Рішення № 57636280, 10.05.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1617/14-ц

Провадження № 2/591/968/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2016 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Мальованої-Когер В.В.

при секретарі Чмуневич М.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання поруки припиненою, -

В С Т А Н О В И В :

18 вересня 2014 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом, який в процесі розгляду доповнила, та свої вимоги обґрунтовує тим, що 16 квітня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11334544000 відповідно до якого було надано кредит в розмірі 57400 доларів США, що еквівалентно 289870, 00 грн. терміном до 13 квітня 2029 року з процентною ставкою 9% річних. З метою забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_3 по зазначеному кредитному договору між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №197922 від 16 квітня 2008 року, а також між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 - договір поруки №197921 від 16 квітня 2008 року.

Позивачка зазначає, що 28 липня 2010року ПАТ «Укрсиббанк» направлено на адресу ОСОБА_3, вимогу про погашення заборгованості, якою було змінено строк повернення кредиту згідно п. 12.1 кредитного договору розділу 12 «Порядок дострокового повернення кредиту за вимогою банку»(а.с.170). Даною вимогою ПАТ «Укрсиббанк» вимагав негайного виконання Позичальником порушеного зобовязання та сплатити заборгованість протягом 31 календарних днів від дати відправлення даної заяви термін повернення всієї суми кредиту та процентів буде вважатись таким, що настав, а кредитна заборгованість обовязковою до повернення в повному обсязі. Тобто на 32 календарний день з дати відправлення заяви - з 28 липня 2010 року настав термін доля повернення всієї суми заборгованості за договором кредиту.

Позивач вважає, що в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України, так як кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявив вимоги до поручителя, то порука є припиненою.

Тому, позивач ОСОБА_2 вважає, що її порука припинена з березня 2011 року, оскільки ПАТ «Укрсиббанк» вимога до поручителя не була заявлена в межах шести місяців від дня настання цього строку.

Крім того, позивач вказує, що після настання строку виконання основного зобовязання щодо повернення кредиту в повному обсязі по кредитному договору ПАТ «Укрсиббанк» письмова вимога про погашення боргу на адресу ОСОБА_2 не направлялася, а позов направлений до суду у 2014 році.

Також позивач вказує на те, що згідно розрахунку заборгованості вбачається, що ПАТ «Укрсиббанк» в одноособовому порядку збільшив відсоткову ставку з 9% річних до 18% річних та не повідомив Позичальника про збільшення розміру відсоткової ставки.

Посилаючись на зазначені обставини, просить суд визнати такою, що припинена поруку ОСОБА_2 за договором поруки №197922 від 16 квітня 2008 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, пояснив, що на даний час Банком вже предявлена вимога до поручителя як до солідарного боржника про погашення заборгованості за кредитом, тобто даною вимогою Банк не визнає, що порука припинена, тому позивач і звертається з позовом про визнання поруки припиненою.

В судове засідання представник відповідача ПАТ «Укрсиббанк» не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений судом належним чином. З наданих суду заперечень вбачається, що відповідач не визнає позов в повному обсязі, вказує, що вимога про дострокове повернення кредиту, як позичальнику так і поручителю направлялась 22 січня 2014 року, а з позовом банк про стягнення заборгованості звернувся до суду 07 березня 2014 року, тобто в межах шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобовязання.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, в таких підстав.

Судом встановлено, що 16 квітня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк»( з 21.12.2009 року ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 11334544000 відповідно до якого було надано кредит в розмірі 57400 доларів США, що еквівалентно 289870, 00 грн. терміном до 13 квітня 2029 року з процентною ставкою 9% річних.( а.с.10-18).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачкою ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 197921 від 16.04.2008 року та з ОСОБА_2 укладено договір поруки №197922 від 16.04.2008 року/а.с.19-21,22-23/, відповідно до умов якого остання поручилась перед банком за повне та своєчасне повернення кредиту ( а.с.22-23).

Відповідно до довідки-розрахунку Банку від 25 лютого 2014 року, ОСОБА_3 має прострочену заборгованість по тілу кредиту 52932, 45 доларів США (478387, 60 грн.), заборгованість за процентами в сумі 4562, 82 доларів США (41237, 40 грн.), нарахована пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 239, 64 доларів США(2165, 78 грн.), нарахована пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами в сумі 329,11 доларів США (2974, 42 грн.), а всього заборгованість по кредитному договору становить 58064,02 доларів США( 524765,19 грн.) (Т.1 а.с.47).

