Ухвала суду № 57611156, 29.04.2016, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі

29 квітня 2016 року Справа № 803/187/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Александрової М.А.,

при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,

розглянувши в у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Волинської області, Державної судової адміністрації України про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Апеляційного суду Волинської області, Державної судової адміністрації України (ДСА України) про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити дії.

22 квітня 2016 року представником відповідача Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_2 було подано клопотання № 7.7/70/2016 від 22 квітня 2016 року про зупинення провадження у справі (а.с. 122).

29 квітня 2016 року представником ДСА України ОСОБА_3 також було подано клопотання № 927/07-13 від 28 квітня 2016 року про зупинення провадження у справі (а.с. 126).

Вказані клопотання мотивовані тим, що ухвалою Верховного суду України від 07 квітня 2016 року відкрито провадження у справі № 820/4653/15 за позовом ОСОБА_4 до Територіального управління ДСА України у Харківській області про проведення перерахунку заробітної плати.

Відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, однак в клопотанні від 12 березня 2016 року просив розгляд справи здійснювати за його відсутності (а.с. 50).

Представники відповідачів в судове засідання не прибули, хоча відповідачі належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду (а.с. 119, 120), при цьому представником ДСА України подано суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 129).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Частинами четвертою, шостою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, при цьому, позивачем і представником відповідача ДСА України подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних матеріалів, тому за відсутності перешкод для розгляду справи суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України визначено право та обовязок суду зупиняти провадження у справі.

Зокрема, пунктом 4 частини другої статті 156 КАС України передбачено право суду зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі просять зупинити провадження у даній справі до розгляду Верховним судом справи № 820/4653/15 за позовом ОСОБА_4 до Територіального управління ДСА України у Харківській області про проведення перерахунку заробітної плати.

Суд вважає, що судове рішення Вищого адміністративного суду України, яке переглядається Верховним Судом України, жодним чином не повязане з обставинами, які виникли у даному спорі. Подібність правовідносин у наведеній справі не може бути безумовною підставою для зупинення провадження у справі.

Оскільки у суду немає жодних обґрунтованих та законних підстав для зупинення провадження у справі, тому в задоволенні клопотань представників відповідачів слід відмовити.

Керуючись статтею 156, частинами третьою і сьомою статті 160, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотань про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Волинської області, Державної судової адміністрації України про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.

Суддя М.А. Александрова