Рішення № 57623793, 11.05.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

_______________

У Х В А Л А

11.05.2016р. Справа №905/1353/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В., при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Бахмут-Енергія, м.Бахмут Донецької області, №439 від 13.04.2016р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 12.10.2015р., у справі за позовом, ОСОБА_2 акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ,

до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Артемівськ-Енергія, м.Артемівськ Донецької області, (нині - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Бахмут-Енергія, м.Бахмут Донецької області),

про стягнення 23853827,50 грн.,-

за участю уповноважених представників:

від заявника (відповідача): ОСОБА_3 за довіреністю,

від позивача: ОСОБА_4 за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

У звязку із набуттям чинності постанови Верховної Ради України Про перейменування окремих населених пунктів та районів №3854 від 04.02.2016р. та відповідно до Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) режимів в Україні та забороні пропаганди їх символіки №317-VIII від 09.04.2015р., на підставі рішення загальних збори учасників товариства №1/2016 від 18.02.2016р. та наказу товариства №63-ос від 14.03.2016р. Про зміну найменування юридичної особи - назву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Артемівськ-Енергія змінено на ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Бахмут-Енергія з 14.03.2016р.

15.04.2016р. господарським судом Донецької області отримано заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Бахмут-Енергія, м.Бахмут Донецької області, №439 від 13.04.2016р., у якій останній просить прийняти до розгляду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 12.10.2015р. у справі №905/1353/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні 3% річних, інфляційних витрат, нарахованих на суму основного боргу в розмірі 10200370,80грн.

Обґрунтуванням наведеного, за висновками заявника, є така нововиявлена обставина, як договір №484/375-в від 17.12.2015р., сторонами за яким є позивач та відповідач. Окрім того, зазначено, що природа виникнення боргу як заборгованість з боку держави по виплаті перед відповідачем з компенсації збиткового тарифу та складала на час розгляду справи суму більше 21 млн. грн.; постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015р. №375 затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, 19.06.2015р. відповідачу узгоджено обсяги заборгованості різниці в тарифах згідно наведеної постанови з додаванням розрахунку (протокол №88 з розрахунком міститься в матеріалах справи), після чого мав би бути договір про організацію взаєморозрахунків, але про час укладання якого та суму договору відповідачу не було відомо; прийнято рішення по справі 12.10.2015р., залишене постановою апеляційного господарського суду від 08.12.2015р. та постановою Вищого господарського суду від 24.02.2016р. без змін; розподіл субвенції для погашення затверджено тільки 18.12.2015р. постановою Кабінету Міністрів України №1046.

В підтвердження своєї позиції заявник подає, у копіях: договір №484/375-в від 17.12.2015р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 04.06.2015р., платіжне доручення №5738 від 24.12.2015р., постанови Верховного суду України від 17.02.2016р. у справі №3-1276г15/16/16, від 25.03.2015р. у справі №924/1265/13, від 01.07.2015р. у справі №924/1230/14, від 09.09.2014р. у справі №5011-1/1043-2012-42/528-2012, постанова Вищого господарського суду України по справі №905/1353/15 від 24.02.2016р. з відміткою про отримання.

Нормативно заявник свої вимоги обґрунтовує ст.ст.112-114 Господарського процесуального кодексу України, а також приписи постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за ново виявленими обставинами №17 від 26.12.2011р.

18.04.2016р. дана заява прийнята господарським судом та призначено її розгляд.

Представник відповідача (заявника) у судовому засіданні підтримав вимоги у повному обсязі з викладених підстав, наполягав на наявності нововиявлених обставин, як укладення договору №484/375-в від 17.12.2015р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 04.06.2015р.; звернув увагу на наявність протоколу засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу №88, що прийнятий 19.06.2015р., тобто до дати складання позовної заяви; зауважено на тому, що відстрочку виконання оспорюваного рішення надано, зокрема, з огляду на очікування означеної субвенції; 11.05.2016р. представив суду клопотання №540 від 06.05.2016р., до якого додано у копіях: протокол засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу №88 від 19.06.2015р. з додатком №1 до нього та розрахунок обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню ТОВ «Артемівськ-енергія» за 2007-2014рр.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду усні пояснення по суті спірного питання; проти задоволення заяви заперечив; вважає доводи представника відповідача такими, що не відповідають фактичним обставинам, нововиявлені обставини, такими, що не існують, адже договір №484/375-в від 17.12.2015р. про організацію взаєморозрахунків укладено після винесення рішення по справі №905/1353/15, яке у свою чергу залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій. Відтак, означені заявником обставини виникли після розгляду справи під час касаційного провадження у даній справі.

Дослідивши викладені обставини судом встановлено таке.

