Постанова № 57619422, 25.04.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2016 року 810/1054/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 200" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос 200" (далі - позивач) з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №1305/10/10-06-12-02/129 від 23.02.2016 про скасування (втрату) статусу позивача платника єдиного податку четвертої групи (далі - оскаржуване рішення).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що жодної із вимог чинного законодавства України, а саме Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі - Податковий кодекс України), які є підставою чи для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку, чи для анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, позивачем порушено не було, тому вважає оскаржуване рішення протиправним та просить суд його скасувати.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що в результаті проведеного аналізу баз даних АІС «Податковий блок» «Обробка ПЗ та платежів» «Подана звітність» було встановлено, що в строк до 20 лютого поточного року ТОВ «Колос 200» (код ЄДРПОУ 38250910), для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, всупереч п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, не подано за своїм місцем перебування на податковому обліку загальну податкову декларацію з єдиного податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок та відомості (довідку) про наявність земельних ділянок до неї. Тому, - вважає свої дії по винесенню оскаржуваного рішення правомірними та просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В судове засідання сторони, повідомлені належним чином про місце, дату та час, не з'явились, про причини свого нез'явлення суд не повідомили. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно із частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вирішив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження на основі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

23 лютого 2016 року виконуючим обовязки начальника Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - ОСОБА_1 прийнято рішення № 1305/10/10-06-12-02/129 від 23.02.2016 про скасування (втрату) статусу платника єдиного податку четвертої групи для ТОВ "КОЛОС 200" (Ідентифікаційний код 38250910) , яким:

- встановлено факт неподання ТОВ "КОЛОС 200" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області загальної податкової декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, як це передбачено п. 298.8.1. ст. 298 Податкового кодексу України.

Позивач, вважаючи, що оскаржуване рішення є необгрунтованим, не відповідає вимогам закону, винесене з порушенням процедури (порядку), та суперечить нормам чинного законодавства, звернувся до суду із даним адміністративним позовом, що стало предметом розгляду цієї справи.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами спору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби є Податковий кодекс України.

Положеннями ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи (органи державної податкової служби) мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. Пункт 7 вказаного Положення визначає, що Державна фіскальна служба України здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного рішення було порушення п. 298.8.1. ст. 298 Податкового кодексу України, яким передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Пунктом 299.10. ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

- припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

- у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

- якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

В той же час, підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України визначає випадки, за наявності яких платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що порушення встановлене п. 298.8.1. ст. 298 Податкового кодексу України не є достатньою і законною підставою для анульовання статусу платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, за рішенням контролюючого органу.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи викладене та те, що відповідачем, заперечуючи проти позову, не доведено правомірність оскаржуваного рішення, при його винесенні не дотримано меж та способу дій передбачених йому законодавством, тому суд дійшов висновку, що воно є протиправним та підлягає скасуванню, а адміністративний позов - задоволенню.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України), отже понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню із відповідача по справі.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнання протиправним та скасувати рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №1305/10/10-06-12-02/129 від 23.02.2016 про скасування (втрату) статусу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 200" (код ЄДРПОУ: 38250910) платника єдиного податку четвертої групи.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 200" (код ЄДРПОУ: 38250910) сплачений ним судовий збір в сумі 1378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

4. Копію постанови направити (видати) особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.