Рішення № 57602234, 28.04.2016, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 236/314/16-ц

Номер провадження 2/236/208/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2016 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мірошниченко О.В.

за участю секретарів Плаксіної Є.О.

ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2В

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті ОСОБА_2 цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

09 лютого 2016 Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк" ПриватБанк (далі ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що 21 липня 2011 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір без номеру, який складався з АнкетиЗаяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку у розмірі 16000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 30 листопада 2015 року у ОСОБА_3 перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 37108 грн 73 коп, з яких: 15 555 грн 57 коп заборгованість за кредитом; 18 609 грн 89 коп заборгованість за відсотками за користування кредитом; 700 грн - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн штраф (фіксована частина); 1743 грн 27 коп штраф (процентна складова), яку позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь.

Заявою від 28 квітня 2016 року (а.с. 163-166), та яка надійшла до суду засобами електронної пошти 27.06.2016 року (а.с. 134-140), ПАТ КБ "ПриватБанк", уточнило, що відповідач ОСОБА_3 став клієнтом ПАТ КБ "ПриватБанк" 06.02.20108 року, зазначило дату переоформлення кредитної картки «Універсальна» на престижну кредитну картку «Gold» - 23 липня 2013 року та збільшило розмір раніше заявлених позовних вимог з урахування суми заборгованості за кредитом станом на 29 лютого 2016 року у розмірі 44 602 грн 10 коп, з яких: 15 555 грн 57 коп заборгованість за кредитом; 25446 грн 43 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1000 грн - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн штраф (фіксована частина); 2100 грн 10 коп. штраф (процентна складова), яку просило стягнути з ОСОБА_3 на його користь.

Представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності №4884-К-О від 07 грудня 2015 року (а.с. 43,45), в судовому засіданні підтримала позовні вимоги викладені в заяві від 28 квітня 2016 року (а.с. 163-166). В обґрунтування вимог навела доводи аналогічні викладеним в позовній заяві. Пояснила, що оригінал договору про приєднання до умов і правил банківських послуг від 21 липня 2011 року, укладеного з відповідачам ОСОБА_3 загублено в архівах банку; документом, який підтверджує виниклі між сторонам кредитні відносини є Витяг за програмного комплексу по ідентифікації клієнта за даним кредитним договором. За час дії договору відповідач активно користувався банківським продуктом - престижною кредитною карткою «Gold» із встановленим лімітом, постійно знімаючи готівку, розраховувався через термінали в магазинах та вносив кошти на погашення заборгованості, про втрату картки відповідач не заявляв, грошові кошти знімалися за допомогою банкомату. Просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав в повному обсязі, суду пояснив, що дійсно 21 липня 2011 року на підставі анкети-заяви, копія якої є в матеріалах справи, ознайомившись з Умовами і правилами надання банківських послуг у ПриватБанку, він уклав банківською установою кредитний договір та отримав картку № 5167 9872 0939 7195, строк дії якої закінчується в лютому 2017 року з встановленим лімітом близько 5000 грн. Дану картку він використовував як зарплатну. Вважає, що на підставі усного звернення до одного з відділень ПриватБанку в місті Краматорську, у звязку з погашенням заборгованості він її закрив та не користується з 2013 або 2014 року.

В відділеннях ПриватБанку він неодноразово отримував картки для виплат для отримання заробітної плати, однак кредитного договору не укладав, анкети-заяви на отримання 23 липня 2013 року престижної кредитної картки «Gold» не підписував; картку ПриватБанку № 5168 **** **** 6307 строком дії до травня 2017 року не отримував, про виниклу заборгованість за тілом кредиту у розмірі 15555,57 грн., процентів за користування кредитом та штрафних санкцій, які є предметом розгляду справи в суді, дізнався при отриманні копії позовної заяви з доданими документами. Вважає наведений позивачем розрахунок заборгованості процентів за користування кредитом не вірним

