Рішення № 57624729, 29.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2016Справа №910/3257/16

За позовомПублічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк"до1. Публічного акціонерного товариства "Київ-одяг" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «АНМЕЙД ГРУП»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороніпозивачаКомпанія "Юпітер Сервіс" (Jupiter Service LLC)прозвернення стягнення на предмет іпотекиСуддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Новиков О.Є. - представник за довіреністю;

від відповідача-1: Шевчук А.С. - представник за довіреністю;

від відповідача-2: не з'явилися;

від третьої особи: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київ-одяг" про:

- визнання неналежним виконання Публічним акціонерним товариством "Київ-одяг" зобов'язань за кредитним договором №82 від 01.10.2008 та кредитним договором №3 від 25.02.2009;

- в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Київ-одяг" в розмірі 129565500,00 грн. (з яких: 100779142,04 грн. за Кредитним договором №82 від 01.10.2008 та 28786357,96 грн. за Кредитним договором №3 від 25.02.2009) перед Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк", звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим 27.10.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №9042 та Договором наступної іпотеки без оформлення заставної, посвідченим 27.02.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №449, а саме: адміністративно-виробничий комплекс, загальною площею 20907,6 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2Б, що складається з адміністративного приміщення (Літера А), загальною площею 4883,30 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 377616380380; приміщення гаража (Літера Д), загальною площею 49,80 кв.м; склади для зберігання товарів (холодний 1, 2, 6, столова) (Літера Ж, Е), загальною площею 716,50 кв.м; склади для зберігання товарів (7, 12, 16, 17, 6) (Літера В), загальною площею 2791, 20 кв.м; склади для зберігання товарів (3, 10, 11, 5) (Літера Г), загальною площею 4299,50 кв.м; склади для зберігання товарів (1, 2, 9, 15, 21, 22, 19, 4а) (Літера Б), загальною площею 8167,30 кв.м (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:127:0003) шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк";

- визнання за Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк" права власності на адміністративно-виробничий комплекс, загальною площею 20907,6 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2Б (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:127:0003).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором №82 від 01.10.2008 та Кредитним договором №3 від 25.02.2009, у зв'язку з чим позивач просить суд в рахунок погашення існуючої заборгованості звернути стягнення на заставлене відповідачем майно відповідно до Договору іпотеки без оформлення заставної від 27.10.2008 і Договору наступної іпотеки без оформлення заставної від 27.02.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 порушено провадження у справі №910/3257/16, розгляд справи призначено на 21.03.2016.

21.03.2016 позивач через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Компанії "Юпітер Сервіс" (Jupiter Service LLC).

21.03.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли:

- клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Компанії "Юпітер Сервіс" (Jupiter Service LLC);

- заява про застосування позовної давності;

- клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Компанію "Юпітер Сервіс" (Jupiter Service LLC), розгляд справи відкладено до 04.04.2016.

04.04.2016 позивач через відділ діловодства суд подав документи на виконання вимог ухвали суду від 21.03.2016. Крім того, ПАТ АБ "Укргазбанк" подало клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АНМЕЙД ГРУП", як нового власника спірного майна, а також заяву про забезпечення позову.

04.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про направлення на адресу Компанії "Юпітер Сервіс" (Jupiter Service LLC) ухвали Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АНМЕЙД ГРУП", розгляд справи відкладено на 18.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2016 вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на адміністративно-виробничий комплекс, реєстраційний номер 891837080000, загальною площею 20732,5 кв. м., за адресою м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, до складу якого входять 6 (шість) будівель та споруд, а саме: адміністративне приміщення (Літера А) площею 4708,20 кв.м.; приміщення гаража цегляне (Літера Д) площею 49,80 кв.м.; склади для зберігання товарів (холодний 1, 2, 6, столова) (Літера Ж, Е) площею 716,50 кв.м.; склади для зберігання товарів (7, 12, 16, 17, 6) (Літера В) площею 2791,20 кв.м.; склади для зберігання товарів (3, 10, 11, 5) (Літера Г) площею 4299,50 кв.м.; склади для зберігання товарів (1, 2, 9, 15, 21, 22, 19, 4а) (Літера Б) площею 8167,30 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:127:0003; накладення арешту на будівлю, літ. А, реєстраційний номер 377616380380, загальною площею 583,4 кв.м., за адресою м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:127:0003.

