Рішення № 57623099, 05.05.2016, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2019/15-ц

провадження №2/176/493/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 травня 2016 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Завізіон Т.В.,

при секретаріЛоцман М.А.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення коштів за договором депозитного вкладу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 28.08.2015 року звернулася до суду із позовом та просила постановити судове рішення, яким стягнути з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на свою користь 10 000 грн. 00 коп. - в рахунок повернення їй депозитного вкладу, 1 533 грн. 36 коп. - в рахунок стягнення відсотків за користування відповідапчем її депозитним вкладом за період з 24.12.2014 року по 24.08.2015 року та 132 грн. 19 коп. - в рахунок сплати 3% річних за період прострочення забов"язання за той самий період.

19.02.20116 року позивач відмовилася від заявлених вимог в частині стягнення 10 000 грн. 00 коп. у зв"язку із добровільним вирішенням спору. Ухвалою Жовтоводського міського суду від 19.02.2016 року провадження по справі у цій частині було закрито. (а.с. 37)

В обґрунтування заявлених вимог позивач у позовній заяві, а пізніше і в судовому засіданні, підтримуючи заявлені вимоги, посилалася на те, що відповідно до договору-заяви депозитного договору № 305835/46346/3-14 від 24 грудня 2014 року, що був укладений між нею та ПАТ «БАНК «Фінанси та Кредит» Банк, останній прийняв від неї вклад у сумі 10 000 грн. 00 коп. на строк три місяці, тобто до 24 березня 2015 року під 23 % річних. Після спливу строку дії укладеного договору банк своїх забов"язань по своєчасному поверненню їй вкладу та процентів за користування ним не виконав, що змусило її звернутися до суду. Після відкриття провадження по справі 13.11.2015 року банк відповідач видав їй її вклад у розмірі 10 000 грн. 00 коп., але відсотки за користування ним, а також штрафні санкції у зв"язку із неналежним виконанням грошового забов"язання їй не виплатив.

Посилаючись на ст.ст. 1060, 1061, 1066 ЦК України позивач просила стягнути з відповідача 1 533 грн. 36 коп. - в рахунок відсотків за користування вкладом за період з 24.12.2014 року по 24.08.2015 року та 132 грн. 19 коп. - в рахунок 3% річних за порушення зобов`якання.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений в установленому законом порядку. Про поважність причин неявки свого представника відповідач суд не повідомив, письмових заперечень проти позову не направив. За таких обставин, суд, ухвалив відповідно дост. 224 ЦПК України проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення суду, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши у судовому засіданні письмові докази, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом із дослідженогої копії договору встановлено, що 24 грудня 2014 року між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено Договір-заяву № 305835/46346/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) на 3 місяці в національній валюті.

Згідно п. 1 зазначеного Договору-заяви Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти в національній валюті на Вкладний рахунок № 2630.3.032823.003 у сумі 10000,00 (десять тисяч грн. 00 коп.) на строк з 24 грудня 2014 року по 24 березня 2015 року (а.с. 8).

Відповідно до п.2 зазначеного Договору-заяви за час користування коштами Вкладу протягом строку, визначеного п.1 цього Договору-заяви, Банк нараховує і виплачує Вкладникові проценти за ставкою 23,00% річних. Нарахування процентів здійснюється Банком у порядку, визначеному п.4.1.3 Основних умов.

Як зазначила позивач 26 березня 2015 р. вона звернулася до відповідача з заявою про видачу депозитного вкладу за вищезазначеним Договором-заявою (а.с. 10). З аналогічною заявою також зверталася до відповідача і 13 травня 2015 року (а.с.11).

В судовому засіданні із дослідженої судом копії заяви на видачу готівки, судом також беспірно встановлено, що відповідач дише 13.11.1015 рокук випалтив позивачу суму вкладу у розмірі 10 000 грн. 00 коп. Проте, як пояснила позивач процентів за копристування вкладом банк їй не виплатив до тепер.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі , у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до п. 3.3 Положення «Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», затвердженого Постановою правління Національного банку України за № 516 від 03.12.2003 року, банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком. За договором банківського вкладу(депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Частиною 5 ст. 1061 ЦК України передбачено обов'язок банку щодо виплати вкладникові процентів на суму вкладу у розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Згідно ст. 1066 ЦК України за договором банківського вкладу банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку) грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до положень ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається.