Зазначив, що в червні, липні та серпні 2014 року з його зарплатної картки ПриватБанку № 5167 9872 0939 7195 проводилось списання грошових коштів. При зверненні до відділення ПриватБанку йому пояснили, що дані списання проводяться автоматично на погашення кредиту, який на його думку він не укладав, що стало підставою для зміни банку для отримання заробітної плати. З письмовими претензіями до банківської установи про списання грошових коштів, позовними заявами до суду або заявами до правоохоронних органів для захисту порушених прав з цього приводу ОСОБА_3 не звертався. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача ОСОБА_4, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 16 березня 2016 року (а.с 96), підтримує позицію довірителя. Вважає, що відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують наявність кредитних зобовязань відповідача перед Приват Банком; нарахування штрафних санкцій є безпідставними. Просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи, зясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті та встановивши фактичні дані та відповідні їм кредитні правовідносини, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК Українивстановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 21 липня 2011 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, який складався із анкети-заяви останнього про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 підтвердив, що на копії зазначеної анкети-заяви від 21 липня 2011 року (а.с. 6) дійсно стоїть його підпис, та при підписанні даної анкети-заяви він був ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг та тарифами ПриватБанку.

Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг ПАТ КБ "ПриватБанк", затверджених наказом від 06.03.2010 № СП-2010-256, а саме пункту 2.1.1.2.1. для надання послуг Банк видає ОСОБА_5 карту, її вид визначений в памятці ОСОБА_5/Довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої ОСОБА_5 і Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору є дата отримання карти, зазначена в заяві.

Згідно пункту 2.1.1.2.4. підписання договору є прямою та безумовною згодою ОСОБА_5 відносно прийняття любого розміру Кредитного ліміту встановленого банком. Пунктом 2.1.1.2.9 передбачена можливість отримання ОСОБА_5 додаткової карти на своє імя без укладання окремого кредитного договору. ОСОБА_3 діє до останнього дня місяця , зазначеного на лицевій стороні карти включно (пункт 2.1.1.2.11.). По закінченню строку дії карти відповідна ОСОБА_5 продовжується Банком на новий строк (шляхом надання ОСОБА_5 з новим строком дії.

У відповідності до пунктів 2.1.1.5.5 та 2.1.1.12.9 Умов та Правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Боржник доручає списувати з рахунку відкритого в банку, в тому числі з картрахунку, грошові кошти для здійснення платежу з цілю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Згідно інформації наданої ПАТ КБ "ПриватБанк" від 24.03.2016 року № 30.1.0.0/2-20160205/1386, клієнт банку ОСОБА_3 в період з 21.07.2011 року отримав три картки:

1.№ 5168 7423 0339 6307, дата оформлення 21.07.2011, термін дії до 05.2017, фінансовий ліміт 16000,00 грн;

2.№ 4149 4377 4048 5733, дата оформлення 21.12.2012, термін дії до 08.2016, фінансовий ліміт 16000,00 грн;;

3.№ 5457 0829 4158 9637, дата оформлення 23.07.2013, термін дії до 09.2012 фінансовий ліміт 14000,00 грн. (а.с 114-118)

Згідно Виписки про рух коштів по карті 5168 **** 6307 емітованої ПриватБанком та виданої ОСОБА_3 23.07.2013 року (а.с. 78-88), по даній карті були проведені операції:

17.08.2013 зняття готівки в банкоматі - 800 грн;

06.09.2013 поповнення картки готівкою в терміналі самообслуговування 840 грн;

29.10.2013 зняття готівки в банкоматі 1000 грн;

21.1.2003 поповнення картки готівкою в терміналі самообслуговування -1050 грн;

03.01.2014, 07.01.2014,17.01.2014, 18.01.2014,26.01.2014 зняття готівки в банкоматах на загальну суму 4750 грн;

08.02.2014 поповнення картки готівкою в терміналі самообслуговування - 400 грн;

20.02.2014 зняття готівки в банкоматі 8000 грн;

07.03.2014 поповнення картки готівкою -1000 грн;

15.04.2014, 18.04.2014, 24.04.2014 зняття готівки в банкоматах на загальну суму 3150 грн;

26.04.2014 поповнення картки готівкою -1000 грн; остаток коштів після операції;

14.06.2014 зняття готівки -300 грн.

