Рішення № 57590822, 27.04.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/17906/14-ц Номер провадження 22-ц/786/9/16Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т.О. Доповідач ап. інст. Винниченко Ю. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Винниченка Ю.М.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Пилипчук Л.І.,

при секретарі: Коротун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 30 червня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Страхової компанії «АХА Страхування», ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра-Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 07.11.2012 року о 19 годині 00 хвилин на перехресті вул. Фрунзе з вул. О.Вишні в м. Полтаві сталася дорожньо- транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля ЗАЗ-110307 д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 Внаслідок автопригоди належний йому автомобіль «Мерседес Бенц» було пошкоджено. Постановою апеляційного суду Полтавської області від 19.08.2013 року постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2013 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП була змінено, а провадження відносно нього закрито за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Однак, факт закриття провадження по справі не може виключати відсутність вини в діях ОСОБА_3 для настання цивільно-правової відповідальності, оскільки взагалі не було встановлено винуватців автопригоди. Розмір матеріальної шкоди, пов'язаної із проведенням відновлюваного ремонту автомобіля «Мерседес Бенц», д.н.з. НОМЕР_3 склала 207152,02 грн. Окрім того ним були сплачені витрати на проведення експертиз.

Внаслідок автопригоди він зазнав також моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 50000 грн.

З урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 183 -184 т. 1, а.с. 27-28 т. 2), прохав суд стягнути на його користь із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку спричинену матеріальну шкоду у розмірі 109152, 02 грн.; стягнути зі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди - 50 000 грн.; стягнути зі СК «АХА Страхування» на його користь - 50000 грн. в рахунок страхового відшкодування; стягнути з ПрАТ «Страхова Компанія «Саламандра-Україна» на його користь - 49 490 грн.; стягнути з ОСОБА_4 на його користь франшизу в розмірі 510, 00 грн.

Стягнути на його користь із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частинах у відшкодування судового збору по 1167,56 грн. з кожного та витрат за проведення судової авто технічної експертизи по 1691,25 грн. з кожного.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 30 червня 2015 року заяву представника позивача ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на

автомобіль марки «ИЖ 412ИЄ», 1983 року випуску, синього кольору, № двигуна НОМЕР_4, № кузова НОМЕР_5, тип кузова- легковий седан-В, р.н. НОМЕР_6 та автомобіль марки ВАЗ-21099, 2004 року випуску, зеленого кольору, № двигуна НОМЕР_7, № кузова НОМЕР_8, тип кузова- легковий седан-В, р.н. НОМЕР_1, які належать на праві власності ОСОБА_3 із забороною будь-яких дій щодо відчуження, реєстрації/перереєстрації даного майна( а.с.90 том 2).

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 30 червня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, страхової компанії «АХА Страхування», ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра-Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовлено.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 30 червня 2015 скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 30.06.2015 року у вигляді накладення арешту на автомобіль марки «ИЖ 412ИЄ», 1983 року випуску, синього кольору, № двигуна НОМЕР_4, № кузова НОМЕР_5, тип кузова- легковий седан-В, р.н. НОМЕР_6 та автомобіль марки ВАЗ-21099, 2004 року випуску, зеленого кольору, № двигуна НОМЕР_7, № кузова НОМЕР_8, тип кузова- легковий седан-В, р.н. НОМЕР_1, які належать на праві власності ОСОБА_3 із забороною будь-яких дій щодо відчуження, реєстрації/перереєстрації даного майна( а.с. 100 том 2).

Не погодившись з судовим рішення,його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2

Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 30 червня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_2 - в повному обсязі. Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 30 червня 2015 року про вжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на рухоме майно - автомобіль, належний на праві власності ОСОБА_3 - залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з постановленням нового рішення.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 3-4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів цивільної справи та справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КпАП України вбачається, що 07.11.2012 о 19 годині 00 хвилин в районі перехрестя вул. Фрунзе та вул. О.Вишні в м. Полтаві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3, автомобіля ЗАЗ 110307, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 в результаті чого зазнав ушкоджень транспортний засіб автомобіль третьої особи - «Мерседес Бенц», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_6

Відповідно до довідки про шляхово-транспортну пригоду та схеми до протоколу огляду місця ДТП, 07.11.2012 року 0 19.00 по вул. Фрунзе від Чапаєва в напрямку вул. Кагамлика рухався автомобіль ЗАЗ-110307, д.н.з. НОМЕР_2, водій ОСОБА_4, який на перехресті з вул. О.Вишні зіткнулася з автомобілем ВАЗ-21099, д.н.з. НОМЕР_1, водій ОСОБА_3 Після зіткнення автомобіль ЗАЗ виїхав на смугу зустрічного руху де зіткнувся з автомобілем Мерседес -Бенц, д.н.з. НОМЕР_3, водій ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку (а.с. 4-9 адміністративного матеріалу № 1622/16318/2012) .

