Ухвала суду № 57618446, 12.05.2016, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 6/359/43/2016

Справа № 2-1787/2011

У Х В А Л А

іменем України

«12» травня 2016 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Шляхетко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа листа №2-1787/2011, виданого 07.02.2012 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житлове ремонтно-експлуатаційне управління» заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території, та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,-

встановив:

15 березня 2016 року боржник ОСОБА_1 звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із заявою про визнання виконавчого листа №2-1787/2011, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області 07 лютого 2012 року про стягнення з неї на користь КП «ЖРЕУ» боргу в розмірі 2581 грн. 86 коп., при цьому зазначивши, що виконавчий лист не знаходиться на виконанні та що строк виконання цього листа, 1 рік, закінчився. Заявник стверджує, що стягувач втратив право на предявлення виконавчого листа до виконання, в тому числі у звязку зі спливом строку позовної давності, наслідком чого є втрата стягувачем права на захист своїх прав у суді та неможливість продовження чи відновлення строку. Заявник зазначає, що наявні процесуальні підстави, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (а.с.1).

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 повністю підтримала подану заяву, додатково пояснила, що постановою начальника ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 09.02.2016 року було скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2012, а також що постановою заступника начальника ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 10.02.2016 року було відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа. Оскільки сплинули строки для предявлення виконавчого документа до виконання, а КП «ЖРЕУ» не вживає заходів для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, відсутні підстави для примусового виконання і виконавчий лист слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Представник стягувача КП «Житлове ремонтно-експлуатаційне управління» в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечувала, пояснила, що їм, як стягувачу не було відомо про ухвалені постави начальника та заступника начальника ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції, на які посилається заявник, та звертає увагу суду, що рішення суду, на підставі якого виданий виконавчий лист, набрало законної сили, до цього часу не виконано, що боржником не заперечується, а також врахувати, що виконавчий лист був вчасно предявлений до виконання, в звязку з чим підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши надані суду документи, оригінал виконавчого листа №2-1787/2011, матеріали цивільної справи №2-1787/2011, суд прийшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2011 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житлове ремонтно-експлуатаційне управління» заборгованість по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2551 гривні 88 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень 00 копійок (т.2 а.с.167-170 справа №2-1787/2011).

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 26 січня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2011 року залишено без змін (т.2 а.с.196 справа №2-1787/2011).

На виконання даного рішення 07.02.2012 року було видано виконавчий лист №2-1787/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «ЖРЕУ» заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2551 гривні 88 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень 00 копійок, копія якого приєднана до матеріалів даного провадження (а.с.31- провадження 6/359/43/2016).

З дослідженої в судовому засіданні постанови начальника відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 від 09.02.2016 року (а.с.18 провадження №6/359/43/2016) встановлено, що було частково задоволено заяву ОСОБА_1 від 25.01.2016 року щодо скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень і зобовязання державного виконавця закрити виконавчі провадження та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.03.12 (ВП31500853).

Як вбачається зі змісту вказаної постанови при перевірці зведеного виконавчого провадження ВП 42901777 від 08.08.2000 року про стягнення з ОСОБА_1 загальної заборгованості 9224,11 гривень встановлено, що до складу зведеного виконавчого провадження входить в тому числі виконавчий лист №2-1787, виданий Бориспільським міськрайонним судом 07.02.2012 про стягнення на користь КП «ЖРЕУ» боргу 2581,86 гривень (ВП 31500853), та що ідентифікаційні коди стягувача і боржника у виконавчому документі відсутні, що, як зазначено у вказаній постанові, не відповідає вимогам до виконавчого документа, передбаченим п.3 ст.18 Закону.

Також встановлено, що 10.02.2016 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 розглянута заява про примусове виконання виконавчого листа від 11.11.2011 року №2-1787, виданого 07.02.2012 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «ЖРЕУ» боргу 2581,88грн. та винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (а.с. 19 провадження №6/359/43/2016).

Як зазначено в постанові, державним виконавцем встановлено, що за наслідками постанови начальника про перевірку виконавчого провадження від 09.02.2016 року постанову про відкриття скасовано, так як виконавчий лист не відповідає вимогам до виконавчого документа, передбаченим п.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні ідентифікаційні коди боржника і стягувача та, враховуючи викладене, керуючись п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1787, виданого 07.02.2012 року Бориспільським міськрайонним судом.