11.10.2014 поповнення картки готівкою 800 грн;

28.10.2014 поповнення картки готівкою 300 грн;

14.05.2015 поповнення картки готівкою 598 грн; остаток коштів після операції «-22860,67 грн».

Вищевказаною випискою про рух коштів по карті 5168 **** 6307 також підтверджується, що в наслідок неналежного виконання умов договору ОСОБА_3 в період з 30.04.2014 року по 31.01.016 року ПриватБанком проводилося списання процентів за користування кредитним лімітом, за прострочений кредит, проводилося нарахування штрафу за прострочку кредиту та автоматичне погашення простроченої заборгованості з карти відповідача № 51 **** 95: 07.06.2014, 09.07.2014, 31.07.2014, 08.08.2014, 30.08.2014, 04.09.2014, 19.09.2014, 21.10.2014. 22.10.2014 (а.с 79).

Аналогічні дані містяться в виписці по особовому рахунку ОСОБА_3 по карті № 5168 7423 0339 6307 (а.с 141-148)

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 підтвердив факт автоматичного списання коштів з його зарплатної картки емітованої ПриватБанком № 5167 9872 0939 7195, фотокопію зображення якої надав суду (а.с 90).

Аналізуючи рух коштів по картці № 5168 7423 0339 6307 виданої ПриватБанком ОСОБА_3М 23 липня 2013 року, суд приходить до висновку про те, що відповідач активно користувався банківським продуктом - престижною кредитною карткою «Gold» із встановленим лімітом, постійно знімаючи готівку за допомогою банкомату, розраховуючись через термінали в магазинах та вносив кошти на погашення заборгованості, автоматичне списання простроченої заборгованості з зарплатної карти № 5167 9872 0939 7195 не оскаржував, про втрату картки відповідач не заявляв.

Згідно скріншотів з бази даних програмного комплексу по ідентифікації клієнта ОСОБА_3 зафіксовано отримання відповідачем 21.07.2011, 21.12.2012,18.04.2013, 08.07.2013 та 23.07.2013 продуктів ПриватБанку карт для виплат та кредитних карт (а.с 149-154).

В судовому засіданні ОСОБА_3 не заперечував про того, що на наданих банком ілюстраціях зображений саме він.

Крім того, не зважаючи на низку якість зображення ОСОБА_3 впізнав себе на роздруківці зображення з камери спостереження банкомату ПриватБанк CADO0806 08.05.2014 в період часу з 16 годин 01 хвилин 18 секунд по 16 годин 03 хвилини 51 секунду (а.с. 155-161), в тому числі при знятті готівки з картки № 5168 7423 0339 6307 (а.с 158). Від проведення фототехнічної експертизи для встановлення ідентифікації особи відповідач відмовся, що знайшло своє відображення в журналі судового засідання.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що він не користувався банківським продуктом - престижною кредитною карткою «Gold» № 5168 7423 0339 6307 та не отримував її в загалі, оскільки його твердження спростовується витягами з програмного комплексу по ідентифікації клієнтів ПриватБанка, виписками по особовому рахунку скріншотами з бази даних про клієнта ОСОБА_3 на яких зафіксовано отримання 21.07.2011, 21.12.2012,18.04.2013, 08.07.2013 та 23.07.2013 продуктів ПриватБанку карт для виплат та кредитних карт та зображенням з камери спостереження банкомату ПриватБанк CADO0806 про знятті готівки 08.05.2014 з картки № 5168 7423 0339 6307.

Відповідно до ст. 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами Банку", з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.11.12.6 "Правил користування платіжною карткою".

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.2.1.1.7.6 Умов, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов"язань, передбачених цим договором більш ніж на 30днів, позичальник зобов"язаний сплатити банку штраф в розмірі 500грн. + 5% від суми позову.

Частиною 1статті 527 ЦК Українипередбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до частини 1ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтею 629 ЦК Українипередбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 2.1.1.5.5 Умов, позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсоткам за його використовування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов, у разі невиконання зобов"язань за договором, на вимогу банку виконати зобов"язання з повернення кредиту ( у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. Власник карти зобов"язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту ( п.1.1.2.7 Умов).

