Рішення № 57624410, 11.05.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/33/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2016 Справа № 908/941/16

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арсенал Страхування (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154)

до відповідача ОСОБА_1 комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс (69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 2-А)

про стягнення суми 8309,74 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 3/1-443 від 05.03.2014 р.

Суть спору:

До господарського суду Запорізької області звернулось Приватне акціонерне товариства Страхова компанія Арсенал Страхування з позовною заявою до ОСОБА_1 комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс про відшкодування збитків в порядку регресу в сумі 8309,74 грн.

Згідно Протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 11.04.2016 р. справу № 908/941/16 призначено до розгляду судді Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.04.2016 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/941/16, присвоєно справі номер провадження 32/33/16, з призначенням судового засідання на 11.05.2016 р.

Представник позивача в судове засідання 11.05.2016 р. не зявився. В обґрунтування правової позиції позивач посилається на ст.ст. 1172, 993, 1187, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України Про страхування.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав в повному обсязі. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про надання розстрочки виконання рішення терміном на 4 місяця. В обґрунтування даного клопотання відповідач посилається на те, що на даний момент своєчасне виконання рішення суду вкрай ускладнене, оскільки на теперішній час відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, що викликане відсутністю у 1-му кварталі 2016 р. фінансування підприємства з державного бюджету України у вигляді субвенцій як компенсації за перевезення пільгових категорій пасажирів. Власний дохід відповідача в середньому в місяць становить 3,0 млн. грн. У той час, як витрати підприємства на заробітну плату та оплату обовязкових податків в середньому складають 7,0 млн. грн. та відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України Про оплату праці здійснюються в першочерговому порядку. Окрім того, Відповідач щоденно несе витрати на запасні частини для транспортних засобів та інші необхідні витрати (в тому числі на оплату комунальних послуг) для нормальної діяльності підприємства. Таким чином, на даний час діяльність відповідача є збитковою, а отже такою, яка не може в повному обсязі покривати витрати підприємства та належним чином виконувати перед контрагентами взяті на себе зобов'язання. Відповідач вказує, що різниця між його доходом та затратами повинна компенсуватися за рахунок субвенцій з державного бюджету на компенсацію пільгового проїзду окремих категорій громадян. Однак, при прийнятті Закону України Про Державний бюджет на 2016 рік видатки на компенсацію пільгового проїзду не передбачені. Для безперебійної діяльності підприємства у першому кварталі 2016 року Відповідачу надавалася фінансова підтримка з місцевого бюджету з цільовим призначенням - для виплати заробітної плати. Саме через відсутність обігових коштів відповідач був позбавлений можливості у добровільному порядку сплатити заборгованість перед Позивачем. У березні 2016 року до Закону України Державний бюджет на 2016 рік внесенні зміни, якими передбачена компенсація перевізникам з державного бюджету пільгового проїзду окремих категорій громадян. Однак, на теперішній час неможливо встановити коли саме відповідач отримає з державного бюджету субвенцію на компенсацію пільгового проїзду. Збитковість відповідача - підприємства Запоріжелектротранс підтверджується звітами про фінансові результати за 2013, 2014, 2015 роки.

У засіданні суду 11.05.2016 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.04.2013 р. між ПАТ Страхова компанія Арсенал Страхування (страховик, позивач у справі та ОСОБА_3 (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 1276/13-Т/ЗП1, яким застраховано автомобіль Volkswagen Touareg, державний номер НОМЕР_1.

30.05.2013 р. на вулиці Південне шосе у м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю тролейбуса ЗІУ 9, державний номерний знак 669, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля марки Volkswagen Touareg, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 (страхувальнику).

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2013 р. у справі № 336/4661/13-п встановлено, що в діях ОСОБА_4 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За приписами ст. 22 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Частиною 1 ст. 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно ремонтної калькуляції № 194/13 від 03.06.2013 р. та рахунку № С000033764 від 31.05.2013 р. ТОВ Автоцентр - Україна вартість відновлювального ремонту автомобілю Volkswagen Touareg, державний номер НОМЕР_1, складає 8309,74 грн.

04.06.2013 р. позивачем був складений Страховий акт № 1276/13-Т/ЗП1-1 про те, що виплата страхового відшкодування, що підлягає сплаті становить 8309,74 грн.

На підставі письмової заяви від 30.05.2013 р., Страхового акту № 1276/13-Т/ЗП1-1 від 04.06.2013 р. позивач перерахував страхове відшкодування в сумі 8309,74 грн. на рахунок ТОВ Автоцентр - Україна. Факт виплати страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням № 11015 від 04.06.2013 р., копія якого міститься в матеріалах справи.

З матеріалів справи слідує, що на момент вчинення ДТП ОСОБА_4 працював водієм на ОСОБА_1 комунальному підприємстві міського електротранспорту Запоріжелектротранс.

У звязку з чим, позивач звернувся до ОСОБА_1 комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс з претензією про перерахування суми 8309,74 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ СК Арсенал Страхування.

Листом за вих. № 3/1-2228 від 14.10.2013 р. відповідачем була надана відповідь, що вимога про сплату суми 8309,74 грн. не може бути задоволена.

Згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна позиція викладена у ст. 27 Закону України Про страхування.

Статтею ж 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною ж 1 ст. 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги до ОСОБА_1 комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс в розмірі 8309,74 грн.

Станом на час розгляду справи відповідач позов визнав в повному обсязі, але доказів належного виконання зобовязання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в розмірі 8309,74 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 8309,74 грн. майнової шкоди є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду у цій справі на чотири місяця рівними частинами задовольняється частково, з урахуванням наступного:

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Отже, господарський суд має право залежно від обставин справи розстрочити виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Так, в обґрунтування причин не сплати заборгованості та надання розстрочки виконання судового рішення відповідач посилається на скрутне фінансове становище внаслідок недостатнього фінансування підприємства з бюджету у вигляді субвенції як компенсація за перевезення пільгових категорій пасажирів та на збитковість діяльності відповідача, що підтверджується звітами про фінансові результати за 2013, 2014, 2015 роки.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Розглянувши клопотання, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, беручи до уваги розмір присудженої до стягнення суми, а також те, що підприємство відповідача має певні матеріальні труднощі, суд задовольняє клопотання відповідача частково, та з урахуванням конкретних обставин справи, вважає за доцільне розстрочити виконання судового рішення на два місяця.

На підставі викладеного, суд задовольняє позовні вимоги позивача і приймає рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 8309 грн. 74 коп. майнової шкоди, розстрочивши виконання рішення на два місяця.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арсенал Страхування до ОСОБА_1 комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс про відшкодування збитків в порядку регресу в сумі 8309,74 грн. задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс (69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 2; код ЄДРПОУ 03328379) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арсенал Страхування (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; код ЄДРПОУ 33908322) суму 8309 (вісім тисяч триста девять) грн. 74 коп. майнової шкоди та суму 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Виконання рішення розстрочити на два місяця, зі сплатою боргу та судового збору в сумі 9687,74 грн. рівними частинами наступним чином: до 10.06.2016 р. 4843 (чотири тисячі вісімсот сорок три) грн. 87 коп., до 10.07.2016 р. 4843 (чотири тисячі вісімсот сорок три) грн. 87 коп.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України 12 травня 2016 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.