Постанова № 57639111, 04.05.2016, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/687/16-а

н/п 2-а/766/9/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2016 року Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Майдан С.І., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Херсоні про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,

Керуючись ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Наказом Міністерства соціальної політики України «Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2015 рік» №259 від 10.03.2015 року, ст.ст. 10-12, 15, 71, 99, 100, 158-163, 183-2, 186 КАС України, суд

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, посилаючись на те, що він має статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1987 році та віднесений до 2-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач також зазначає, що з 13.08.1986 року по 20.10.1992 року він працював водієм в Херсонському автотранспортному підприємстві 16562. На підставі наказу №68 від 31.08.1987 року Херсонського автотранспортного підприємства 16562 його було відряджено для участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в м.Чорнобиль в період з 31.08.1987 року по 30.09.1987 року.

З 31.08.1987 року по 30.09.1987 року у звязку з виконанням трудових обовязків, позивач перебував безпосередньо у зоні відчуження м.Чорнобиль, по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, затвердженого додатком N 1 до постанови Кабінету Міністрів України УРСР від 23 липня 1991 року №106, м.Чорнобиль, Чорнобильського району, Київської області віднесено до 1 зони відчуження.

29.12.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 8 років, як особа, яка працювала у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів.

Однак рішенням від 28.03.2016 року відповідачем відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 9 років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у звязку з відсутністю первинних документів, які підтверджують роботу в зоні відчуження.

Позивач вважає дії відповідача неправомірними, такими, що порушують його права. У звязку з цим позивач був змушений звернутись до суду із даним позовом та просить суд: визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні щодо відмовити йому в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; скасувати протокол №45 від 28.03.2016 року Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні призначити позивачу пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 10.11.2015 року.

Від Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні на адресу суду надійшло заперечення, згідно якого відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами посилаючись на те, що наданими ОСОБА_1 довідками можливо підтвердити лише факт його направлення до м.Чорнобиль для участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, проте зазначені довідки не підтверджують факт дійсного перебування позивача в зоні екологічної небезпеки протягом 14 днів. Також відповідач зазначає, що ОСОБА_1 працював водієм, а тому виконував роботи щодо перевезення вантажів, що також ставить під сумнів знаходження його в небезпечній зоні протягом 14 днів. Окрім цього, не має підтвердження того, що позивач перебував та проводив роботи в зоні відчуження, яка передбачена «Переліком населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 року №106. У звязку з цим відповідач просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження без присутності сторін відповідно до ст.183-2 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлений адміністративний позов законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено згідно протоколу №45 засідання комісії для розгляду питань, повязаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення від 28.03.2016 року Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні комісія вирішила відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по заяві від 29.12.2015 року за відсутності первинних документів, які підтверджують роботу в зоні відчуження.

Згідно дублікату посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1987 (категорія 2) серія А №222269 С, виданого 23 квітня 2014 року безстроково, ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році.

Відповідно до наказу №68 від 31 серпня 1987 року Херсонського автотранспортного підприємства 16562 ОСОБА_1 командировано на один місяць з 31.08.1887 року по 30.03.1987 року у звязку з стихійним лихом та надання допомоги для працівників на Чорнобильській АЕС м.Чорнобиль.

Згідно довідки №109 від 23.02.1993 року Херсонського автотранспортного підприємства 16562 ОСОБА_1 дійсно знаходився з 31.08.1987 року по 30.09.1987 року в м.Чорнобиль, виконуючи службові обовязки за наказом №68 від 31 серпня 1987 року.

Також згідно довідки, затвердженою постановою Державного комітету РССР по праці та соціальним питанням від 09.03.1988 року №122, виданою ОСОБА_1 в тому, що він був безпосередньо зайнятий на роботах, які надають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності зі списком №1, затвердженого ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, з 1 вересня 1987 року по 30 вересня 1987 року. Час даної роботи до 01.01.1988 року зараховується до стажу для нарахування пенсії в трикратному розмірі, а в 1988-1990 роках в півтора кратному розмірі.

У відповідності до трудової книжки БТ-І №6248779 ОСОБА_1, він 13.08.1986 року прийнятий на роботу водієм 3 класу до Херсонського АТП 16562 та звільнений за власним бажанням 20.10.1992 року.

Разом з цим згідно довідки №21 від 19.03.2014 року ТДВ «Херсонське підприємство автомобільного транспорту 16562» (що є правонаступником Херсонського автотранспортного підприємства 16562) первісна документація (накази по відрядженням, путьові листи, табель обліку робочого часу) за 1985 1988 роки не збереглись, були знищені.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», позивач віднесений до категорії другої, що підтверджується посвідченням серія А № 222269 С, виданим 23.04.2014 року Херсонською обласної державної адміністрацією.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стаття 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій: учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів зменшується вік на 10 років, а які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - зменшується він на 8 років.

Призначення та виплата пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Частиною 1 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії або її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку визначеному Правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додається, у тому числі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях №122 від 09.03.1988 року; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Відповідно ч.3 ст.65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом. Згідно ст.15 цього Закону довідки про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Враховуючи вищезазначені норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», головним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п.10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 501 від 25.08.1992 року (чинний на момент видачі посвідчення), зазначені посвідчення видавались на підставі одного з наступних документів, зокрема посвідчення про відрядження в зону відчуження, довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (з зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Таким чином, на час видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році 2 (другої) категорії, органу, який видавав посвідчення, були надані всі необхідні документи, які б підтверджували перебування позивача у відрядженні по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Дублікат посвідчення серії А №222269 від 23.04.2014 року, видане на ім'я ОСОБА_1, є дійсним та чинним на даний час.

Суд також враховує, що ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності документів або відповідних записів в ній» №637 від 12.08.1993 року визначено, що для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Досліджена судом довідка ТДВ «Херсонське підприємство автомобільного транспорту» (що є правонаступником Херсонського автотранспортного підприємства 16562) №24 від 29.12.2015 року про періоди участі ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка була надана до УПФУ в м.Херсоні, складена за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях №122 від 09.03.1988 року.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 було надано всі необхідні документи, передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року.

Суд вважає, що відсутність певних первинних документів у ТДВ «Херсонське підприємство автомобільного транспорту» (що є правонаступником Херсонського автотранспортного підприємства 16562), про підтвердження періодів роботи ОСОБА_1 з ліквідації аварії на ЧАЕС, не є підставою вважати невстановленим факт такої роботи позивача, оскільки періоди його роботи з ліквідації аварії на ЧАЕС безпосереднього в зоні відчуження підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом належними письмовими доказами.

При таких обставинах, суд вважає, що на позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 31.08.1987 року по 30.09.1987 року, поширюється дія ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії УПФУ в м.Херсоні щодо відмови позивачу у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є неправомірними.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає що вимоги позивача підлягають задоволенню щодо визнання протиправними дій УПФУ в м.Херсоні, скасування їх рішення (протокол №45 від 28.03.2016 року) та зобовязання УПФ України у м. Херсоні здійснити перерахунок позивача пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 10.11.2015 року.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 71, 86, 128, 159-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Херсоні про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні щодо відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Скасувати протокол №45 від 28.03.2016 року Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні призначити ОСОБА_1 пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 10.11.2015 року.

ОСОБА_2 може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення постанови або отримання її копії апеляційної скарги.

Суддя: С.І. Майдан