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 "Правил користування платіжною карткою", Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

26.04.2014 року відповідач ОСОБА_3 в останне без просточення через термінал самообслуговування на погашення заборгованості вніс 1000 грн. , після чого баланс по карті став складати « -14625,12 грн» (а.с 78). В подальшому відповідачем тричі через термінали обслуговування проводилось погашення простроченої заборгованості 11.10.2014, 28.10.2014 та в останнє 14.05.2015.

Згідно довідки-розрахунку, наданої позивачем, загальна сума заборгованості станом на 29 лютого 2016 року складає: 44 602 грн 10 коп, з яких: 15 555 грн 57 коп заборгованість за кредитом; 25446 грн 43 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1000 грн - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн штраф (фіксована частина); 2100 грн 10 коп. штраф (процентна складова),

Виходячи з наведеного, в сукупності встановлених у справі обставин суд вважає, що позивачем доведений факт укладання кредитного договору між позивачем та відповідачем та факт не виконання відповідачем в повному обсязі своїх зобов'язань за договором, а тому з ОСОБА_6 на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 41002 грн 00 коп. з яких: 15 555 грн 57 коп. - заборгованість за кредитом, 25446 грн 43 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені та штрафів суд виходить з наступного. Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» із змінами та доповненнями, внесеними Законами України від 12 лютого 2015 року №189-VIII, від 2 березня 2015 року №222-VIII, де зазначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 вказаного Закону розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. №1275-р визначений та затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до яких також відноситься с. Лозове (Рубцівська сільська рада) Краснолиманського району Донецької області)

З копії паспорта ОСОБА_3М.(а.с 47-50) вбачається, що відповідач з 30.03.2000 року зареєстрований за адресою: Жилмасив АДРЕСА_1, тому суд застосовує вимогу Закону №189-VIII, від 2 березня 2015 року №222-VIII про заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України.

З розрахунку пені та комісії за прострочення сплати процентів видно, що період її нарахування визначений щомісячно з 01.06.2014 року по 29.02.2016 в розмірі 1000 грн (а.с 167-169), яка не підлягає стягненню з відповідача.

Звертаючись в суд з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач посилався на те, що відповідач, крім пені та комісії встановлених договором, має сплатити за порушення грошового зобов'язання суму штрафів, яка складається з штрафу (фіксована частина) у розмірі 500 гривень та штрафу (процентна складова) у розмірі 2100 гривень, з чим суд погодитися не може і вважає, що в цій частині позовних вимог також слід відмовити, відповідно до вимог вищевказаного Закону.

Вирішуючи питання щодо відшкодування понесених позивачем судових витрат суд зазначає наступне. Згідно ізст. 79 ЦПК Українисудовий збір включено до складу судових витрат. Згідно ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, розподіляються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивачем заявлена вимога про стягенення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 44602,10 грн. Враховуючи, що судом задоволені позовні вимоги частково на суму 41002 грн, що складає 92% від заявлених вимог (41002 грн / (44602,10 /100%) = 92%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені судові витрати по сплаті судовго збору у розмірі 1267 грн 76 коп пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (1378,00 грн/100%* 92% =1267 грн 76 коп) .

Керуючись ст. 526, 530, 610, 1050, 1054 ЦК України, ст. 10, 11 60, 88, 209, 212-215, 218, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк до ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_2, ж/м буд.18 кв. 15, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк (юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 14360570, на рахунок № 29092829003111, заборгованість за кредитним договором б/н від 21.07.2011 року, станом на 29.02.2016 року у розмірі 41002 грн 00 коп. (сорок одна тисяча дві гривні нуль копійок), з яких: 15 555 грн 57 коп. (п'ятнадцять тисяч пятсот пятдесят пять гривен пятдесят сім копійок) - заборгованість за кредитом, 25446 грн 43 коп. (двадцять пять тисяч чотириста сорок шість гривен сорок три копійки ) заборгованість по процентам за користування кредитом, та понесені судові витрати у розмірі 1267 грн 76 коп. (одна тисяча двісті шістдесят сім гривен сімдесят шість копійок).

В інший частині позовних вимог - відмовити у зв'язку з відсутністю підстав.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Краснолиманський міський суд Донецької області в Апеляційний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -