Ухвала суду № 57620207, 12.05.2016, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/3474/15-к

Провадження № 1-кп/266/69/16

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу

12 травня 2016 року м. Маріуполь

Колегія суддів Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Сараєва І.А.,

суддів - Дзюба М.В., Пантелєєва Д.Г.,

при секретарі - Сологуб Т.В.,

з участю прокурора - Макаренко Н.В.,

захисника - ОСОБА_1;

перекладача - ОСОБА_2,

обвинуваченої - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015050000000647, за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 14 ч. 1, 27 ч. 3, 115 ч. 2 п.п. 2, 11 КК України -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя від 16 березня 2016 року термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 продовжено на 60 днів та він спливає 14 травня 2016 року.

У зв"язку із цим, в судовому засіданні поставлено на обговорення учасників процесу питання про доцільність продовження терміну тримання під вартою обвинуваченої.

Прокурор Макаренко Н.В. просила продовжити строк тримання обвинуваченої під вартою, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не змінились, обвинувачена є громадянкою РФ, а тому має можливість у будь-який час залишити територію України та вихати до Російської Федерації. Також, оскільки судом призначено експертизу, до отримання висновків якої не можливо завершити розгляд кримінального провадження, інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченої.

Захисник ОСОБА_1 та обвинувачена ОСОБА_3 заперечували проти продовження терміну тримання обвинуваченої під вартою, посилаючись на те, що обвинувачена з серпня 2015 року перебуває під вартою, погрози відносно потерпілої є сумнівними, а також відсутність ризиків, на які посилається прокурор. Свідки вже допитані в суді та більша частина з них є родичами обвинуваченої. Просили обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як встановлено, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 серпня 2015 року відносно ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 06 жовтня 2015 року. 29 вересня 2015 р. строк тримання під вартою був продовжений на 60 діб, до 04 грудня 2015 р. Ухвалою колегії суддів Приморського районного суду м. Маріуполя від 02 грудня 2015 року строк тримання під вартою був продовжений до 31 січня 2016 року включно. Ухвалою колегії суддів Приморського районного суду м. Маріуполя від 26.01.2016 року строк тримання під вартою продовжений до 25 березня 2016 року включно. Ухвалою колегії суддів Приморського районного суду м. Маріуполя від 16.03.2016 року строк тримання під вартою продовжений до14 травня 2016 року включно.

Зважаючи на те, що на даний час розгляд кримінального провадження триває та судом призначено судову фоноскопічну експертизу, до отримання висновку якої завершити розгляд кримінального провадження не можливо, беручи до уваги конкретні обставини справи, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, яка є громадянкою Російської Федерації, не працює, має житло на території РФ куди у будь-який час має можливість безперешкодно виїхати, а тому існує ризик того, що обвинувачена буде переховуватися від суду на території іншої держави, може особисто або за її проханням інша особа продовжити протиправні дії, направлені на позбавлення життя потерпілої, довівши до кінця свої наміри на позбавлення її життя. Обраний раніше відносно обвинуваченої запобіжний захід відповідає її особі, характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінуються, позбавляє її можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема і ухиленню від суду, а також незаконно впливати на учасників кримінального провадження, вчинити новий злочин, а тому вважає за необхідне продовжити термін тримання її під вартою ще на 60 днів. За цих же обставин підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України підозрюваною ОСОБА_3 або іншою фізичною чи юридичною особою може бути внесена застава з метою забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із м. Маріуполя без дозволу суду, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, колегія суддів визначає розмір застави, який здатний забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків, в сумі 500 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 182, 183, 331 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці м. Санкт-Петербург РФ, громадянці РФ, на строк 60 днів, тобто, до 10 липня 2016 року включно.

Особами, визначеними ч. 2 ст. 182 КПК України, у будь-який момент може бути внесена застава в розмірі 500 000,00 (п'ятсот тисяч грн. 00 коп.) гривень, з метою забезпечення виконання ОСОБА_3покладених на неї обов'язків, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із м. Маріуполя без дозволу суду.

В разі невиконання зазначених зобов'язань внесені кошти звернути в дохід держави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Сараєв І. А.

Судді Дзюба М.В.

Пантелєєв Д.Г.