Станом на 05 травня 2015 року відповідач відсотки за користування вкладом позивачу не сплатив, тобто свої зобов'язання за договором банківського вкладу не виконав.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 29.05.2013 року у справі № 6-39цс 13, відповідно до якої з банку на користь вкладника слід стягувати проценти по банківському вкладу за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів вкладнику, а також 3 % річних та суму відповідно до індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.

Європейський суд з прав людини у справі ZOLOTAS ПРОТИ ГРЕЦІЇ (No 2) зазначив наступне: "Суд зазначає, що на підставі статті 830 Цивільного кодексу, якщо особа, яка кладе суму грошей у банк, передає йому право користування нею, то банк має її зберігати і, якщо він використовує її на власну користь, повернути вкладнику еквівалентну суму за умовами угоди. Отже, власник рахунку може добросовісно очікувати, аби вклад до банку перебував у безпеці, особливо якщо він помічає, що на його рахунок нараховуються відсотки. Закономірно, він очікуватиме, що йому повідомлять про ситуацію, яка загрожуватиме стабільності угоди, яку він уклав з банком, і його фінансовим інтересам, аби він міг заздалегідь вжити заходів з метою дотримання законів і збереження свого права власності. Подібні довірчі стосунки невід'ємні для банківських операцій і пов'язаним з ними правом.

Суд водночас нагадує, що принцип правової певності притаманний усій сукупності статей Конвенції і є одним з основоположних елементів правової держави (Nejdet Sahin і Perihan Sahin проти Туреччини, [ВП], № 13279/05, § 56, 20 жовтня 2011 року)".

Згідно зі ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело прав".

Відмовляючись сплатити кошти у вигляді відсотків за користування вкладом, які належать на праві власності позивачу, відповідач порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.1 Першого Протоколу, підписаного та ратифікованого Україною, яка у відповідності до ст.5 цього ж протоколу, є додатковою статтею Конвенції.

Таке порушення виявилося в наступному: у ст.1 Протоколу №1 вказано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Цей же принцип закріплено і в ст. 41 Конституції України.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд погоджується із розрахунком відсотків та 3% річних, що їх зробила позивач та вважає, що вони виконані у відповідності із нормами діючого законодавства. При цьому суд зазначає, що у відповідності дост. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд у відповідності до вимог ч. 3 ст. 88 ЦПК України, вважає за необхдне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. оскільки позивача, на користь якого ухвалено рішення, було звільнено від сплати судового збору при зверненні до суду.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 625, 1060, 1061, 1066, 1074 ЦК України, Положенням «Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», затвердженого Постановою правління Національного банку України за № 516 від 03.12.2003 року та у відповідності до ст.ст. 10, 11, 15,60,61,88,212-215, 224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення коштів за договором депозитного вкладу - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі Криворізької філії відділення №13 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Костенка, 6), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що має ідентифікаційний код НОМЕР_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 грошові кошти в загальному розмірі 1 665 грн. 55 коп., з яких: 1 533 грн. 36 коп. в рахунок виплати процентів за користування вкладом за період з 24.12.2014 року по 24.08.2015 року та 132 грн. 19 коп. - в рахунок виплати 3% річних за прострочення виконання зобовязанняа за період з 24.12.2014 року по 24.08.2015 року.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь держави 243 грн. 60 коп. в рахунок оплати судового збору (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів Державний бюджет м. Жовті Води; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 36916755, банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, код банку отримувача (МФО) 805012, рахунок отримувача 31217206700018, код бюджетної класифікації 22030001, ЄДРПОУ суду 02891301).

Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області у десятиденний строк з дня її проголошення, через суд першої інстанції. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Жовтоводського міського суду Т.В. Завізон