18.04.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи, а також уточнення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 розгляд справи відкладено на 29.04.2016.

26.04.2016 та 29.04.2016 позивач через відділ діловодства суду подав додаткові документи до матеріалів справи та пояснення щодо заяви про застосування позовної давності.

29.04.2016 відповідач через відділ діловодства суду подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що 01.04.2009 між позивачем та Компанією "Юпітер Сервіс" (Jupiter Service LLC) було укладено договір уступки прав вимоги за спірними кредитними договорами, який є дійсним і не оскарженим в установленому законом порядку, а тому позов у даній справі задоволенню не підлягає.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання 29.04.2016 відповідача-1 про направлення на адресу Компанії «Юпітер Сервіс», США, ухвали Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 про залучення цієї компанії в статусі третьої особи до участі у справі №910/3257/16 в порядку, передбаченому Конвенцією «Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах», суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до матеріалів справи Компанія "Юпітер Сервіс" (Jupiter Service LLC) знаходиться за адресою: 412, West Main Street, Frankfort, Kentucky, 40601; 3505, Silverside Road 208H Plaza Centre, Wilminghton, DE 19801 та зареєстрована за законами Сполучених Штатів Америки, тобто, знаходиться на території країни-учасниці Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах.

Разом з тим, беручи до уваги застереження країн-учасниць Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах (джерело - офіційний сайт Постійного бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права www.hcch.net), суд вважає цілком правомірним повідомлення Компанії "Юпітер Сервіс" (Jupiter Service LLC) про розгляд справи в порядку, визначеному п. "а" ст. 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, тобто безпосередньо поштою з перекладом відповідного процесуального документа англійською мовою.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 125 ГПК України, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Водночас згаданою вище нормою закону встановлено право суду, а не обов'язок, у разі необхідності, з урахуванням обставин конкретної справи та вимог закону звертатись до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави з судовим дорученням.

Статтею 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах передбачено: якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що: а) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту, у разі неявки у судове засідання саме відповідача, а не позивача у справі чи третьої особи без самостійних вимог.

З огляду на викладене, обов'язкове повідомлення юридичної особи-нерезидента у передбачений законодавством спосіб робиться з метою повідомлення останнього про наявність справи, яка розглядається судом, для надання особі можливості вжиття заходів захисту, а саме, належного ознайомлення зі справою та вимогами інших сторін, підготовки власної позиції, доказів, доводів та міркувань тощо. Оскільки положення Конвенції не допускають винесення судом рішення у справі до виконання певних умов лише у разі неявки відповідача, а також враховуючи, що у даній справі нерезидентом є не відповідач, а третя особа без самостійних вимог, суд вважає, що клопотання відповідача-1 задоволенню не підлягає.

Розглянувши в судовому засіданні заяву позивача про уточнення позовних вимог, суд дійшов наступного висновку.

Як роз'яснено в п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (надалі - постанова №18) ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Дослідивши подану позивачем заяву від 18.04.2016, суд зазначає, що остання виходячи з її змісту, є заявою про зміну підстав позову.

Згідно з п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18 під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Враховуючи, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 було залучено до участі у справі іншого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АНМЕЙД ГРУП" і відповідно розгляд справи ропочався заново (ст. 24 ГПК України), то заява про зміну підстав позову підлягає прийняттю.

Представник позивача в судовому засіданні 29.04.2016 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача-1 проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Відповідач-2 та третя особа в судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.

Згідно з п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача-2 та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 29.04.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк», нова назва якого - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк» (банк) та Відкритим акціонерним товариством «Київ-Одяг», нова назва якого - Публічне акціонерне товариство «Київ-Одяг» (позичальник) був укладений Кредитний договір №82, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит в сумі 86851700,00 гривень (пункт 1.1. договору в редакції Угоди про внесення змін та доповнень №1 від 27.10.2008).