У серпні 2015 року позивач ОСОБА_2 акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пред'явлено до господарського суду позов до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Артемівськ-Енергія" про стягнення 23 853 827,50 грн., у тому числі 10 369 370,80 грн. боргу, 4 100 718,07 грн. пені, 8 925 544,87 грн. інфляційних втрат та 458 193,76 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.10.2015р. по справі №905/1353/15 позов ОСОБА_2 акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 10369370 (десять мільйонів триста шістдесят девять тисяч триста сімдесят) грн. 80 коп. основного боргу, 457511 (чотириста пятдесят сім тисяч пятсот одинадцять) грн. 18 коп. 3% річних, 7321332 (сім мільйонів триста двадцять одна тисяча триста тридцять два) грн. 44коп. інфляційних втрат, 55599 (пятдесят пять тисяч пятсот девяносто девять) грн. 26 коп. судового збору, а всього 18203813 (вісімнадцять мільйонів двісті три тисячі вісімсот тринадцять) грн. 68 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Артемівськ-Енергія, розстрочено виконання рішення господарського суду щодо стягнення боргу, 3% річних, інфляційних втрат та судового збору на загальну суму 18203813 (вісімнадцять мільйонів двісті три тисячі вісімсот тринадцять) грн. 68 коп. строком на 9 (девять) місяців, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, наступним чином: у перший місяць 2022646 (два мільйони двадцять дві тисячі шістсот сорок шість) грн., з другого місяця по девятий місяць по 2022645 (два мільйони двадцять дві тисячі шістсот сорок пять) грн. 96 коп. щомісяця.

Проте, як вже було зазначено, відповідач звернувся 15.04.2016р. із заявою про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, якими є укладання договору №484/375-в від 17.12.2015р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 04.06.2015р., що підписаний у тому числі позивачем та відповідачем, та на підставі якого сплачено суму основного боргу за 2014р. згідно з договором №648/14-БО-6 від 05.12.2013р. в розмірі 10 200 370,80 грн.

Окрім того, заявник наполягає на існуванні такої обставини під час винесення оспорюванного рішення по справі №905/1353/15, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015р. №375 затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та 19.06.2015р. відповідачу узгоджено обсяги заборгованості різниці в тарифах згідно наведеної постанови з додаванням розрахунку (протокол №88 з розрахунком міститься в матеріалах справи), після чого мав би бути договір про організацію взаєморозрахунків, але про час укладання якого та суму договору відповідачу не було відомо.

Таким чином, за висновками відповідача, за фактом укладання наведеного договору про організацію взаєморозрахунків, яким сторони змінили порядок та строки проведення розрахунків за природний газ поставлений відповідно до договору поставки природного газу №648/14-БО-6 від 05.12.2013р., відсутні підстави для стягнення 3% річних, інфляційних витрат, нарахованих на суму основного боргу у розмірі 10 200 370,80 грн. у справі №905/1353/15.

Як вбачається з означеного вище судового рішення, предметом спору у межах провадження по справі №905/1353/15 є вимоги, що ґрунтуються на укладанні договору купівлі-продажу природного газу №648/14-БО-6 від 05.12.2013р. із відповідачем, несвоєчасному виконанні останнім за ним своїх зобовязань з оплати вартості поставленого природного газу у жовтні-грудні 2014р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат.

Даним судовим актом встановлено факт несвоєчасного виконання спірних зобовязань та наявність підстави для стягнення з відповідача суми заявленого основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат у розмірі встановленому судом, з огляду на невірний розрахунок позивачем цих вимог.

Як свідчать матеріали справи, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області, Департаментом фінансів Донецької облдержадміністрації, Управлінням Державної казначейської служби України у м.Артемівську Донецької області, Фінансовим управлінням Артемівської міської ради, Відділом розвитку міського господарства Артемівської міської ради, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Артемівськ-енергія, Національною акціонерною компанією Нафтогаз України та ОСОБА_2 акціонерним товариством Укргазвидобування договір №484/375-в про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету міністрів Украхни від 04.06.2015р. №375 укладено 17.12.2015р..

Предметом наведеного договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною п.16 ст.14 та ст.32 Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік, відповідно до Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015р. №375 (п. 1 договору).

Відповідно до п.2 цього договору, сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору.

Пунктом 9 договору №484/375-в від 17.12.2015р. визначено перерахування коштів у сумі 10 200 370,80 грн., у тому числі податок на додану вартість, для погашення заборгованості за спожитий природний газ за 2014р. згідно з договором №648/14-БО-6 від 05.12.2013р.

Договір про організацію взаєморозрахунків №484/375-в від 17.12.2015р. набув чинності у дату його укладення за наступних підстав.

Пунктом 16 вказаного правочину визначено набрання ним чинності з моменту підписання сторонами. Дата та номер договору встановлюються після його підписання сторонами.

