Ухвала суду № 57627943, 22.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2016 рокусправа № 215/6075/15-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Коршуна А.О. Туркіної Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 17.11.2015 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу з адміністративним позовом до Держави України, в якому просить визнати неправомірними бездіяльність Держави Україна яка не додержалася і не виконувала протягом довгого часу Закон України «Про звернення громадян», Закон України «Про державну службу», Закон України «Про прокуратуру», ч 2 ст. 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів»; визнати бездіяльність Держави Україна такою, що порушує його право на відшкодування шкоди від злочинних зазіхань; стягнути з відповідача на його користь витрати, які він поніс поніс і які пов'язані з витратами у зв'язку з провадженнями у національних судах та державних установах, включаючи витрати на копіювання, друк, папір, поїздки та поштові послуги у сумі 200грн.; стягнути за рахунок державного бюджету на мою користь в рахунок відшкодування завданої мені моральної шкоди, діями Держави Україна в сумі 36540 грн.; окремою ухвалою звільнити від сплати судового збору; ухвалою поновити орок звернення до суду; визнати дії чи бездіяльність Держави Україна такими, що порушили право на ефективний засіб правового захисту; визнати неправомірними дії чи бездіяльність Держави Україна, яка не додержалася і правильно не застосувала ст. 1,8,22, 55,64,129 Конституції України при відмові у відкритті провадження першої і касаційною інстанцією по справі №215\7У15-а; зобов'язати Державу Україна дотримуватися конституційних принципів, викладених у ст. 1,3,8,22,64, 129 Основного Закону при забезпеченні провадження першої і касаційною інстанцією, з метою запобігання та недопущення в майбутньому інших правопорушень; в порядку підготовки справи до розгляду витребувати у Держави Україна в особі Прокурору Тернівського району м. Кривого Рога матеріали справи за його скаргою від 11.08.2014р.; в порядку підготовки справи до розгляду витребувати справу №215\7\15-а; визнати бездіяльність Держави Україна, що порушила його права на не вжиття системи заходів, спрямована на усунення правових, соціальних та інших причин не забезпечення своєчасною та повною правовою допомогою з 11.08.2014р по16.11.2015р. і не попередження виникнення негативних наслідків, пов'язаних з відсутністю такого забезпечення; зобов'язати Державу Україна в особі Прокурора Тернівського району м. Кривого Рога надати постанови по справі №12013040760000520 від 23.02.2013р. і зобов'язати повідомити про вжиті заходи, що до поновлення порушених прав; в порядку підготовки справи де розгляду зробити запит до Управління праці та соціального захисту населення Криворіжського виконкому Тернівської районної ради у Дніпропетровській області про місячний дохід, що є доказом скрутного матеріального положення; в порядку підготовки справи до розгляду зробити запит до державної податкової служби України про місячний дохід; витребувати по своїй ініціативі необхідні докази для повного, всебічного розгляду справи.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 листопада 2015 року адміністративний позов повернуто позивачу відповідно до п.6 ч.3 ст. 108 КАС України з тих підстав, що дана справа не підсудна цьому суду, а відноситься до компетенції окружного адміністративного суду.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції про поверненню адміністративного позову, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та вчинити процесуальні дії по підготовці справи до судового розгляду. В апеляційній скарзі посилається на те, що він має право на судовий захист, що закріплено в Конституції України. Вважає, що суд першої інстанції порушив його право на судовий захист, зазначає, що суддя першої інстанції дійшов помилкового висновку, зазначивши, що відповідач не знаходиться на його території тому не підсудний даному суду; також вважає помилковим те, що суд першої інстанції повертає позов, а не направляє його за належністю відповідному органу.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, вказана норма права передбачає два критерії для відмежування справ адміністративної юрисдикції від справ іншої юрисдикції і це є: суб'єктний та предметний склад.

Предметний склад обумовлений тим, що справа адміністративної юрисдикції повинна містити в собі публічно-правовий спір.

Суб'єктний склад передбачає наявність у спорі суб'єкта владних повноважень.

Згідно з п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Підсудність адміністративних справ окружним адміністративним судам встановлена ч.2 ст.18 КАС України, а саме: окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Розглядаючи дану апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції взяв до уваги, що основоположним для права на позов у адміністративному про цесі слід вважати конституційні положення (ст. 55 Розділу II "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина" Консти туції України), відповідно до яких кожному гарантується пра во на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадо вих і службових осіб. Натомість, позивач у своєму позові не зазначив як відповідача ані органів державної влади, ані органів місцевого самоврядування, ані посадо вих і службових осіб. Таке порушення є порушенням процесуального закону.

Зокрема, в п. 3 ч. 1 ст. 106 КАС України, зазначено, що в позові слід вказати ім'я (найменування) відповідача, посаду і місце служби посадової чи службової особи, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі. Позивач зазначив відповідачем Держава Україна, при цьому, поштову адресу відповідача вказав: м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського, 23. Суд апеляційної інстанції не може не висловити сумнів щодо адреси відповідача (Держава Україна) в місті Кривий Ріг.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в силу ст. 52 КАС України, процесуальний закон надає підстави для заміни неналежної сторони. Однак. така норма починає діяти в разі відкриття провадження у справі, натомість в даному випадку провадження іще не відкрито.

Право кожного на звернення до суду, закріплене у ст. 55 Конституції України, є універсальним юридичним засобом від стоювання людиною свого правового статусу в будь-якій кон кретній життєвій ситуації, зокрема пов'язаній з незаконними діями чи бездіяльністю органів державної влади, у тому числі адміністрації державних установ та підприємств, органів місцевого самоврядування, посадових осіб та службовців назва них структур.

"Продовженням" конституційного положення про право на позов у національному процесуальному законодавстві є за кріплене у КАС України (ст. 104) право на звернення до адмі ністративного суду, яке полягає у можливості будь-якій особі звернутися із адміністративним позовом до адміністративного суду, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Із викладених законодавчих положень можна зроби ти висновок, що в Україні кожному гарантується, по-перше, право на судовий захист і, по-друге, право на подання позову.

Колегія суддів апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити, що в силу ч. 3 ст. 105 КАС України на прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви. При цьому, ч. 2 ст. 105 КАС України встановлює правило, згідно якого письмова позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланку позовної заяви, наданого судом.

Крім того ч.4 ст. 105 КАС України вказує, що адміністративний позов може мати вимоги саме до суб'єкта владних повноважень (а суб'єктом владних повноважень є відповідні органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові чи службові особи, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в т.ч. на виконання делегованих повноважень).

Частиною 1 ст. 18 КАС України чітко визначено які справи підсудні саме місцевим загальним судам як адміністративним (зокрема, справи однією із сторін якої, є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, натомість, Держава Україна не є органом чи посадовою особою місцевого самоврядування). Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позову як такого, що не підсудний цьому адміністративному суду.

З урахуванням наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не допущено порушень вимог процесуального закону, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні. Отже, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 17.11.2015 року за позовом ОСОБА_1 до Держави України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: Л.П. Туркіна