За умовами п. 1.3.1. кредитного договору №82, в редакції Угоди про внесення змін та доповнень №1 від 27.10.2008, кредит надається з 01.10.2008 строком на 5 років.

Згідно з п. 1.3.2. кредитного договору №82 позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 01.10.2013.

Пунктами 1.4.1., 1.4.2. кредитного договору №82 сторони погодили, що за використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 20% річних. При цьому, за користування кредитними коштами понад термін визначений в п. 1.3. цього договору, процента ставка встановлюється в розмірі 30% річних.

Відповідно до п. 1.4.4. кредитного договору №82, в редакції Угоди про внесення змін та доповнень №4 від 23.02.2009, строк сплати процентів - один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який було надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

Крім того, 25 лютого 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений Кредитний договір №3, за умовами якого банк надає позичальнику кредит в сумі 150000000,00 гривень з 25 лютого 2009 року по 24 лютого 2010 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 24 лютого 2010 року (пункти 1.1., 1.3.1., 1.3.2. договору).

В пунктах 1.4.1., 1.4.2. кредитного договору №3 сторони погодили, що за користування кредитом у межах встановленого в п. 1.3. терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 18% річних. При цьому, за користування кредитними коштами понад термін визначений в п. 1.3. цього договору, процента ставка встановлюється в розмірі 28% річних.

Строк сплати процентів - один раз на місяць, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який було надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору (п. 1.4.4. кредитного договору №3, в редакції Угоди про внесення змін та доповнень №1 від 03.03.2009).

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитними договорами №82 від 01.10.2008 та №3 від 25.02.2009 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» (іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством «Київ-Одяг» (іпотекодавець) було укладено:

- Договір іпотеки без оформлення заставної, посвідчений 27.10.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрований в реєстрі за №9042 (далі - договір іпотеки №9042);

- Договір наступної іпотеки без оформлення заставної, посвідчений 27.02.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрований в реєстрі та зареєстрований в реєстрі за №449 (далі - договір іпотеки №449).

При цьому договір іпотеки №9042, з урахуванням Договору про внесення змін та доповнень №1 від 03.03.2009, забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, як кредитора за умовами кредитного договору №82 від 01.10.2008, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем; а договір іпотеки №449, з урахуванням Договору про внесення змін та доповнень №1 від 03.03.2009, забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, як кредитора за умовами кредитного договору №3 від 25.02.2009, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем.

Предметом іпотек є: нерухоме майно - адміністративно-виробничий комплекс, загальною площею 20732,500 кв.м., а саме: адміністративне приміщення (Літера А), загальною площею 4708,20 кв.м.; приміщення гаража (Літера Д), загальною площею 49,80 кв.м.; склади для зберігання товарів (холодний 1, 2, 6, столова) (Літера Ж, Е), загальною площею 716,50 кв.м.; склади для зберігання товарів (7, 12, 16, 17, 6) (Літера В), загальною площею 2791,20 кв.м.; склади для зберігання товарів (3, 10, 11, 5) (Літера Г), загальною площею 4299,50 кв.м.; склади для зберігання товарів (1, 2, 9, 15, 21, 22, 19, 4а) (Літера Б), загальною площею 8167,30 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2Б (два літера «Б») та належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності виданого Головним управлінням житлового господарства та майна Київської міської державної адміністрації від 18.12.1997 серії АВК №010000991.

Земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:78:127:0003) на якій знаходиться нерухоме майно, площею 1,9252 га, що розташована за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2Б (два літера «Б») знаходиться в користуванні іпотекодавця на підставі договору оренди земельної ділянки, який укладено 23.09.2003 між Київською міською радою та іпотекодавцем. Договір оренди земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 23 вересня 2003 року, за реєстровим №927 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 06 жовтня 2003 року за №78-6-00119 у книзі записів державної реєстрації договорів (п. 2.1. договорів іпотеки).

Як передбачено в розділі VI договорів іпотеки іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору.

Звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація здійснюється або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з домовленістю сторін про задоволення вимог іпотекодержателя (угода про задоволення вимог іпотекодержателя).