З даної довідки банку також вбачається, що сума поточної заборгованості за тілом кредиту була переведена в прострочену заборгованість з 29.03.2014 року …..

Крім того стороною позивача надано копію заяви адресованої ОСОБА_3 № 139/4/459-133 від 28 липня 2010 року в якому начальник відділення № 459 АТ «УкрСиббанк» вказує на те, що за договором кредиту № 11334544000 від 16 квітня 2008 року станом на 28 липня 2010 року утворилась заборгованість, яка складає 607,53 доларів США та вимагав негайного виконання Позичальником порушеного зобовязання та сплатити заборгованість протягом 31 календарного дня від дати отримання цього повідомлення. Також повідомляли, що на 32 календарний день з дати отримання даної заяви термін повернення всієї суми кредиту та процентів буде вважатись таким, що настав, а кредитна заборгованість обовязковою до повернення в повному обсязі, якщо порушене зобовязання на той момент не буде виконане. (Т.1 а.с.170)

Також судом встановлено, що 22.01.2014 року Банк направив позичальнику ОСОБА_3 повідомлення, в якому Банк вимагав повернути суму кредиту в повному обсязі, нараховані проценти, комісії та штрафні санкції (а.с.35, 36).

22.01.2014 року Банк направив повідомлення і поручителям ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в якому Банк вимагав повернути суму кредиту в повному обсязі, нараховані проценти, комісії та штрафні санкції, а також зазначив про відповідальність поручителя перед кредитором (а.с.37, 38,39).

Таким чином, вбачається, що на даний час кредитор (Банк) не визнає факт припинення поруки на підставі закону, так як Банк звернувся до поручителя з претензією про стягнення заборгованості по кредитному договору.

Наявність вимог до поручителя (тобто наявність спору) підтвердив також і представник Банку.

Виходячи з системного аналізу норм закону, що регулюють поруку, вбачається що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки повязане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Отже, порука це строкове зобовязання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє субєктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Відповідно до п. 3.1 договору поруки №197922 від 16 квітня 2008 року , укладеного між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2, цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобовязань Боржника за Основним договором (а.с.22-23)..

Таким чином, умови договору поруки, укладеного з ОСОБА_2, про його дію до повного припинення зобовязань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

За висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові № 6-53цс14 від 17 вересня 2014 року, строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України, вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Як встановлено судом, та не спростовано відповідачем, боржник ОСОБА_3 порушив свої зобовязання за кредитним договором ще з березня 2012 року, і Банк відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та відповідно до умов кредитного договору ще 25.04.2014 року використав право достроково вимагати стягнення заборгованості за кредитним договором, надіславши письмову вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту і повязаних з ним платежів (а.с.39).

Отже, предявивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор (Банк) відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, змінив строк виконання основного зобовязання і був зобовязаний предявити позов до поручителя протягом шести місяців від дати порушення позичальником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

Таким чином, якщо кредитор змінює на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦУК України строк виконання основного зобовязання, то передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк обчислюється від цієї дати.

Припинення поруки у разі відсутності спору відбувається відповідно до закону і не потребує звернення до суду. За наявності спору, коли кредитор не визнає або заперечує факт припинення поруки на підставі закону, поручитель вправі звернутися до суду за захистом свого оспорюваного права.

На даний час є підстави вважати, що ПАТ «УкрСиббанк» не визнає факт припинення поруки на підставі закону, так як 22 січня 2014 року Банк звернувся до поручителя ОСОБА_2 з повідомленням про стягнення заборгованості по кредитному договору. Наявність вимог до поручителя (тобто наявність спору) підтвердив також і представник Банку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки Банк не предявив до поручителя вимогу протягом шести місяців від дати порушення позичальником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту, то порука вважається такою, що припинена, а тому позов про визнання поруки припиненою підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, в звязку з задоволенням позову з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-214, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання поруки припиненою задовольнити.

Визнати припиненою поруку за договором поруки №197922 від 16 квітня 2008 року, укладених між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_2.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_2 понесений позивачем судовий збір в розмірі 3 654 грн.00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи,які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В.Мальована-Когер