Внаслідок цієї пригоди автомобіль ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до висновку авто-товарознавчого дослідження № 702 від 07.12.2012 вартість матеріального збитку автомобіля «Мерседес Бенц», д.н.з. НОМЕР_3 з урахуванням втрати товарної вартості (11030,74 грн.) складає величину 161528, 51 гривень (а.с. 7-10).

Відповідно до висновку додаткового експертного автотоварознавчого дослідження № 768 від 03.01.2013 року вартість додаткового матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Mercedes-Benz GL № НОМЕР_3, без врахування ВТВ, з врахуванням додаткового огляду 26.12.2012 р. складає 43838, 83 грн.

Вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Mercedes-Benz GL № НОМЕР_3, з врахуванням додаткового огляду 26.12.2012 р. складає 207152 грн. (а.с. 50-52 т. 1 ).

Витрати позивача за проведення експертного автотехнічного дослідження та додаткового автотехнічного дослідження складають 2000 грн. (а.с. 6, 49 т. 1).

Автомобіль ВАЗ-21099, д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 (а.с. 245-246 т. 1).

Автомобіль ЗАЗ-110307, д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ( а.с.94 адміністративної справи за ст. 124 КупАП відносно ОСОБА_3.

Автомобіль Mercedes-Benz GL № НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 (а.с. 68 т. 1).

Цивільно - правова відповідальність водіїв ДТП застрахована відповідно до полісів обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності: водія ОСОБА_3 застрахована СК «АХА Страхування» (поліс № АВ/2534933, а.с. 176 т. 1), водія ОСОБА_4 СК «Саламандра - Україна» (поліс № АВ/8398789, а.с. 143 т. 1), водія ОСОБА_2 СК «Арсенал - Страхування» (поліс № АЕ/1011702, а.с. 67 т. 1).

За результатами розгляду адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення від 28.11.2012 року, постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження по справі внаслідок закінчення на момент розгляду строків притягнення до адміністративної відповідальності (а.с. 78-80 т. 1).

Постановою по справі про адміністративне правопорушення апеляційного суду Полтавської області від 19.08.2013 постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2013 року щодо ОСОБА_3 змінено, слід вважати провадження щодо нього закритим за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с. 81-84 т. 1).

При винесенні рішення місцевий суд, виходячи з положень ч. 1,2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167, ч. 2 ст. 1187, 1188 ЦК України, ст. 60, 61 ЦПК України прийшов до висновків, що матеріальні та моральні збитки, які були завдані позивачеві внаслідок ДТП не підлягають стягненню з відповідачів, оскільки в діях ОСОБА_3, ОСОБА_4 відсутня вина у спричиненні шкоди.

Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 2 ст. 1188 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Згідно ч.1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Пунктом 8 Постанови № 4 Пленуму ВСС України від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що суди мають розрізняти випадки, коли внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкоди завдано самим володільцям цих джерел, від випадків, коли шкоди завдано іншим особам. У цьому випадку особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (частина друга статті 1188 ЦК). При цьому солідарний боржник, який відшкодував спільно завдану шкоду, має право вимагати з кожного з інших завдавачів шкоди частку виплаченого потерпілому відшкодування. Оскільки боржник, який виконав солідарне зобов'язання, має право зворотної вимоги, тобто стає кредитором за регресним зобов'язанням до інших боржників, розподіл відповідальності солідарних боржників один перед одним (визначення часток) за регресним зобов'язанням здійснюється на загальних підставах за правилами статті 1191 ЦК, тобто у розмірі, що відповідає ступеню вини кожного з боржників.

