Рішення № 57625056, 05.05.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2016 р. Справа № 911/1342/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ

До Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Залісся», м.Сімферополь, АР Крим

про стягнення 32770,61 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі позивач) до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Залісся» далі відповідач) про стягнення 32770,61 грн.

Позов було прийнято Господарським судом Київської області у відповідності до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207.

Провадження у справі № 911/1342/16 порушено ухвалою суду від 20.04.2016 року та призначено справу до розгляду на 05.05.2016 року.

В судовому засіданні 05.05.2016 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 05.05.2016 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Судом враховано рекомендації Вищого господарського суду України, що викладені в інформаційному листі від 05.06.2014 року № 01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яким визначено, що неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, підтверджується повідомленням від 04.04.2014 № 33-20.606 Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим.

Тимчасове призупинення поштових відправлень одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим також підтверджується доповідною запискою керівника апарату Господарського суду Київської області у справі.

Інформація про час і місце розгляду справи № 911/1342/16 була розміщена на офіційному веб-порталі Господарського суду Київської області.

Відтак, суд здійснив всі заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи № 911/1342/16.

За таких обставин суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд, встановив:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 19.12.2013 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Продавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Залісся» (Покупець) укладено Договір №1403/14-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

На виконання Договору Продавець в січні та лютому 2014 року передав, а Покупець отримав природний газ об'ємом 31,942 тис. м3 на суму 41 818,48 грн.

Позивач зазначає, що у звязку з окупацією Автономної республіки Крим Російською Федерацією, відповідач, прийнявши природний газ, не мав змоги оформлювати акти приймання-передачі природного газу.

В той же час, факт отримання відповідачем природного газу підтверджується: Витягом з реєстрів споживачів природного газу за січень-лютий 2014 року; Реєстром обсягів реалізації природного газу через газорозподільчі мережі ПАТ «Кримгаз» за січень та лютий 2014 року; Податковими накладними за відповідними поставками природного газу.

Відповідно до п.6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.3.4 Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобовязується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобовязується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України при розгляді справ за участю Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у справах №5021/1407/12 та №924/943/14, п.6.1 Договору не повязує обовязок покупця природного газу сплачувати помісячно за отриманий природний газ до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу, з датою оформлення відповідного акту приймання-передачі природного газу. Тобто, прострочення грошового зобовязання відповідача за Договором не повязане з часом підписання відповідного акту.

Таким чином, зобовязання з оплати поставленого природного газу виникає до 14-го числа(включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З урахуванням викладеного, відповідач був зобовязаний оплатити природний газ, поставлений: у січні 2014 року - протягом січня, остаточно до 14.02.2014 року (включно); у лютому 2014 року - протягом лютого, а остаточно до 14.03.2014 року (включно);

Відповідач частково оплатив отриманий природний газ в сумі 24 462,41 грн., що підтверджується довідкою про операції та довідкою про сальдо. Таким чином, заборгованість відповідача складає 17 356,07 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором купівлі-продажу, за яким згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факти несвоєчасних розрахунків за природний газ на суму 17 356,07 грн.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У звязку з неповним та несвоєчасним проведенням відповідачем розрахунків за поставлений природний газ, позивач просить стягнути з відповідача також 1 745,12 грн. пені, 773,18 грн. 3% річних та 12 896,24 грн. інфляційних за прострочення виконання грошового зобовязання.

Пунктом 7.2 Договору встановлено відповідальність за невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору щодо порядку оплати природного газу. Відповідно до вищевказаного пункту Договору, у разі невиконання Покупцем пункту 6.1 Договору він зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що пеня нарахована на заборгованість відповідача за фактичні періоди прострочення. Таким чином, розрахунок пені є арифметично вірним та обґрунтованим, відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у звязку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Як визначено п. 3.2.Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», у застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р, а також в інформаційно-пошукових системах «Законодавство» і «Ліга».

Оскільки, як встановлено судом, прострочення тривало з 15 числа, позивачем правомірно нараховано інфляційні в заявленому в позові розмірі.

З долученого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що 3% річних та інфляційні нараховані за фактичні періоди прострочення. Таким чином, розрахунок 3% річних та інфляційних є арифметично вірним та обґрунтованим, відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у звязку з чим 3% річних та інфляційні підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Залісся» (95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 41, код 37111727) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) 17 356,07 грн. основного боргу, 1 745,12 грн. пені, 773,18 грн. 3% річних, 12 896,24 грн. інфляційних та 1378 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик