Постанова № 57628445, 10.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2016 р. Справа№ 911/3055/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участі представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Варданян А.А. - за дов.

Мицик М.В. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Державного геологічного підприємства «Державна комісія з експертизи геологічних проектів та кошторисів «Геолекспертиза»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.03.2016

за заявою Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

про відстрочення виконання рішення суду

у справі №911/3055/14 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Державного геологічного підприємства «Державна комісія з експертизи геологічних проектів та кошторисів «Геолекспертиза»

до Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

про стягнення 287 767,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.10.2014 у справі №911/3055/14 позов Державного геологічного підприємства «Державна комісія з експертизи геологічних проектів та кошторисів «Геолекспертиза» задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (далі, відповідач) на користь Державного геологічного підприємства «Державна комісія з експертизи геологічних проектів та кошторисів «Геолекспертиза» (далі, позивач) 250 179,20 грн. заборгованості та 5 003,58 грн. судового збору. Позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 37 588,57 грн. залишено без розгляду. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2014 до 01.06.2015.

28.10.2014 на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2014 видано відповідний наказ.

На підставі ухвали Господарського суду Київської області від 06.07.2015 видано дублікат наказу від 28.10.2014.

14.08.2015 Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про відстрочку виконання рішення суду у справі №911/3055/14 до 01.01.2016.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.08.2015 у справі №911/3055/14 заяву Публічного акціонерного товариства Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2014 у справі №911/3055/14 задоволено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2014 у справі №911/3055/14 до 01.01.2016.

15.03.2016 до Господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» надійшла заява №154/16 від 11.03.2016 (том 2, а.с. 2-8) про відстрочку виконання рішення суду у справі №911/3055/14 до 10.01.2017.

У вказаній заяві відповідач посилається на скрутний матеріальний та фінансовий стан ДАТ «Чорноморнафтогаз», який дає підстави для вирішення питання щодо надання відстрочки виконання рішення до 10.01.2017.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2016 заяву Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про відстрочку виконання рішення суду від 07.10.2014 у справі №911/3055/14 задоволено частково. Відстрочено виконання рішення суду від 07.10.2014 у справі №911/3055/14 на 6 (шість) місяців, від дати винесення ухвали - до 30.09.2016.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 30.03.2016 у справі №911/3055/14 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» про відстрочку виконання судового рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначив, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, зокрема, не взято до уваги майнові інтереси та фінансовий стан позивача, як стягувача; майнове становище боржника, яке значно поліпшилося порівняно з попереднім періодом надання першої відстрочки; відповідач замість обставин, які ускладнюють виконання рішення і повинні зазначатись згідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, наводить обставини, які свідчать про отримання прибутку від спільної інвестиційної діяльності, з якого боржник планує оплатити заборгованість, при цьому, боржник не наводить жодного доводу, чому він не може сплатити борг з власних коштів.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу позивача було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 10.05.2016.

Представник відповідача надав суду у судовому засіданні копію витягу з Договору про спільну діяльність №272-14 від 05.03.2014 для долучення до матеріалів справи, який колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи, а також судову практику з розгляду судами аналогічних спорів.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 10.05.2016, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував, просив залишити оскаржувану ухвалу суду без змін.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв'язку з чим суд повинен оцінювати докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд, зокрема, має право відстрочити виконання рішення (ухвали, постанови).

По суті, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Однак відстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Стаття 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Однак, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до пункту 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як підтверджується матеріалами справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 26.08.2015 відповідачу було надано відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2014 у справі №911/3055/14 до 01.01.2016. Вказана ухвала була мотивована неможливістю відповідача розпоряджатися належним йому нерухомим майном, внаслідок тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим, що відноситься до обставин, які у розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України ускладнюють виконання рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач надавав суду протокол б/н від 04.02.2015 спільної наради з питань стану та перспектив забезпечення природним газом Генічеського та інших районів Херсонської області, яку проведено за участі представників Генічеської районної державної адміністрації, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» та Публічного акціонерного товариства «Херсонгаз». За наслідками проведення наради було вирішено відповідачу забезпечити надійність експлуатації Стрілкового газородовища для постачання споживачам Генічеського району природного газу.

Звертаючись до суду із заявою від 11.03.2016 №154/16 про відстрочку виконання рішення суду, відповідач зазначив, що єдиним джерелом доходів для ДАТ «Чорноморнафтогаз» є отримання коштів від реалізації природного газу, видобутого на газовому родовищі «Стрілкове». Надана Господарським судом Київської області відстрочка виконання рішення суду до 01.01.2016 була використана ДАТ «Чорноморнафтогаз» для відновлення експлуатації газового родовища для постачання газу споживачам на території Генічеського району Херсонської області, відновлення контролю над підрахунком видобутого природного газу, запущено моніторинг щодо недопущення появи аварій, екологічних катастроф.

Як зазначає відповідач та підтверджується матеріалами справи, для того, щоб видобутий на газовому родовищі «Стрілкове» природний газ було поставлено на баланс надходження та розподілу природного газу, ДАТ «Чорноморнафтогаз», на виконання листа від 23.11.2015 №21-8009/1.10-15 Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», надало листом від 27.11.2015 №1094 планові показники видобутку газу зі Стрілкового газового родовища на 2016 рік (з квартальною розбивкою та помісячною розбивкою на 1 квартал 2016 року).

Викладене вище зобов'язання щодо поставки на облік показників видобутку газу зі Стрілкового газового родовища передбачено керівними нормативними актами, що регламентують діяльність підприємств в нафтогазовому комплексі.