За рішенням іпотекодержателя задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватись у наступному порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (договір про задоволення вимог іпотекодержателя):

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом, кредитним чи цим договорами - пеню, штраф), витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за кредитним договором і зверненням стягнення та реалізації предмета іпотеки, витрати на утримання і збереження предмети іпотеки, витрати на страхування предмета іпотеки, а також інших збитків, завданих порушенням умов кредитного договору або цього договору.

Пунктом 7.1. іпотечних договорів сторони погодили, що дійсний договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та нотаріального посвідчення і діє по день, і який сторони виконають в повному об'єми свої зобов'язання за цим договором та кредитним договором.

У зв'язку з посвідченням вищевказаних договорів іпотеки приватним нотаріусом КМНО Заєць І.О. накладено заборони відчуження адміністративно-виробничого комплексу, загальною площею 20732,5 кв.м. до припинення дії чи розірвання договорів іпотеки.

На виконання умов кредитних договорів позивач надав відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 236851700,00 грн. (86851700,00 грн. за кредитним договором №82 та 150000000,00 грн. за кредитним договором №3), що підтверджується наявними у справі виписками по особовим рахункам та не заперечується відповідачем.

Проте, Публічне акціонерне товариство «Київ-Одяг» належним чином не виконало покладені на нього зобов'язання за кредитними договорами, а саме - в обумовлені договорами строки, не здійснило повернення банку кредиту та процентів за користування кредитом у розмірах та терміни, передбачених умовами кредитного договору.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов'язань на час розгляду справи у Публічного акціонерного товариства «Київ-Одяг» існує заборгованість в загальному розмірі 269494210,05 грн., яка складається з:

- 86851700,00 грн. основного боргу та 13927442,04 грн. заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором №82 від 01.10.2008;

- 150000000,00 грн. основного боргу та 18715068,46 грн. заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором №3 від 25.02.2009.

При цьому станом на момент вирішення даного спору по суті, відповідачем не надано жодних доказів того, що кредитні договори №82 від 01.10.2008 та №3 від 25.02.2009 були виконані ним належним чином.

Таким чином, судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством «Київ-Одяг» неналежним чином виконуються зобов'язання за кредитним договором №82 від 01.10.2008 та кредитним договором №3 від 25.02.2009.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як передбачено в ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України).

Також, відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

В силу ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Звертаючись до Господарського суду міста Києва з даною позовною заявою Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" просить в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Київ-одяг" в розмірі 129565500,00 грн. (з яких: 100779142,04 грн. за Кредитним договором №82 від 01.10.2008 та 28786357,96 грн. за Кредитним договором №3 від 25.02.2009) звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частинами 1 та 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Виходячи з положень частини 2 статті 16 ЦК України, статей 33, 36, частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку", не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 26.12.2011 у справі №3-139гс11, від 11.12.2013 у справі №6-124цс13, від 19.08.2014 у справі №3-43гс14.

Під час розгляду справи судом також встановлено, що 01 квітня 2016 року ПАТ «Київ-Одяг» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. за реєстровим номером 994, здійснив відчуження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АНМЕЙД ГРУП» частини спірного нерухомого майна, а саме: адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 20732,5 кв.м., адреса: м. Київ, вул. Куренівська, будинок 2Б, до складу якого входять: адміністративне приміщення (Літера А) площею 4708,20 кв.м.; приміщення гаража цегляне (Літера Д) площею 49,80 кв.м.; склади для зберігання товарів (холодний 1, 2, 6, столова) (Літера Ж, Е) площею 716,50 кв.м.; склади для зберігання товарів (7, 12, 16, 17, 6) (Літера В) площею 2791,20 кв.м.; склади для зберігання товарів (3, 10, 11, 5) (Літера Г) площею 4299,50 кв.м.; склади для зберігання товарів (1, 2, 9, 15, 21, 22, 19, 4а) (Літера Б) площею 8167,30 кв.м.

Наведене підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.04.2016.

Відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

За таких обставин до ТОВ «АНМЕЙД ГРУП» перейшли права та обов'язки іпотекодавця за договорами іпотеки укладеними між позивачем та ПАТ «Київ-Одяг» щодо спірного нерухомого майна, а саме: адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 20732,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, будинок 2Б.