Окрім того законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір - правова позиція викладена в Постанові ВСУ № 6-183цс14

Виходячи з обставин справи та наведених вище норм закону, оскільки шкода позивачу завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якими керували відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, саме відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пунктом 16 Постанови № 4 Пленуму ВСС України від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» передбачено, що відповідно до статті 21 Закону № 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Беручи до уваги встановлені обставини справи та норми закону, колегія суддів, вважає, що оскільки цивільно-правова відповідальність відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на момент скоєння ДТП, була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра-Україна» і Страховій компанії «АХА Страхування», то шкоду ОСОБА_2 повинні відшкодовувати дані страхові компанії в межах страхових полісів та солідарно відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в іншій частині, не покритих страховими полісами.

Так, з полісу обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним між СК «АХА Страхування» та ОСОБА_3 вбачається, що страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну потерпілого становить - 50 000 грн., розмір франшизи становить - 0 грн. (а.с. 176 т. 1)

Страхова суму (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну потерпілого відповідно до полісу обо»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним між ОСОБА_4 та ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра- Україна» становить - 50 000 грн., розмір франшизи - 510 грн.

Таким чином підлягає стягненню на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди зі СК «АХА Страхування» - 50000 грн.; з ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра -Україна» - 49490 грн.; з ОСОБА_4 - 510 грн. розмір франшизи, а 109 152,02 грн. (209 152 - 100 000) підлягає стягненню в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під час ДТП був пошкоджений належний позивачу ОСОБА_2 практично новий дорого вартісний автомобіль. Після його відновлення він вже не матиме такий вигляд, як до пригоди, втратив свій товарний вид та вартість внаслідок ремонтних робіт.

Протягом тривалого часу позивач був позбавлений можливості користуватися власним автомобілем, одним із засобів для задоволення своїх та своєї родини побутових потреб.

Під час ДТП з позивачем в машині, в якості пасажирів, перебували його знайомий ОСОБА_9 та дружина позивача ОСОБА_10 В день ДТП вони їхали з дружиною до лікаря-гінеколога у м. Полтаву, оскільки на той час дружина перебувала на 3 місяці вагітності і малася загроза втрати дитини.

Потрапивши в ДТП, позивач зазнав значних душевних страждань за свою дружину, яка внаслідок зіткнення автомобілів могла втратити дитину, ним був отриманий сильний душевний стрес, як за свою дружину, так і за пошкоджений автомобіль та були порушені нормальні життєві зв»язки.

Таким чином виходячи з наведеного, враховуючи вимоги розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 5 000 грн.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 30 червня 2015 року з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення на його користь матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_3, ОСОБА_4, Страхової компанії «АХА Страхування», ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра-Україна».

В порядку ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню на користь ОСОБА_2 судові витрати (3 382,50 грн. (а.с.29 т. 1112- за проведення судової авто технічної експертизи)) + 2335,12 грн.( а.с. 1 т. 1- за подачу позовної заяви) + 1289,36 (а.с. 104-105 т. 2 - за подачу апеляційної скарги) з ОСОБА_3, ОСОБА_4, Страхової компанії «АХА Страхування», ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра-Україна» по 1751, 75 грн. з кожного.

Щодо вимоги апелянта про залишення без змін ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 30 червня 2015 року про вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів вважає її безпідставною, оскільки вказані заходи забезпечення позову скасовано ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 30 червня 2015 року( а.с. 100 т. 2), яка апелянтом не оскаржувалась в апеляційному порядку.

Керуючись ст.ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 30 червня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеральної шкоди 109 152, 02 ( сто дев»ять тисяч сто п»ятдесят дві ) гривні 02 копійок, у відшкодування моральної шкоди - 5 000 ( п»ять тисяч) гривень.

Стягнути з Страхової компанії «АХА Страхування» на користь ОСОБА_2 в рахунок страхового відшкодування 50 000 ( п»ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ПрАТ « Страхова компанія « Саламандра - Україна» на користь ОСОБА_2 в рахунок страхового відшкодування 49 490, 00 ( сорок дев»ять тисяч чотириста дев»яносто ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 франшизу в розмірі 510 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках на користь ОСОБА_2 у відшкодування сплаченого судового збору по 1167, 56 грн. з кожного та витрати за проведення судової автотехнічної експертизи по 1691, 25 грн. з кожного.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : (підпис) Ю.М. Винниченко

Судді: (підпис) Г.Л. Карпушин (підпис) Л.І.Пилипчук

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Ю.М.Винниченко