Ухвала суду № 57635615, 08.04.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6150/16-к

Провадження 1-кс/522/6933/16

У Х В А Л А

08 квітня 2016 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Констатиновій Х.Ф., за участю прокурора Уставицького М.М., захисника Павчук І.С., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора СВ військової прокуратури південного регіону України Уставицького М.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Костромське, Сахалінської області РФ, громадянина України, з вищою освітою, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, одруженого, маючого 2-х неповнолітніх дітей, учасника бойових дій, працюючого начальником відділу кримінальної розвідки Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за наступних обставин.

Військовою прокуратурою Південного регіону України розслідується кримінальне провадження №42015160690000048 від 18.09.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом Голови національної поліції України №26-ос від 07.11.2015 майора поліції ОСОБА_2 призначено на посаду начальника відділу кримінальної розвідки ГУНПУ в Чернівецькій області.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органів відносяться органи Національної поліції.

Згідно з п. «з» ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є поліцейські, які в установленому законом порядку притягаються до кримінальної відповідальності.

Згідно Примітки до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 3682, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до Примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 3682, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 25 Закону України «Про державну службу» віднесені до третьої, четвертої, п'ятої та шостої категорій, судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Таким чином, ОСОБА_2 як начальник відділу кримінальної розвідки ГУНПУ в Чернівецькій області, при виконанні службових обов'язків за посадою постійно здійснює функції представника влади, у зв'язку з чим є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Крім того, ОСОБА_2 є співробітником оперативного підрозділу органів Національної поліції України, які відповідно до ст. 41 КПК України за письмовими дорученнями слідчого, прокурора уповноважені здійснювати слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальних провадженнях, а у відповідності до ст. 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» - здійснювати оперативно-розшукову діяльність.

Проте ОСОБА_2, діючи на порушення наведених вимог законів вчинив злочин при наступних обставинах:

Так, в ході виконання своїх службових обов'язків у начальника відділу прикордонної служби «Сокиряни» Чернівецького прикордонного загону капітана ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб із заступником начальника відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в Чернівецькій області підполковником ОСОБА_5 та начальником відділу кримінальної розвідки Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області майором поліції ОСОБА_2, а також іншими службовими особами УСБУ в Чернівецькій області та Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області виник злочинний умисел на систематичне одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення та не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій, з використанням наданої їм влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, а саме за усунення перешкод та приховування фактів незаконного переміщення особами через державний кордон України тютюнових виробів та інших товарів і вантажів на ділянці відділу прикордонної служби «Сокиряни» Чернівецького прикордонного загону поза пунктом пропуску.

З метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на систематичне одержання неправомірної вигоди за усунення перешкод та приховування фактів незаконного переміщення особами через державний кордон України тютюнових виробів та інших товарів і вантажів, з корисливих мотивів шляхом незаконного використання своїх владних повноважень і службового становища, ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5, ОСОБА_2 та іншими службовими особами УСБУ в Чернівецькій області та Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області приховують інформацію про розвиток оперативної обстановки, безпосередньо переміщують на інші ділянки кордону прикордонні наряди та співробітників правоохоронних органів України, чим створюють умови для безперешкодного вчинення правопорушень на кордоні.

Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, зазначені службові особи вступили у попередню змову з особами, які здійснюють незаконне переміщення через державний кордон України тютюнових виробів та інших товарів і вантажів на ділянці відділу прикордонної служби «Сокиряни» Чернівецького прикордонного загону поза пунктом пропуску.

За усунення перешкод та приховування фактів незаконного переміщення через державний кордон України тютюнових виробів та інших товарів і вантажів, ОСОБА_4 одержує неправомірну вигоду у виді грошових коштів від осіб, які здійснюють переміщення товарів через державний кордон України поза межами пунктів пропуску та здійснює їх розподіл серед інших службових осіб - учасників указаної організованої групи.

Так, 30.01.2016 в період з 12 год. 05 хв. до 12 год. 46 хв. в службовому кабінеті заступника начальника оперативно-розшукового відділу Чернівецького прикордонного загону №3 ОСОБА_6, який відповідно до закону виконував спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи, розташованому в будівлі №2/401 на території військової частини 2195 за адресою: м.Чернівці, вул.Герцена 2А, відбулася передача йому за вказівкою начальника Чернівецького прикордонного загону полковника ОСОБА_7 неправомірної вигоди у розмірі 200 (двісті) доларів США та 33900 (тридцять три тисячі дев'ятсот) гривень від начальника відділу прикордонної служби «Сокиряни» Чернівецького прикордонного загону ОСОБА_4

Зазначені кошти ОСОБА_4 одержав в якості неправомірної вигоди від осіб, які незаконно здійснюють переміщення товарів через державний кордон України поза межами пунктів пропуску, за сприяння в незаконному переміщенні через державний кордон із Республіки Молдови в Україну сільськогосподарської продукції, та з України в Республіку Молдова вантажу горіхів та курячих окороків, які були переміщені на автомобілях через місцевий пункт пропуску у січні 2016 року.

