Вирок № 5762809, 03.06.2009, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 1-35/09

20.05.2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 червня 2009 року Старовижівський районний суд Волинської області

В складі: головуючого – судді Кошелюк Л.О.,

при секретарі Сулеві Н.С.,

за участю п/прокурора –Квятковського Ю.М.,

підсудних: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

пр-ка цив. позивача ОСОБА_3 філії ВАТ „Волиньобленерго” –Гайдашука

В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр.-на України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобов’язаного, не працюючого, не судимого,

і

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, гр.-на України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, невійськовозобов’язаного, непрацюючого, несудимого,

за ст. 185 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2008 року у вечірній час підсудні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у с. Смідин, поблизу хутора „Пісок” Старовижівського р-ну, таємно викрали 2 залізобетонні опори, вартістю 1067 грн.20 коп. недіючої лінії ПЛ -10 квт.Л 93-02, належної ОСОБА_3 філії ВАТ „ Волиньобленерго”.

У судовому засіданні у пред’явленому обвинуваченні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою винуватість визнали повністю і пояснили, що від безгрошів’я викрали 2 бетонні стовпи з недіючої лінії електропередач. ОСОБА_2 їх попередньо відбив молотком. Викрадене доставили гр-ці ОСОБА_4 яка заплатила 240 грв. Грішми поділилися і витратили на харчування.

Щиро каються у скоєному.

Винуватість підсудних доводиться зібраними доказами. Зокрема:

-показаннями свідка ОСОБА_5, що у квітні місяці 2009 року виявив крадіжку залізобетонних опор з недіючої лінії енергопостачання у с. Смідин Старовижівського р-ну;

-повідомленням в органи міліції ОСОБА_3 філії ВАТ „Волиньобленерго” про крадіжку 26 опор;

(а.с.4,6)

- і протоколом огляду місця події від 17.04.09 р. яким зафіксована відсутність цих опор з залишками відбитих кусків бетону у місцях стояння та фототаблицею до протоколу

(а.с.8-16);

-2-

-показаннями свідка ОСОБА_4, яка придбала у підсудних ці опори. У її господарство підсудні доставили стовпи підводою зятя.

Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_6;

- і протоколом огляду місця події – господарства ОСОБА_4 – від 17.04.09р. та фототаблицями до нього, де виявлено 2 залізобетонні опори з відбитими краями. Там же поруч знаходилися і траверси з ізоляторами з опор

(а.с.74-77);

- протоколами відтворення обстановки і обставин події від 28.04.09р. і фототаблицями до них, з яких вбачається, що підсудні показали звідки і як вчиняли крадіжку

(а.с.42-55).

Аналізуючи зібрані по справі докази суд погоджується з кваліфікацією дій підсудних за ст. 185 ч.2 КК України. Оскільки таємно викрали чужого майна за попередньою змовою групою осіб на суму 1067,20 грв.

Характеризуючи особи підсудних та обговорюючи питання про вид і міру покарання щодо них вбачається, що скоїли умисний корисливий злочин середньої тяжкості.

Обтяжуючих покарання обставин не виявлено. А пом’якшуючими суд визнає: щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину; що вперше притягаються до кримінальної відповідальності; позитивні характеристики та умови життя ( проживають одиноко і за рахунок випадкових підробітків).

Враховуючи ступіть тяжкості вчиненого злочину, особи винних, відсутність обтяжуючих та наявність пом’якшуючих покарання обставин, суд вважає необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів покарання з випробуванням.

Що стосується цивільного позову то він підлягає до задоволення на підставі ст. 1166 ЦК України. Однак суд вважає, що позивачем завищена сума збитків (4408,10 грв.) за Постановою КМ від 22.01.96р. № 116 бо розрахунок проведено від загального розміру всіх опор. Згідно відношення філії ВАТ „Волиньобленерго”, вартість викраденого – 1067,2 грв., а за п.9 згаданої постанови по ринковій вартості збитки складатимуть 2,5 тис.грв. Вони підлягають стягненню в солідарному порядку.

Керуючись ст.ст. 324, 323 КПК України,

суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнати винними за ст. 185 ч.2 КК України і обрати покарання у виді обмеження волі строком по

1(одному) році кожному.

На підставі ст.75,76 КК України звільнити засуджених від відбування призначеного покарання, якщо протягом 1(одного) року іспитового строку не вчинять нового злочину і не виїжджатимуть за межі України на постійне проживання та повідомлятимуть органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Строк відбуття покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання.

Міру запобіжного заходу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 завдані збитки в сумі 2500 ( дві тисячі п’ятсот) грв. у користь ОСОБА_3 філії ВАТ „Волиньобленерго” (р/р 260033045755 в КБ „ Захід інкомбанк” м. Луцька, МФО 303484, ЗКПО 00131512). А 2 залізобетонні опори, що зберігаються у гр.-ки ОСОБА_4 – залишити їй.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через ОСОБА_3 райсуд протягом 15 діб з моменту проголошення.

СУДДЯ Л.О.КОШЕЛЮК