Зі змісту супровідного листа від 11.02.2016 №4122 (а.с. 19-зворот провадження №6/359/43/2016)вбачається, що виконавчий лист разом з копією постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження від 10.02.2016 направлено стягувачу КП «ЖРЕУ».

Оригінал виконавчого листа №2-1787/2011 був наданий стягувачем КП «ЖРЕУ» на вимогу суду для дослідження в судовому засіданні (а.с.30 провадження №6/359/43/2016).

Відповідно до вимог ч.1 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, - і за її межами.

За змістом ч.2 ст.368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.

Виходячи з вимог п.2 ч.1, п.1 ч.2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист, виданий судом на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, може бути предявлено до виконання - протягом року, якщо інше не передбачено законом, який встановлюється для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Згідно з вимогами ч.1 ст.368 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону, а також; якщо строк предявлення виконавчого документа до примусового виконання закінчився, є підставами для відмови у відкритті виконавчого провадження згідно з вимогами пунктів 1, 6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для предявлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Відповідно до ч.4 вказаної статті суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п.4 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що зазначені заявником боржником ОСОБА_1 обставини, а саме, що закінчився строк для предявлення виконавчого листа до виконання не є тією обставиною, яка в розумінні ч.4 ст.369 ЦПК України свідчить про те, що виконавчий лист було видано помилково, або відсутній обовязок боржника, оскільки він був виданий на підставі рішення суду, яке набрало законної сили і рішення суду не виконано, що було визнано в судовому засіданні боржником. При цьому суд також враховує, що стягувач не позбавлений можливості оскаржити постанову державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження, а також постанову начальника відділу державної виконавчої служби про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим листом №2-1787/2011, або звернутись до суду із заявою про виправлення помилки, допущеної при його оформленні та з відповідною заявою в порядку ст. 371 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання.

Суд також враховує розяснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наведених в постанові Пленуму від 25 вересня 2015 року №8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, повязаних із виконанням судових рішень у цивільних справах».

Так, в п.5 Постанови зазначено, що відповідно до ч.3 ст.26 закону №606-ХІV у разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі п.6 ч.1 цієї статті державний виконавець розяснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із вимогами ст.18 цього закону, та, що судам при вирішенні зазначеного питання слід враховувати правовий висновок ВС, викладений у постанові від 25.06.2014 (справа №6-62цс14), в якому зазначено, що ч.1 ст.18 закону №606-ХІV містить вимоги до виконавчого документа, у якому, зокрема, має бути зазначено й індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи). Відповідно до п.6 ч.1 ст.26 цього закону в разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст.18 цього ж закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Разом із тим п.3 ч.3 ст.11 закону №606-ХІV надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Тому відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови у відкритті державним виконавцем виконавчого провадження.

Також Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ України зазначено, що у звязку з відсутністю чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у ч.4 ст.369 ЦПК, у суддів виникали труднощі під час її застосування.

При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обовязку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у звязку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обовязок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобовязань, зокрема, містить гл.50 розд.І книги пятої ЦК.

Так, зобовязання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обовязку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобовязань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і як наслідок видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; предявлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на предявлення цього листа до виконання.

З урахуванням наведеного, суд вважає заяву боржника ОСОБА_1 безпідставною та передчасною, оскільки виконавчий лист було предявлено стягувачем до виконання до спливу визначеного ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» річного строку, а саме 01.03.2012 року, про що зазначено в постанові заступника начальника ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції (а.с.19 провадження №6/349/43/2016) .

На підставі викладеного, керуючись ст.369 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа №2-1787/2011, виданого 07.02.2012 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житлове ремонтно-експлуатаційне управління» заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території, та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи залишити без задоволення.

Виконавчий лист №2-1787/2011, виданий 07.02.2012 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, повернути стягувачу Комунальному підприємству «Житлове ремонтно-експлуатаційне управління».

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом пяти днів з дня її проголошення, для осіб, які не були присутні при її оголошення протягом пяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набираєзаконної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів