B.T.S" (6404, Грузія, Хелвачаурский р-он, с. Ахалшені код 448389002) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (43026, Україна, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, 11 код ЄДРПОУ 21750952) 23 319,00 доларів США (у еквіваленті - 608 095,35 грн.) та 9 121,43 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

12.05.2016

СуддяВ. О. Кравчук