Разом з тим, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.04.2016 убачається, що за ПАТ «Київ-Одяг» зареєстроване право власності на будівлю літ. «А», загальною площею 583,4 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, буд. 2Б (реєстраційний номер 377616380380).

При цьому в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2015 у справі №826/14728/15 за позовом ПАТ «Київ-Одяг» до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Сипчук К.М. та реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 16.07.2015 №22895223 про відмову у внесенні змін до запису про нерухоме майно - будівля, літ. А., за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, буд. 2-Б, та зобов'язання вчинити певні дії, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 встановлено наступне: «У 2014 році позивачем (ПАТ «Київ-Одяг») проведено реконструкцію будівлі - адміністративне приміщення, літ "А", 4708,2 кв.м. (перебудовано нежитлові приміщення першого поверху №1-12, збільшено їх площу на 175,1 кв.м. Нова площа приміщень №№1-12 після реконструкції стала 583,4 кв.м.).

Після закінчення реконструкції та введення об'єкту в експлуатацію, загальна площа об'єкту адміністративне приміщення, літ "А" становить 4883,3 кв.м. (4708,2 кв.м. + 175,1 кв.м.).

Позивачем (ПАТ «Київ-Одяг») 04 червня 2014 року зареєстровано право власності на дане приміщення з технічною помилкою (не з вини державного реєстратора) у зв'язку із неправильно заповненою Декларацією №143141050473 від 15 квітня 2014 року про готовність об'єкта до експлуатації, в якій загальна площа адміністративного приміщення, літ "А", була помилково вказана як 583,4 кв.м., а не загальна площа - 4883,3 кв.м. (583,4 кв.м. - площа реконструйованих приміщень №№1-12 першого поверху літера А).

ПАТ "Київ-Одяг" звернулось до відповідача 2 (реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві), з урахуванням усуненої помилки у Декларації №143141050473 про готовність об'єкта до експлуатації та у технічному паспорті об'єкта із заявою виправити технічну помилку у записі про державну реєстрацію права власності ПАТ "Київ-Одяг" на адміністративне приміщення, літ. "А" щодо загальної площі об'єкта, вказавши вірну площу об'єкта-4883,3 кв.м.

Однак, 16 липня 2015 року за результатом розгляду поданої заяви з підтверджуючими документами Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції Сипчук Крістіна Миколаївна прийняла рішення №22895223 про відмову у внесенні змін до запису про нерухоме майно.

Суд зазначає, що крім Декларації про готовність об'єкта до експлуатації (реконструкція адміністративних приміщень №2 (на першому поверсі літери "А") адміністративно-виробничого комплексу в частині, зареєстрованою Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 15 квітня 2014 року за №143141050473 та технічного паспорту на нежитловий будинок (приміщення) літ "А" за адресою м. Київ, вул. Куренівська, 2Б від 09 квітня 2014 року (інвентаризаційна справа №27), позивачем (ПАТ "Київ-Одяг") було надано ще ряд документів, з яких слідує, що у 2014 році до реконструкції загальна площа будівлі становила 4708,2 кв.м., та в результаті реконструкції було збільшено площу на 175,1 кв.м., а тому після реконструкції та введення об'єкту в експлуатацію, загальна площа об'єкту - адміністративне приміщення, літ "А" становить 4883,3 кв.м. (4708,2 кв.м.+175,1 кв.м)».