Приймаючи до уваги фактичні обставини справи, датою договору про організацію взаєморозрахунків №484/375-в визначено 17.12.2015р..

Відповідно до п.21 договору, останній вважається укладеним якщо він підписаний сторонами без розбіжностей та інших додаткових умов.

Одночасно, слід зазначити. Згідно зі ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнено згоди з усіх істотних умов. Істотними є ті умови договору, що визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однією зі сторін повинно бути досягнено згоди.

Договір про організацію взаєморозрахунків за видом є консенсуальним, а відтак вважається укладеним і набуває юридичного значення з моменту досягнення угоди з основних умов договору.

Як свідчать підписи сторін на договорі про організацію взаєморозрахунків №484/375-в від 17.12.2015р., сторони погодили істотні умови для такого виду договорів без зауважень, розбіжностей та інших додаткових умов.

Таким чином, договір про організацію взаєморозрахунків №484/375-в від 17.12.2015р., набув чинності, є існуючим у часі та просторі, та є таким, що породжує права та обовязки для сторін з 17.12.2015р.

Окрім того, слід зауважити на такому. Виходячи з положень ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України та ч.7 ст.180 Господарського кодексу України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення; строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобовязання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобовязання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Частинами 1, 3 ст.653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Беручи до уваги участь в договорі про організацію взаєморозрахунків позивача та відповідача, позицію Вищого Суду України, господарський суд вважає, що за своєю правовою природою означений договір містить (окрім механізму виділення субвенції тощо) також угоду про зміну умов договору купівлі-продажу природного газу в частині визначеної суми заборгованості у розумінні п.3 ст.653 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, за змістом п.3 ст.653 Цивільного кодексу України встановлені нові умови щодо сплати заборгованості та запроваджуються з дати набрання чинності договором про організацію взаєморозрахунків, адже іншого у ньому не застережене. Означений висновок суду кореспондується із приписами ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, згідно яких поширення умов угоди до правовідносин, які передували її укладенню, має бути безпосередньо визначено сторонами такої угоди.

Таким чином, факт укладання за участю позивача та відповідача договору про організацію взаєморозрахунків №484/375-в від 17.12.2015р., який згідно його п.16 набув чинності 17.12.2015р., не впливає на правовідносини, що передували цій даті, зокрема на наявність простроченого, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України, грошового зобовязання відповідача перед позивачем, виходячи з фактичних обставин та договору купівлі-продажу природного газу №648/14-БО-6 від 05.12.2013р..

До того ж, правомірність такого висновку підтверджується і самим змістом договору про організацію взаєморозрахунків №484/375-в від 17.12.2015р., оскільки в п.10 статус суми 10 200 370,80 грн., як заборгованість відповідача перед позивачем, не змінився. В свою чергу, у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України, заборгованістю (боргом) є саме прострочене грошове зобовязання, а недотримання строку, обумовленого сторонами у договорі купівлі-продажу природного газу в частині розрахунків за спожитий обсяг газу, тобто наявність факту прострочення є достатньою підставою для нарахування і стягнення як 3% річних, інфляційних витрат.

Відповідно до ст.112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Тобто, як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому, приймаючи до уваги приписи ст.112 Господарського процесуального кодексу України, обовязковою передумовою визначення обставин як нововиявлені, є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

З огляду на викладене, обставина, яку зазначає заявник, не може розглядатися як нововиявлена, оскільки вона не існувала на момент розгляду спору у справі №905/1353/15 та не є такою у розумінні наведеної норми процесуального законодавства.

Посилання відповідача на наявність постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015р. №375, якою затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та узгодження обсягів заборгованості різниці в тарифах згідно наведеної постанови з додаванням розрахунку (протокол №88 з розрахунком міститься в матеріалах справи), навіть, до дати складання позовної заяви, не прийнято до уваги судом, зважаючи на те, що дані документи, у розумінні Господарського та Цивільного законодавства України, за своєю суттю не змінюють спірні правовідносини сторін.

Виходячи з аналізу наведених норм та обставин, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Бахмут-Енергія, м.Бахмут Донецької області, №439 від 13.04.2016р., про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 12.10.2015р. у справі №905/1353/15 та прийняття нового рішення, яким відмовити у стягненні 3% річних, інфляційних витрат, нарахованих на суму основного боргу в розмірі 10200370,80грн., не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Бахмут-Енергія, м.Бахмут Донецької області, №439 від 13.04.2016р., про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 12.10.2015р. у справі №905/1353/15 та прийняття нового рішення, яким відмовити у стягненні 3% річних, інфляційних витрат, нарахованих на суму основного боргу в розмірі 10200370,80грн., залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили у день її винесення.

Суддя О.В. Кротінова