Рішення № 57641492, 12.05.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5816/15-ц

Провадження № 2/750/66/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2016 року м.Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Карапута Л.В.

секретаря Руденок В.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про поділ майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

15.06.2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про поділ майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу. Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог позивач просив:

визнати в рівних частинах спільною сумісною власністю як подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_2 транспортний засіб ЗАЗ DAEWOO Nubira E4, зеленого кольору, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1;

виділити ОСОБА_2 транспортний ЗАЗ DAEWOO Nubira E4, зеленого кольору, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 визнавши за ним право власності на транспортний засіб вцілому;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 1/2 частину вартості транспортного засобу ЗАЗ DAEWOO Nubira E4, зеленого кольору, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 як компенсацію за частку в спільному майні подружжя.

визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу транспортного засобу ВІА № 599148 від 27.08.2014 про продаж транспортного засобу ЗАЗ DAEWOO Nubira E4, зеленого кольору, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

витребувати із незаконного володіння ОСОБА_7 вказаний транспортний засіб.

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що з 09.10.2009 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. Під час шлюбу сторонами було придбано автомобіль ЗАЗ DAEWOO Nubira, зеленого кольору, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, право власності на який було зареєстровано за чоловіком позивача ОСОБА_2. Позивач просить визнати право спільної сумісної власності на майно набуте під час шлюбу, виділити ОСОБА_2 транспортний засіб ЗАЗ DAEWOO Nubira Е4, визнавши за ним право власності на транспортний засіб в цілому, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 1/2 частину вартості транспортного засобу ЗАЗ DAEWOO Nubira Е4, як компенсацію за частку в спільному майні подружжя. 27 серпня 2014 року після припинення шлюбних відносин відповідач продав без згоди позивача вказаний автомобіль ОСОБА_4 В ході розгляду справи ОСОБА_4 15.03.2016 року продав автомобіль на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу ОСОБА_7, в зв'язку з чим позивач просить витребувати транспортний засіб в ОСОБА_7

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник позовні вимоги не визнали та представник відповідача пояснила суду, що позивач має право лише на отримання компенсації вартості вказаного автомобіля.

Співвідповідач ОСОБА_4 його представник позов не визнали, просили відмовити в повному обсязі.

Співвідповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгулу справи сповіщався у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_2 від 09.10.2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_8 уклали шлюб. Позивачка після одруження змінила прізвище на «ОСОБА_2». (а.с.4)

Відповідно до рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.06.2015 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, розірвано (а.с. 5).

Відповідно до ч. 3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказаним рішення встановлено, припинення шлюбних відносин, що спільне господарство сторони не ведуть та сім'я носить формальний характер з серпня 2014 року, що визнав ОСОБА_2, як позивач в судовому засіданні.

В 2010 році відповідач ОСОБА_2 придбав автомобіль ЗАЗ DAEWOO Nubira, зеленого кольору, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

27 серпня 2014 року було укладено договір ВІА №599145 купівлі-продажу транспортного засобу відповідно до якого ОСОБА_2 продав автомобіль ЗАЗ DAEWOO Nubira, зеленого кольору, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 ОСОБА_4 (а.с.22).

Відповідно до ч. 1,2 та 3 ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Суд вважає, що автомобіль ЗАЗ DAEWOO Nubira, зеленого кольору, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 був придбаний в період шлюбу, а тому є спільним майном подружжя.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з положеннями статей 21, 24, 41 Конституції України, статті 319 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав.

Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ч. 1ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

У Постанові від 02 жовтня 2013 року (справа № № 6-79 цс 13) Верховний Суд України зазначив, що належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Тобто, застосовуючи цю норму права (ст. 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Згідно із роз'ясненнями п.30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Оскільки судом було встановлено, що спірний автомобіль було відчужено відповідачем без надання позивачем згоди, суд вважає, що вартість спірного автомобіля повинна враховуватись при поділі спільного майна подружжя.

Відповідно до роз'яснень п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Відповідно із висновком експерта № 394 судової авто товарознавчої експертизи від 28.01.2016 року, ринкова вартість автомобіля ЗАЗ DAEWOO Nubira, зеленого кольору, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, станом на дату оцінки 23.12.2015 року складає 67985,79грн (а.с. 76-107).

Отже, суд доходить висновку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування 1/2 частини вартості спірного автомобіля, оціненої експертом та яка складає 33992грн 90 коп.

Позовні вимоги про визнання за відповідачем права власності на спірний автомобіль не підлягають задоволенню, оскільки автомобіль був відчужений ОСОБА_2, якому належала 1/2 частина автомобіля за відплатним договором ОСОБА_9, а в подальшому відчужений за відплатним договором ОСОБА_7

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши доводи сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6

Позивачем по справі понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 243 грн. 60 коп. та оплати вартості судової автотоварознавчої експертизи в сумі 492 грн. 00 коп., тому підлягають стягненню з ОСОБА_2

При подачі до суду заяви про збільшення позовних вимог позивачем було заявлено дві окремих позовні вимоги, проте не було сплачено судовий збір, тому підлягають стягненню з позивача на користь держави судовий збір у розмірі 1102 грн. 40 коп. (551 грн. 20 коп+551 грн. 20 коп.), оскільки в задоволенні вказаних вимог судом відмовлено.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 208 - 209, 292, 294 ЦПК України, суд

вирішив:

позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про поділ майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 компенсацію ? частини вартості транспортного засобу ЗАЗ DAEWOO Nubira, зеленого кольору, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, як частку в спільному майні подружжя в розмірі 33992 грн. 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 судові витрати в розмірі 735 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в розмірі 1102 грн. 40 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.В. Карапута