За результатом розгляду справи №826/14728/15 Окружний адміністративний суд міста Києва постановив: визнати протиправним та скасувати визнання рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції Сипчук Крістіни Миколаївни від 16 липня 2015 року №22895223 про відмову у внесенні змін до запису про нерухоме майно - будівля, літ. А., за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, 2Б; зобов'язати реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві повторно розглянути заяву позивача, прийняту 26 червня 2015 року 12:25:09, реєстраційний номер 12066624 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для внесення змін до запису про нерухоме майно, право власності та суб'єкта цього права за номером 5906100 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 377616380380, об'єкт нерухомого майна: будівля, літ. А., за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, 2Б з урахуванням викладених в даному рішенні висновків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим 27.10.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №9042 та договором наступної іпотеки без оформлення заставної, посвідченим 27.02.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №449, а саме: адміністративно-виробничий комплекс, загальною площею 20907,6 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2Б, що складається з адміністративного приміщення (Літера А), загальною площею 4883,30 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 377616380380; приміщення гаража (Літера Д), загальною площею 49,80 кв.м; склади для зберігання товарів (холодний 1, 2, 6, столова) (Літера Ж, Е), загальною площею 716,50 кв.м; склади для зберігання товарів (7, 12, 16, 17, 6) (Літера В), загальною площею 2791, 20 кв.м; склади для зберігання товарів (3, 10, 11, 5) (Літера Г), загальною площею 4299,50 кв.м; склади для зберігання товарів (1, 2, 9, 15, 21, 22, 19, 4а) (Літера Б), загальною площею 8167,30 кв.м (знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:78:127:0003) шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк", в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Київ-одяг" в розмірі 129565500,00 грн. (з яких: 100779142,04 грн. за кредитним договором №82 від 01.10.2008 та 28786357,96 грн. за кредитним договором №3 від 25.02.2009) перед Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк".

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Частиною 6 статті 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

В силу ст. 39 вказаного Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Наведене вище свідчить про те, що у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності за ст. 37 Закону України "Про іпотеку" в резолютивній частині рішення має бути обов'язково зазначена вартість іпотечного майна, на яке звертається стягнення та яке набувається іпотекодержателем у власність, визначена на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитне Брокерське Агентство» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №312/15 від 10.04.2015), оцінювач ОСОБА_10 (свідоцтво оцінювача МФ №1876 від 02.10.2004) ринкова вартість адміністративно-виробничого комплексу в частині, загальною площею 20732,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вулиця Куренівська, будинок №2-Б, що належить ПАТ «Київ-одяг», станом на дату оцінки (09.02.2016) складає 129565500,00 грн. без ПДВ. Крім того, згідно з листом №57/16 від 27.04.2016 ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство», зміна загальної площі об'єкта оцінки, а саме адміністративно-виробничого комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2-б з урахуванням постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2015 не призведе до суттєвого впливу на його вартість, що визначена у Звіті про незалежну оцінку майна.

Відповідачами під час розгляду справи вартість спірного майна не оспорювалась, а тому суд вважає за необхідне встановити вартість іпотечного майна, на яке звертається стягнення та яке набувається іпотекодержателем у власність, на підставі Звіту про незалежну оцінку майна складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитне Брокерське Агентство» в розмірі 129565500,00 грн.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачі під час розгляду справи не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Доводи ПАТ«Київ-одяг» про те, що позов задоволенню не підлягає, оскільки 01.04.2009 між ПАТ АБ "Укргазбанк" та Компанією "Юпітер Сервіс" було укладено договір уступки прав вимоги за спірними кредитними договорами, який є дійсним і не оскарженим в установленому законом порядку, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі №910/25766/13 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" до Юридичної особи за законодавством США компанії «Юпітер Сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.Г.Л. Груп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Київ-Одяг» про стягнення 242993569,10 грн., встановлено, що Договір уступки права вимоги від 01.04.2009 є неукладеним, а відтак не може породжувати будь-яких зобов'язань.

Вказане рішення Господарського суду міста Києва залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду №910/25766/13 від 02.03.2016.

За приписами частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішення Європейського суду з прав людини Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, §77, від 25.07.2002, а також рішення Європейського суду з прав людини Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§42 та 60, від 22.11.2007 існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Враховуючи наведене, висновок Господарського суду міста Києва та Київського апеляційного господарського суду про те, що Договір уступки права вимоги від 01.04.2009 є неукладеним, відповідає принципу правової певності, регламентованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, та практиці Європейського суду з прав людини, які в якості джерел права мають застосовуватися судами при розгляді справ.