В ході розмови ОСОБА_4 надав записку, на якій було зазначено кількість незаконно пропущених через кордон транспортних засобів з вантажами окороків, фруктів та горіхів, а також суми неправомірної вигоди, отримані за сприяння у їх протиправному пропуску через кордон.

Після цього, ОСОБА_4 пояснив, що відповідно до раніше досягнутої домовленості, ОСОБА_6 повинен передати представникам правоохоронних органів Чернівецької області 8100 грн., з яких 5000 грн. - представнику УСБУ в Чернівецькій області ОСОБА_5 та 3100 грн. - представнику ГУНПУ в Чернівецькій області ОСОБА_2

01 березня 2016 року в с. Вашківці, Сокирянського району, Чернівецької області, в період з 13 год. 00 хв до 13 год. 25 хв., біля місця розташування відділу прикордонної служби «Вашківці» Чернівецького прикордонного загону, в автомобілі «Hundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебуває у користуванні ОСОБА_6, який відповідно до закону виконував спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи, відбулася передача йому за вказівкою начальника Чернівецького прикордонного загону полковника ОСОБА_7 неправомірної вигоди у розмірі 1220 (тисяча двісті двадцять) доларів США та 20500 (двадцять тисяч п'ятсот) гривень від начальника відділу прикордонної служби «Сокиряни» Чернівецького прикордонного загону ОСОБА_4

Зазначені кошти ОСОБА_4 одержав, в якості неправомірної вигоди, від осіб які незаконно здійснюють переміщення товарів через державний кордон України поза межами пунктів пропуску, за сприяння в протиправному переміщенні з Молдови в Україну 21 автомобіля з вантажем сільськогосподарської продукції та з України в Молдову 22 автомобілів волоського горіху.

В ході розмови ОСОБА_4 надав записку, на якій зазначено кількість незаконно пропущених через кордон транспортних засобів з вантажами сільськогосподарської продукції і горіхів.

Далі ОСОБА_4 пояснив, що відповідно до раніше визначеного розподілу, 30% від загальної кількості одержаної неправомірної вигоди, а саме: 560 доларів США та 11000 грн. він залишив собі. Суму в розмірі 1220 доларів США, та 14200 грн. передає для здійснення розрахунку з керівництвом прикордонного загону за лютий 2016 року. Неправомірну вигоду в розмірі 4200 грн. необхідно передати представнику УСБУ в Чернівецькій області ОСОБА_5 та 2100 грн. представнику ГУНПУ в Чернівецькій області ОСОБА_2

06.04.2016 приблизно о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись на території автостоянки біля торгового центру «Екватор», за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248Є, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 5200 грн. для себе та інших службових осіб ГУНПУ в Чернівецькій області за усунення перешкод та приховування фактів незаконного переміщення особами через державний кордон України тютюнових виробів та інших товарів і вантажів на ділянці відділу прикордонної служби «Сокиряни» Чернівецького прикордонного загону поза пунктами пропуску у січні-лютому 2016 року.

Безпосередньо після одержання неправомірної вигоди, в ході огляду місця події на території автостоянки біля торгового центру «Екватор», за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248Є виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди у виді грошових коштів на суму 5200 грн.

06.04.2016 о 16 годині 33 хвилин ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

07.04.2016 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт.Костромське, Сахалінської області РФ, громадянин України, з вищою освітою, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4, який працює начальником відділу кримінальної розвідки Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області.

Підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкий корупційний злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Підозра ОСОБА_2 обґрунтовується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами в їх сукупності, зокрема:

-протоколом затримання ОСОБА_5 від 07.04.2016;

-протоколом затримання ОСОБА_2 від 07.04.2016;

-протоколом огляду місця події від 07.04.2016;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.04.2016;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 07.04.2016;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 07.04.2016;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 07.04.2016;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 07.04.2016;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 07.04.2016.

Ураховуючи, що ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

На теперішній час ОСОБА_2 після вчинення вказаного кримінального правопорушення, продовжує перебувати на посаді начальника відділу кримінальної розвідки ГУНПУ в Чернівецькій області, використовуючи службове становище та тісні зв'язки з працівниками правоохоронних органів може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_12

У зв'язку з викладеним, у випадку застосування до ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, він може знищити, сховати або спотворити документи та речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відтак у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного

ОСОБА_2 інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_2

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів мінімальної заробітної плати за вчинення тяжкого злочину.

Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, працює начальником відділу кримінальної розвідки ГУНПУ в Чернівецькій області, з урахуванням його майнового стану, а також встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків, враховуючи, що вчинене ним кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва у системі органів Національної поліції, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі застава у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати не здатна забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків, слід призначити ОСОБА_2 заставу у розмірі, що перевищує 80 мінімальних заробітних плат, у розмірі не менше 363 мінімальних заробітних плат, що становить 500214 грн. та у разі внесення застави визначити необхідність виконання ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з м.Чернівці без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками, працівниками поліції, СБУ та Прикордонної служби з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

У зв'язку з чим, прокурор звернувся до суду із клопотанням, про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з заставою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити документи та речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Також прокурор пояснив, що під час досудового розслідування була виявлена група осіб, які систематично вчиняли корисливі корупційні злочини, деякі особи з цієї групи затримані, одним повідомлено про підозру, щодо інших готується повідомлення про підозру.

Підозрюваний ОСОБА_2 та захисник Павчук І.С. в судовому засіданні просили слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на те, що пред'явлена підозра є не обґрунтованою, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведені. Вважають, що свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_12 оговорюють ОСОБА_2, з повідомлення про підозру не вбачається, що іншим особам пред'явлена підозра. На свідків ОСОБА_2 не зможе впливати, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 не працюють в Чернівецькій області, тому ОСОБА_2 не зможе на них впливати. Якщо перебування ОСОБА_2 на посаді є ризиком, то прокурор може звернутись до суду з клопотанням про відсторонення ОСОБА_2 від займаної посади. Слідчий може отримати оригінали документів, які мають значення для кримінального провадження, щоб ОСОБА_2 не зміг їх знищити. Єдині документи, що мають значення для кримінального провадження, це документи НСРД. Немає доказів того, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчинити в майбутньому злочин. Клопотання прокурора ґрунтується на припущеннях, тому суд повинен відмовити у його задоволенні. Підозрюваний переховуватись не збирається від органів досудового розслідування та суду, зобов'язується з'являтися в суд і до органів досудового розслідування.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання прокурора, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, підозрюваний є службовою особою, яка займає відповідальне становище, - є начальником відділу кримінальної розвідки Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області, ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні злочину за попередньою змовою групою осіб, деякі з яких ще органом досудового слідства не встановлені та поки не затримані. Також слід зазначити, що підозрюваний ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який карається лише покаранням у вигляді позбавленням волі на строк до 10 років, тому є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити документи та речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Можливість призначення підозрюваному, у разі визнання його виним, покарання у вигляді позбавлення волі, обставини інкримінованого підозрюваному злочину, а також дані про особу підозрюваного, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити документи та речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити документи та речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

06.04.2016 о 16 годині 33 хвилин ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

07.04.2016 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Костромське, Сахалінської області РФ, громадянин України, з вищою освітою, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, одружений, маючий 2-х неповнолітніх дітей, є учасником бойових дій, який працює начальником відділу кримінальної розвідки Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Підозра ОСОБА_2 обґрунтовується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами в їх сукупності, зокрема:

-протоколом затримання ОСОБА_5 від 07.04.2016;

-протоколом затримання ОСОБА_2 від 07.04.2016;

-протоколом огляду місця події від 07.04.2016;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.04.2016;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 07.04.2016;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 07.04.2016;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 07.04.2016;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 07.04.2016;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 07.04.2016.

З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої підозрюваному ОСОБА_2 підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного та його майновий стан, вважаю за необхідне визначати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України.

Згідно ст. 182 ч. 5 КПК України якщо слідчий суддя встановив, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

З урахуванням майнового стану підозрюваного, обґрунтованої підозри у вчиненні корисливого корупційного злочину, а також тяжкості кримінального правопорушення, у скоєнні якого йому пред'явлена підозра, усіх обставин справи, а саме, що підозрюваний ОСОБА_2 є службовою особою, яка займає відповідальне становище, - є начальником відділу кримінальної розвідки Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області, підозрюється у вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб, деякі з яких ще органом досудового слідства не встановлені та не затримані, а також з урахуванням особи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що потрібно застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, тобто у сумі 413 400 (чотириста тринадцять тисяч чотириста) гривень.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі УДДВП в Одеській області.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, тобто у сумі 413 400 (чотириста тринадцять тисяч чотириста) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кс/522/6933/16.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора в розумні строки;

2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту фактичного затримання особи, тобто з 16:33 години 06.04.2016 року.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 05.06.2016 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Іванов В.В.

08.04.2016