Відповідно до пункту 2.1. наказу Міненерговугілля України від 26.11.2012 №920 «Про затвердження Порядку розроблення та погодження прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні, планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу природного газу та формування і затвердження планового розподілу постачання природного газу споживачам» (далі, Наказ від 26.11.2012 № 920) прогнозний річний баланс надходження та розподілу природного газу в Україні з урахуванням потреби в ньому галузей національної економіки, населення, а також можливостей газотранспортної системи розробляє оператор Єдиної газотранспортної системи України.

Для розроблення прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні суб'єкти ринку природного газу щороку до 15 жовтня надають Оператору відповідну інформацію.

Так, газодобувні підприємства, яким, зокрема, є ДАТ «Чорноморнафтогаз», повинні надавати інформацію щодо прогнозних показників видобутку та реалізації природного газу в наступному році (пункт 2.2.1. Наказу від 26.11.2012 №920).

Відтак, як зазначає відповідач, якщо прогнозовані показники видобутку природного газу у 2016 році набудуть реальних ознак, ДАТ «Чорноморнафтогаз» зможе не раніше 10.01.2017 виконати в повному обсязі рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2014 у даній справі.

Родовище «Стрілкове» експлуатується ДАТ «Чорноморнафтогаз» спільно з Приватним акціонерним товариством «Пласт», про що між компаніями укладено договір про спільну діяльність від 05.03.2014 № 272-14.

Складність полягає в тому, що видобутий природний газ реалізовується не ДАТ «Чорноморнафтогаз», а ПрАТ «Пласт», який відповідно до умов договору про спільну діяльність має право на його реалізацію і звісно отримує грошові кошти безпосередньо від споживачів (пункт 3.10.6. Договору від 05.03.2014 № 272-14).

Прибуток, що отримується сторонами від спільної діяльності, підлягає розподілу пропорційно часткам, визначеним умовами цього договору (пункт 6.2. Договору від 05.03.2014 № 272-14).

ПрАТ «Пласт» зобов'язаний сплатити учасникам спільної діяльності частину прибутку від спільної діяльності (пункт 3.10.10. Договору від 05.03.2014 № 272-14).

Умовами цього договору передбачено, що всі доходи, що отримуються в результаті спільної діяльності, використовуються в першу чергу на сплату податків та відшкодування матеріальних витрат (пункт 6.1. Договору від 05.03.2014 № 272-14).

Відтак, тільки по закінченню календарного/фінансового 2016 року ПрАТ «Пласт» підіб'є підсумки спільної діяльності, внаслідок чого сплатить відповідні податки і збори за результати спільної діяльності.

Після сплати податків та зборів ПрАТ «Пласт» буде мати змогу виплатити ДАТ «Чорноморнафтогаз» належну йому частину прибутку від спільної діяльності. Отримання коштів від ПрАТ «Пласт» за реалізацію природного газу, видобутого на газовому родовищі «Стрілкове», як зазначає боржник, залишається для ДАТ «Чорноморнафтогаз» єдиним джерелом отримання доходів.

Зазначеним підтверджується скрутний матеріальний та фінансовий стан ДАТ «Чорноморнафтогаз», який дає підстави для вирішення питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду.

Тобто, станом на теперішній час відповідачем здійснюються всі можливі дії для відновлення своєї господарської діяльності, що надасть йому можливість розрахуватись за своїми грошовими зобов'язаннями.

Крім того, колегія суддів зазначає, що 03.11.2010 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 999 «Про визначення критеріїв віднесення об'єктів державної власності до таких, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», відповідно до пункту 1 якої до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, належать, в тому числі, підприємства паливно-енергетичного комплексу, які забезпечують цілісність об'єднаної енергетичної системи України, зокрема, диспетчерське (оперативно-технологічне) управління зазначеною системою, експлуатують магістральні та міждержавні електричні мережі; атомні електростанції; гідроелектростанції з греблями, що забезпечують водопостачання споживачам; гідроакумулюючі електростанції та гідроелектростанції (крім малих гідроелектростанцій); підприємства, що провадять діяльність з транспортування магістральними газо- та нафтопроводами і зберігання у підземних нафто- та газосховищах.

Відповідно до постанови №83 від 03.03.2015 Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» відповідача віднесено до категорії стратегічних підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Державою застосовуються всі можливі заходи для забезпечення діяльності підприємств паливно-енергетичного комплексу на належному рівні, що фактично обумовлено забезпеченням підприємствами паливно-енергетичного комплексу життєво важливих суспільних інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІД Конс» щодо офіційного тлумачення положень п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з положеннями ч. 1 ст. 41, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 1.3, 1.4 ст. 1, ч. 2 ст. 2, абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Враховуючи вищевикладене, складне матеріальне становище відповідача та його стратегічну важливість для економіки і безпеки держави, а також матеріальні інтереси сторін, колегія суддів дійшла висновку про те, що обставини, наведені відповідачем в заяві про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2014 у справі №911/3055/14, є винятковими в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України та достатніми для відстрочення виконання вказаного судового рішення до 30.09.2016, відстрочення на шість місяців виконання цього рішення не порушує принципів верховенства права, якими є юридична визначеність та розумність тривалості провадження.

Стосовно заперечень скаржника, викладених у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки не вважає такими, що спростовують наявність виняткових обставин для надання відстрочення виконання вказаного судового рішення.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає ухвалу суду у даній справі обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Державного геологічного підприємства «Державна комісія з експертизи геологічних проектів та кошторисів «Геолекспертиза» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного геологічного підприємства «Державна комісія з експертизи геологічних проектів та кошторисів «Геолекспертиза» на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.03.2016 у справі №911/3055/14 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 30.03.2016 у справі №911/3055/14 залишити без змін.

Матеріали справи №911/3055/14 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх