Рішення № 57594107, 22.04.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14296/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2016 р.Дніпровський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ластовки Н.Д.,

при секретарі Фузік Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на її користь суму спричиненої майнової шкоди у розмірі 15 309,28 грн., а також моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 17.10.2014 року о 18 год. 30 хв. ОСОБА_2 на регульованому перехресті вул. Будівельників - вул. Червоноткацькій в м. Києві, керуючи автомобілем «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив рух на заборонений (червоний) сигнал світлофору, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Тойота Прадо», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів, травмування пасажира ОСОБА_1, чим порушив п. 8.7.3 (е) ПДР України. 17.10.2014 року о 18 год. 30 хв. ОСОБА_3 на регульованому перехресті вул. Будівельників - вул. Червоноткацькій в м. Києві, керуючи автомобілем «Тойота Прадо», державний номерний знак НОМЕР_2, перед початком руху та здійсненням повороту не переконався в безпеці руху, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, що привело до пошкодження транспортних засобів, травмування пасажира ОСОБА_1, чим порушив п. 10.1 ПДР України. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.12.2014 року відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на них адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. з кожного. Під час дорожньо-транспортної пригоди позивач була травмована та госпіталізована до стаціонарного лікування у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги з діагнозом «Забійна рана м'яких тканин обличчя, садна обличчя. Забій-розтягнення м'яких тканин грудного відділу хребта». Після виписки з лікарні позивач продовжила лікування в Українському інституті пластичної хірургії і косметології із діагнозом «Посттравматична рубцева деформація шкіри та м'яких тканин обличчя. Внутрішньорубцеві чужорідні включення (орієнтовно осколки автомобільного скла)». На момент виписки позивача з лікарні 20.04.2015 року, проведено видалення залишкових осколків автомобільного скла та два повних курси фізіотерапії. На проведення лікування пошкоджень, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач витратила 15 309,28 грн., що оцінено позивачем як матеріальна шкода, солідарне відшкодування відповідачами якої є підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що такими протиправними діями відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 їй завдано не тільки матеріальної, але й моральної шкоди, оскільки дорожньо-транспортна пригода, що сталась внаслідок порушення відповідачами правил дорожнього руху України, має для позивача значний психотравмуючий характер. Завдання шкоди здоров'ю позивача призвело до її душевних страждань та перебування у пригніченому стані, до втрати спокою, самопочуття та погіршення психологічного стану, що погіршує її відносини з оточуючими людьми, близькими та родичами. Позивач вимушена витрачати свій час на поновлення свого здоров'я та порушених прав, що вимагає від неї додаткових зусиль. У зв'язку з чим позивач оцінює завдану їй моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн., яку просить сягнути з відповідачів у солідарному порядку.

10.11.2015 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватне акціонерне товариство «Страхову компанію «Альфа Страхування». (а.с. 73-74)

07.12.2015 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва за клопотанням представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватне акціонерне товариство «Страхову компанію «Провідна». (а.с. 95-96)

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, що містить зміст позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі, однак підтвердив факт вчинення 17.10.2014 року о 18 год. 30 хв. на регульованому перехресті вул. Будівельників - вул. Червоноткацькій в м. Києві дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась за участю автомобіля «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував відповідач ОСОБА_2, та за участю автомобіля «Тойота Прадо», державний номерний знак НОМЕР_2, під його керуванням, та відповідач підтвердив, що за наслідками зазначеної дорожньо-транспортної пригоди позивач ОСОБА_1 дійсно отримала тілесні ушкодження.

Представник третьої особи ПрАТ «СК «Альфа Страхування» в судове засідання не з'явився, про день час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив, однак надав до суду письмові пояснення на позовну заяву, доучені до матеріалів справи. (а.с. 117-118)

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ПрАТ СК «Провідна» в судовому засіданні проти позову не заперечував з підстав, що містять письмові пояснення, долучені до матеріалів справи. (а.с. 148-150)

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи ПрАТ «СК «Провідна», дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що 17.10.2014 року о 18 год. 30 хв. ОСОБА_2 на регульованому перехресті вул. Будівельників - вул. Червоноткацькій в м. Києві, керуючи автомобілем «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив рух на заборонений (червоний) сигнал світлофору, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Тойота Прадо», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів, травмування пасажира ОСОБА_1, чим порушив п. 8.7.3 (е) ПДР України.

17.10.2014 року о 18 год. 30 хв. ОСОБА_3 на регульованому перехресті вул. Будівельників - вул. Червоноткацькій в м. Києві, керуючи автомобілем «Тойота Прадо», державний номерний знак НОМЕР_2, перед початком руху та здійсненням повороту не переконався в безпеці руху, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, що привело до пошкодження транспортних засобів, травмування пасажира ОСОБА_1, чим порушив п. 10.1 ПДР України.

Відповідно до частини третьої ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 01.12.2014 року, яку постановою Апеляційного суду м. Києва від 14.01.2015 року залишено без змін, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на них адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень на користь держави з кожного. (а.с. 5-6)

З огляду на викладене та відповідно до положень частини 1, 3, 4 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.12.2014 року, яку постановою Апеляційного суду м. Києва від 14.01.2015 року залишено без змін, відповідно до якої відповідачів визнано винними у вчиненні ДТП, що підтверджено сторонами під час судового розгляду справи та не підлягає доказуванню, згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положення статті 982 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Серія АІ № 3483170 від 10.10.2014 року, укладеного між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ОСОБА_5, забезпечено транспортний засіб «Тойота Прадо», номерний знак НОМЕР_2, на період з 10.10.2014 року до 09.10.2015 року, з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну здоров'ю на одного потерпілого, 100 000,00 грн., що підтверджено інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ від 20.10.2015 року. (а.с. 70; 90)

За інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ від 20.10.2015 року, автомобіль «Деу Ланос», номерний знак НОМЕР_1, станом на 17.10.2014 року був забезпечений ПрАТ «СК «Провідна» згідно Полісу Серії АС № 4946381 на період з 21.02.2014 року по 20.02.2015 року, згідно Полісу Серії АС № 4946386 на період з 07.03.2014 року до 06.03.2015 року та згідно Полісу Серії АС № 4658185 на період з 07.03.2014 року до 06.03.2015 року, страхувальник - ОСОБА_6, з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну здоров'ю на одного потерпілого, 100 000,00 грн. (а.с. 85; 86; 87)

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 Цивільного кодексу України).

За даними Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 27443 від 28.10.2014 року, виданою Київською міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги, ОСОБА_1 госпіталізована 17.10.2014 року з діагнозом: забійна рана м'яких тканин обличчя, садна обличчя, забій-розтягнення м'яких тканин грудного відділу хребта. Виписка від 28.10.2014 року. (а.с. 9-10)

Згідно Довідки від 20.04.2015 року виданої Українським інститутом пластичної хірургії і косметології, ОСОБА_1 13.11.214 року отримала консультацію лікаря-дерматовенеролога, встановлено попередній діагноз: посттравматична рубцева деформація шкіри і м'яких тканин обличчя, внутрішньорубцеві чужорідні включення (орієнтовно - осколки автомобільного скла). На момент виписки 20.04.2015 року проведено видалення залишкових осколків автомобільного скла та проведено два повних курси фізіотерапії. (а.с. 11)

Актом № 24.22/12-15 від 22.12.2015 року та Актом № 25.29/12-15 від 29.12.2015 року, виданими ТОВ «Український інститут пластичної хірургії та косметології», за період з 13.11.2014 року по 03.03.2015 року ОСОБА_1 проведено лікувальні послуги на загальну суму 10 070,00 грн. (а.с. 115-16; 168)

Відповідно до ч. 2 ст. 1188 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. (ч. 1 ст. 1190 Цивільного кодексу України)

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року № 4, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року № 4, суди мають розрізняти випадки, коли внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкоди завдано самим володільцям цих джерел, від випадків, коли шкоди завдано іншим особам (наприклад, пасажирам, пішоходам). У цьому випадку особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (частина друга статті 1188 ЦК). При цьому солідарний боржник, який відшкодував спільно завдану шкоду, має право вимагати з кожного з інших завдавачів шкоди частку виплаченого потерпілому відшкодування. Оскільки боржник, який виконав солідарне зобов'язання, має право зворотної вимоги, тобто стає кредитором за регресним зобов'язанням до інших боржників, розподіл відповідальності солідарних боржників один перед одним (визначення часток) за регресним зобов'язанням здійснюється на загальних підставах за правилами статті 1191 ЦК, тобто у розмірі, що відповідає ступеню вини кожного з боржників.

Згідно правової позиції, наданої Верховним Судом України у постанові від 20.01.216 року (Справа № 2808цс15), право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Як убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на її користь суму матеріальної шкоди у розмірі 15 309,28 грн., що становить витрати позивача на лікування за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, та моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн., завдані позивачу за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, вчиненої спільними неправомірними діями відповідачів, що встановлено постановою суду, яка набрала законної сили.

Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як визначено в статті 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. (ч.1 ст.64 Цивільного процесуального кодексу України)

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги пояснення та заперечення сторін, керуючись положеннями законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів матеріальної шкоди, яка становить суму грошових витрат у розмірі 10 070,00 грн., підтверджену Актом № 25.29/12-15 від 29.12.2015 року, виданим ТОВ «Український інститут пластичної хірургії та косметології» (а.с. 168), понесених позивачем на лікування за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 17.10.2014 року у зв'язку із неправомірними діями відповідачів, що встановлено постановою суду, та, відповідно, є встановленням складових змісту досліджуваного деліктного зобов'язання. При цьому судом ураховано як і абсолютне право позивача на стягнення матеріальної шкоди з відповідачів, які є завдавачами шкоди, так і обов'язок солідарної відповідальності відповідачів, як осіб, спільними неправомірними діями яких завдано шкоду позивачу, зобов'язання відшкодування якої покладено на відповідачів незалежно від ступеню їхньої вини у досліджуваній дорожньо-транспортній пригоді.

Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до норм цивільного процесуального законодавства та роз'яснень, що містяться в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди в судовому засіданні має бути з'ясовано, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіянні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Відповідно до роз'яснень пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, судам слід мати на увазі, на осіб, які заподіяли моральну шкоду спільно (взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром), покладається солідарна відповідальність по її відшкодуванню.

Згідно методичних рекомендацій «Про відшкодування моральної шкоди», наданих Міністерством юстиції України листом від 13.05.2004 року № 35-13/797, моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

З урахуванням вимог позивача в частині солідарного стягнення на її користь з відповідачів моральної шкоди, яка завдана позивачу сукупними діями відповідачів внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та пов'язана з розладом нормального життя позивача, нервової напруги та переживань щодо її фізичного травмування, витрати часу на поновлення свого стану здоров'я та порушених прав, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору відповідачами має бути солідарно відшкодовано на користь позивача моральна шкода, яку суд визначає в розмірі 500,00 грн.

Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, - підлягає до часткового задоволення, а саме, з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача підлягає солідарному відшкодуванню матеріальна шкода в розмірі 10 070,00 грн. та моральна шкода в розмірі 500,00 грн.

В порядку ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 243,60 грн., тобто по 121,80 грн. з кожного.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 14, 22, 23, 982, 1166, 1187, 1188, 1190 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року № 4, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 20.01.2016 року (Справа № 2808цс15), ст.ст. 10, 58, 60-64, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 10 070,00 грн., моральну шкоду у розмірі 500,00 грн., а всього на загальну суму 10 570 (десять тисяч п'ятсот сімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 121,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 121,80 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я: