Ухвала суду № 57587568, 06.05.2016, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

справа № 285/1291/16-ц

провадження у справі № 2/0285/898/16

06 травня 2016 року м. Новоград-Волинський

Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Савицька Л. Й., розглянувши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про поділ домоволодіння,

ВСТАНОВИЛА:

04.05.2016 року позивач звернулась до суду з даною позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на ? частину будинку № 22 по вул. Шкільній в с. Нова Романівка Новоград-Волинського району Житомирської області (далі Будинок) з його більшою частиною.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Згідно розяснень п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Позивач в своїй заяві просить здійснити поділ спільного майна подружжя, однак не зазначає доказів, що підтверджують розірвання шлюбу між подружжям.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду,кожнадержава-учасницяцієїКонвенції вправі встановлювати правиласудової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процесу безладнийрух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повиннобути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти' Франції від 16.12.1992 р.).

Відповідно до вимог ст. 119 ЦПК України позивач повинен викласти обставини (підстави позову), якими він підтверджує кожну вимогу. Їх обґрунтований, доступний та зрозумілий виклад необхідний для вирішення питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших дій для розгляду справи у судовому засіданні, для визначення тотожності позову, в разі необхідності зміни позову позивачем, залучення в процес інших осіб і, найголовніше, для визначення предмета доказування у даній справі.

Від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Крім того, позивачем сплачений судовий збір по заниженій ціні в сумі 1 378 грн.

Як слідує з доданих до позовної заяви документів, предметом спору є майно подружжя, а саме Будинок, загальною площею 72,7 кв.м., житловою площею 51,8 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами. Зазначена у позовній заяві вартість майна в сумі 130 000 грн. вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна.

На момент подачі позову, відповідно до проведеного дослідження, визначення та огляду ринку нерухомості, а також оголошень виставлених на продаж житлових будинків у Новоград-Волинському районі Житомирської області, ринкова вартість спірного майна за схожою характеристикою, квадратурою, місцем розташування та роком побудови становить від 7 000 грн. за 1 кв. м. Відтак, середня мінімальна вартість Будинку повинна становити не менше 508900 грн.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України та розяснень, що містяться в постанові Пленуму ВСУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням дійсної вартості спірного майна. При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості на момент предявлення позову, і суд не повинен визначати його вартість за відповідними вимогами, оскільки за змістом ст. 80, п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України такий обовязок покладається на позивача.

Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

На думку суду, з урахуванням існуючих ринкових цін, дійсна вартість спірного майна є істотно вищою. Очевидність заниження ціни позову не потребує окремого обґрунтування судом цієї обставини з посиланням на докази. Оцінка правильності визначення ціни позову здійснюється судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

Згідно пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, встановлено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати в сумі 1 450 грн.

З огляду на наведене суд, у відповідності до ч. 2 ст. 80 ЦПК України, визначає позивачу розмір судового збору в сумі 2544 грн. 50коп., виходячи з ціни позову 254450 грн. ? частини спірного майна. Недоплачена сума судового збору в такому разі становитиме 1166 грн. 50 коп.

(номер рахунку 31214206700007, код ЄДРПОУ 37808366, МФО 811039, код класифікації доходів бюджету 22030101, Отримувач УДКСУ м. Новоград-Волинський, Банк: ГУДКСУ в Житомирській області, призначення платежу - судовий збір).

На думку суду, визначення позивачу розміру судового збору не буде перешкодою їй в доступі до правосуддя, оскільки останній в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.

Сплата судового збору згідно закону здійснюється через банківські установи чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачці строку для можливості усунення її недоліків.

Керуючись статтями 80, 119-121, 209 ЦПК України, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків терміном п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку її позовна заява може бути визнана неподаною і повернута їй.

Роз'яснити позивачу, що оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору має бути поданий безпосередньо до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області.

Ухвала щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя Л. Й. Савицька