Не заслуговують на увагу і посилання відповідача-1 на рішення Господарського суду міста Києва у справах №6/711 від 09.06.2011 та №6/712 від 09.06.2011, якими було відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" до ПАТ «Київ-одяг» про стягнення заборгованості за кредитними договорами №3 від 25.02.2009 і №82 від 01.10.2008 та звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки підставою для відмови в задоволенні цих позовів став договір уступки права вимоги від 01.04.2009 (між ПАТ АБ "Укргазбанк" та Компанією "Юпітер Сервіс"), який в подальшому Господарським судом міста Києва був визнаний неукладеним, про що зазначалося вище.

Окрім того, під час розгляду справи ПАТ «Київ-одяг» було подано заяву про застосування строків позовної давності.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Оскільки Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" з 01.04.2009 вважало, що відступило право вимоги за Кредитним договором №82 від 01.10.2008 та Кредитним договором №3 від 25.02.2009 Компанії "Юпітер Сервіс" і лише під час розгляду справи №910/25766/13 дізналося про те, що договір уступки права вимоги від 01.04.2009 є неукладеним, господарський суд під час розгляду даної справи виходить з того, що позивач міг довідатися про порушення свого права з моменту винесення рішення Господарського суду міста Києва №910/25766/13, тобто 22.12.2015. Отже, Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" пред'явлено позов у даній справі в межах строку позовної давності.

Враховуючи наведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" підлягають задоволенню у повному обсязі. При цьому суд зазначає, що позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності та позовна вимога про визнання права власності на предмет іпотеки є по суті однією і тією самою вимогою.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру покладається на відповідача-1, а судовий збір за позовну вимогу майнового характеру покладається на відповідачів порівну.

Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати неналежним виконання Публічним акціонерним товариством «Київ-Одяг» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 2-Б; ідентифікаційний код 01554255) зобов'язань за Кредитним договором №82 від 01.10.2008 та Кредитним договором №3 від 25.02.2009.

3. В рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «Київ-Одяг» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 2-Б; ідентифікаційний код 01554255) в розмірі 129565500 (сто двадцять дев'ять мільйонів п'ятсот шістдесят п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., з яких: 100779142 (сто мільйонів сімсот сімдесят дев'ять тисяч сто сорок дві) грн. 04 коп. за Кредитним договором №82 від 01.10.2008 та 28786357 (двадцять вісім мільйонів сімсот вісімдесят шість тисяч триста п'ятдесят сім) грн. 96 коп. за Кредитним договором №3 від 25.02.2009 перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вулиця Єреванська, будинок 1; ідентифікаційний код 23697280), звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим 27.10.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №9042, Договором наступної іпотеки без оформлення заставної, посвідченим 27.02.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №449, а саме: адміністративно-виробничий комплекс, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 891837080000, загальною площею 20907,6 кв.м. розташований за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2Б, що складається з адміністративного приміщення (Літера А), загальною площею 4883,30 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 377616380380; приміщення гаража (Літера Д), загальною площею 49,80 кв.м.; склади для зберігання товарів (холодний 1, 2, 6, столова) (Літера Ж, Е), загальною площею 716,50 кв.м.; склади для зберігання товарів (7, 12, 16, 17, 6) (Літера В), загальною площею 2791,20 кв.м.; склади для зберігання товарів (3,10,11,5) (Літера Г), загальною площею 4299,50 кв.м.; склади для зберігання товарів (1, 2, 9, 15, 21, 22, 19, 4а) (Літера Б), загальною площею 8167,30 кв.м. (знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:78:127:0003), вартість якого складає 129565500 (сто двадцять дев'ять мільйонів п'ятсот шістдесят п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. без ПДВ відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна, складеного станом на 09.02.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитне Брокерське Агентство», шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вулиця Єреванська, будинок 1; ідентифікаційний код 23697280) права власності на майно.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київ-Одяг» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 2-Б; ідентифікаційний код 01554255) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вулиця Єреванська, будинок 1; ідентифікаційний код 23697280) 104728 (сто чотири тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНМЕЙД ГРУП» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, будинок 2-Б; ідентифікаційний код 39923021) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вулиця Єреванська, будинок 1; ідентифікаційний код 23697280) 103350 (сто три тисячі триста п'ятдесят) грн. 00 коп. судового збору.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 12.05.16

Суддя О.А. Грєхова