Ухвала суду № 57629426, 05.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 травня 2016 року м. Київ К/800/12292/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Смокович М.І., розглянувши касаційну скаргу Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у справі за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс"" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

в с т а н о в и в :

У квітні 2013 року позивач звернувсь до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс"" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 402083,92 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що його середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2012 році фактично складала 1 132 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 33 особи, а на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у 2012 році повинні працювати 45 інвалідів - штатних працівників.

Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону, щороку до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу місць для працевлаштування інвалідів, сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач систематично інформував Луцький міський центр зайнятості про наявність вакантних місць для інвалідів, про що свідчать звіти форми № 3-ПН. Так відповідно до цих звітів за 2012 рік в січні заявлено 7 вакансій інвалідів, в лютому -14, в червні - 7, в серпні - 30, у вересні - 32, в жовтні - 40, в листопаді - 32, в грудні - 30. Крім того, відповідач звертався до Луцького міського центру зайнятості з листами від 29 лютого 2012 року № 173/01-23, від 17 серпня 2012 року № 1035/01-23 про готовність працевлаштувати на робітничі професії громадян з обмеженими можливостями. Робочі місця залишались вакантними у зв'язку із ненаправленням уповноваженими органами для працевлаштування інвалідів у відповідній кількості. Про можливість працевлаштування на підприємстві громадян з вадами слуху листом від 22 серпня 2012 року № 1060/01-23 інформовано Волинську обласну організацію українського товариства глухих. Відповідач вживав і інші заходи, спрямовані на працевлаштування інвалідів: в газеті «Ярмарок реклами» від 24 серпня 2012 року № 30 розміщено оголошення про запрошення на роботу інвалідів певних професій (а.с.65). Також суд встановив, що на підприємстві здійснює роботу навчальний центр підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, який у відповідності до Положення про нього здійснює діяльність, спрямовану, в тому числі, на оволодіння суміжними професіями та додатковими знаннями при виявленні такої потреби в будь-якому підрозділі підприємства шляхом первинної професійної підготовки та перепідготовки робітників

Враховуючи вищевикладене, судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, оскільки саме по собі невиконання Дочірнім підприємством "Автоскладальний завод № 1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс"" у 2012 році нормативу з працевлаштування інвалідів, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не дає правових підстав для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 цього ж Закону, оскільки надані суду докази вказують на вжиття з його боку усіх можливих заходів в частині забезпечення роботою інвалідів, а саме створенням робочих місць інвалідам в тій їх кількості, яка визначена цим Законом.

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись частинами 5, 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у справі за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс"" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М. І. Смокович

Суддя М.І. Смокович