Постанова № 57598764, 05.05.2016, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа№718/666/16-а

Провадження№2-а/718/5/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2016 року Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого - судді Олексюк Т.І.

секретаря - Пітак О.В.

з участю: позивача ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Чернівці ОСОБА_2, третьої особи - Управління патрульної поліції у м. Чернівці департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, вказуючи, що 30.03.2016 року біля 14:30год. на автомобілі НОМЕР_1, прибув до ТЦ «Метро» в м.Чернівці, вул.О.Вільшини, 1д, де залишив на стоянці на місці, позначеному «для інвалідів», оскільки в автомобілі знаходилась ОСОБА_4, яка є інвалідом 3-ї групи. Проте, інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Чернівці ОСОБА_2 відносно нього, без складання протоколу, винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, та з підстав, передбачених ст. 258 КУпАП просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 438903 від 30.03.2016 року про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП відносно нього.

Позивач підтримав заявлені вимоги з наведених підстав.

Відповідач ОСОБА_2 позову не визнала, заперечуючи тим, що оскаржувана позивачем постанова є правомірною, оскільки винесена в межах та з підстав, передбачених законом.

Представник третьої особи ОСОБА_5 заперечував проти задоволення позову тим, що інспектор патрульної поліції уповноважена була винести постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху на місці вчинення правопорушення, як це передбачено ст.19 Конституції України, ст.222 КУпАП, і що саме за ст.122 КУпАП вона мала таке право передбачено статтею 258 КУпАП.

Заслухавши пояснення сторін та представника третьої особи, свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 30.03.2016 року інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м.Чернівці ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до змісту постанови в м. Чернівці, вул. О.Вільшини, 1д, ОСОБА_1 30.03.2016 року о 14:54год., керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив стоянку в зоні дії дорожньої розмітки 1.30, порушивши п.34.1 ПДР.

Свідок ОСОБА_4 показала, що на її прохання позивач на своєму автомобілі «Lexus» привіз її до ТЦ «Метро» в м. Чернівці та здійснив зупинку на місці, призначеному для інвалідів, так як вона є інвалідом 3-ї групи.

Статтею 258 КУпАП передбачені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною

третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді

попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Положення частини шостої статті 258 втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 23-рп/2010 (v023p710-10) від 22.12.2010р.

Науково-консультативна рада при Вищому адміністративному суді зробила наступний правовий висновок.

Аналіз положень частин першої та другої статті 258 КУпАП дозволяє дійти висновку, що їх дія поширюється: 1) на правопорушення, визначені в частині першій цієї статті; 2) на випадки, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Отже, перелік адміністративних правопорушень, визначених частиною першою статті 258, за які адміністративне стягнення накладається та стягується на місці вчинення правопорушення є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Статтею 122 КУпАП передбачено адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті, на які накладаються адміністративні стягнення, зокрема про перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху.

Частина перша статті 258 КУпАП не містить посилання на статтю 122 КУпАП. Відповідно на ці правовідносини не поширюється положення частини третьої статті 258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

За загальним правилом відповідно до статті 254 КУпАП фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини третьої цієї статті протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Отже, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 122 КУпАП, обовязково складається протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121126, 1271129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників (частина друга статті 276 КУпАП).

Таким чином, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП, можуть розглядатися: 1) за місцем вчинення правопорушення; 2) за місцем обліку транспортних засобів; 3) за місцем проживання порушників.

Статтею 222 КУпАП визначено підвідомчість справ про адміністративні правопорушення органам внутрішніх справ (міліції).

Зокрема, в частині першій цієї статті за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 122 цього Кодексу, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання.

Таким чином, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП, розглядаються у судовому порядку та працівниками відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання.

Випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те особами на місці вчинення правопорушення визначені статтею 258 КУпАП, в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення, відповідно до статті 276 КУпАП.

Отже, на справи про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 122 КУпАП, дія положень статті 258 КУпАП не поширюється.

Тому, винесення постанов у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122 КУпАП, уповноваженими на те особами одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення є неправомірним і призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.

Словосполучення «на місці вчинення правопорушення», яке містяться у статті 258 Кодексу та словосполучення«за місцем вчинення правопорушення», вжитого у статті 276 Кодексу мають різний правовий зміст. Зазначену проблему аналізував Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У пункті 2.4 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, під час вирішення справ про оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтею 122 КУпАП, положення статті 258 КУпАП не застосовуються.

Винесення постанов у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122 КУпАП, уповноваженими на те особами одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення є неправомірним.

Випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими законом особами розглядати справу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення визначені ч.1 та ч.2 ст. 258КУпАП, в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення за місцем вчинення правопорушення в контексті частини першої статті 276 КУпАП необхідно розуміти як розгляд справ за місцем знаходження органу, уповноваженого законом

розглядати справу про адміністративне правопорушення, юрисдикція якого поширюється на відповідну адміністративно-територіальну одиницю.

Субєкти владних повноважень мають право виносити постанови про адміністративне правопорушення, не передбачене ч.1 ст. 258 КУпАП, за місцем його вчинення, попередньо склавши протокол про адміністративне правопорушення. У випадках не складення такого протоколу постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню в порядку, визначеному законодавством.

Оскільки про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП протокол не складався, вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, ст.ст. 19, 63 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 18, 33, 34, 35, 222, 245, 246, 251, 254, 258, 268, 280, 283, 289 КУпАП, керуючись ст.ст. 3, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 69, 70, 71, 86, 94, 98, 128, 159, 160, 161, 162, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 438903 від 30 березня 2016 року про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1.

Постанова підлягає оскарженню.

Апеляційна скарга може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: