Рішення № 5758495, 07.09.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.09 Справа № 3/131/09

Суддя

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про стягнення боргу в сумі 20 661, 77 грн.

Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: Сарібекян Н.А., юрисконсульт другої категорії відділу юридичного забезпечення, довіреність № 366 від 16.12.2008р.;

Зінченко О.М., юрисконсульт відділу юридичного забезпечення, довіреність № 141 від 24.04.2009р.

від відповідача: не зявився

ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких МЕМ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПП ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 20 661, 77 грн.

Ухвалою господарського суду від 18.06.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/131/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 09.07.2009р. об 11 годині 30 хвилин.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 11, 15, 16, 258, 525, 526, 610, 626, 629 ЦК України, ст. 20, 173, 174, 175, 188, 193, 230, 231 (ч. 4), 232 ГК України.

Ухвалою виконуючого обовязки голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 09.07.2009р. строк вирішення спору по справі № 3/131/09 продовжений на один місяць до 15.09.2009р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.07.2009р. розгляд справи відкладений на 07.09.2009р. о 14 год. 20 хв.

За згодою представників позивача в судовому засіданні 07.09.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представники позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві № 764/83 від 04.06.2009р. Просять суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 20 661, 77 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ПП ОСОБА_1 споживав електричну енергію на підставі договору № 5477 від 12.02.2001р. на користування електричною енергією.

Пунктами 3.2 і 3.3 Правил користування електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. № 28 (у редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910), відповідальність за технічний стан засобів обліку, за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про опломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, і яка відає цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування.

Відповідно до п. 6. 40 Правил, у разі виявлення у споживача пошкоджень пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного зняття представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.

Відповідно до п. 6. 41 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

Згідно з п. 6.42 Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.

Згідно з Актом про порушення правил користування електричної енергії № 00003690 від 25.05.2006р. у відповідача виявлено пошкодження пломб Держстандарту та пломб енергопередавальної організації.

На підставі Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України від 05.12.2001р. № 1197 та на підставі Акту про порушення ПКЕЕ № 00003690 від 25.05.2006р., визначений розмір недоврахованої електроенергії у розмірі 81 987 кВт/год на суму 27 978, 91 грн. Сума боргу до теперішнього часу не сплачена.

Позивач 12.02.2008р. звернувся з позовом до господарського суду Запорізької області за стягненням боргу.

01.12.2008р. господарським судом Запорізької області (суддя Гончаренко С.А.) по справі № 11/125/08 винесено рішення, яким позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 27 978, 91 грн. заборгованості за недовраховану електричну енергію задоволено. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.02.2009р. по справі 11/125/08 рішення господарського суду залишено без змін.

Відповідачем сума боргу не сплачена.

В судовому засіданні позивач просить стягнути з відповідача на його користь 18 398, 93 грн. - втрат від інфляції грошових коштів, 2 262, 84 грн. 3 % річних від простроченої суми та судові витрати.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання жодного разу не зявився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.

Відповідно до частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Частиною 6 цієї статті передбачено, що фізична особа може мати кілька місць проживання.

Водночас громадянин визнається субєктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Господарського кодексу України та Розділу 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Таким чином місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як субєкта господарювання.

У судовому засіданні 07.09.2009р. представник позивача надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 114451 станом на 20.07.2009р., згідно якої місцезнаходженням ПП ОСОБА_1 є: 69015, АДРЕСА_1.

Саме на цю адресу господарським судом направлялася ухвала від 18.06.2009р. про порушення провадження у справі № 3/131/09, ухвала від 09.07.2009р. про продовження строку вирішення спору та ухвала від 09.07.2009р. про відкладення розгляду справи на 07.09.2009р.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 18.06.2009р., копія ухвали від 09.07.2009р. про продовження строку вирішення спору та ухвала від 09.07.2009р. про відкладення розгляду справи на 07.09.2009р., направлені відповідачу рекомендованим листом, до господарського суду Запорізької області не повернулись.

Крім того, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.12.2008р., по справі № 11/125/08 (суддя Гончаренко С.А.), позов ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж про стягнення з ПП ОСОБА_1 задоволений, стягнуто з ПП ОСОБА_1 27 978, 91 грн. заборгованості за недораховану електричну енергію, 279, 79 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Під час розгляду вказаної справи, зокрема, було встановлено наступне:

Між ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж та ПП ОСОБА_1 12.02.2001р. укладений договір №5477 на користування електричною енергією.

Згідно з Актом про порушення правил користування електричною енергією № 00003690 від 25.05.2006р. у приватного підприємця ОСОБА_1 виявлено пошкодження пломб Держстандарту та пломб енергопередавальної організації.

15.06.2006р. на підставі Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою, Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України від 05.12.2001р. № 1197 та на підставі Акту про порушення ПКЕЕ № 00003690 від 25.05.2006р., визначений розмір недоврахованої електроенергії у розмирі 81987 кВт/год на суму 27 978,91 грн.

Відповідач свої зобовязання по сплаті вартості недорахованої електричної енергії належним чином не виконав. Розрахунок обсягів та вартості недоврахованої електричної енергії позивачем здійснений на підставі Договору, Правил користування електричної енергії та Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої в наслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.02.2009р. апеляційну скаргу ПП ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 01.12.2008р. по справі № 11/125/08 - без змін.

Отже, рішення господарського суду Запорізької області від 01.12.2008р. по справі № 11/125/08 набрало законної сили 17.02.2009р.

На виконання вказаного рішення видано наказ від 20.03.2009р.

Відповідач не надав доказів сплати боргу, у звязку з чим на суму боргу 27 978, 91 грн. позивачем було нараховано 18 398, 93 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 2 262, 84 грн. 3 % річних від простроченої суми.

У звязку з вищенаведеним, 15.06.2009р. ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж звернулося за захистом своїх прав до господарського суду Запорізької області.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обовязок відповідача по сплаті основного боргу у розмірі 27 978, 91 грн. встановлено рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 11/125/08.

Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки за цей час відповідач не відшкодував збитки, а норми чинного законодавства України (ч.3 ст.22 ЦК України, ч.1 ст.226 ГК України) закріплюють принцип повного відшкодування збитків, позивач правомірно вважає, що має право додатково стягнути з відповідача інфляційні витрати та 3% річних від простроченої суми.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 20.11.2008р. № 01-8/685 надано правове обґрунтування вимог кредитора щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.

При цьому зазначено, що згідно з статтями 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання. Водночас, приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення (постанова Верховного Суду України від 30.09.2008 N 1/384-07).

Відповідні нарахування кредитор може здійснити незалежно від відстрочки або розстрочки виконання рішення, зупинення виконавчого провадження тощо, оскільки вони є способом захисту майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного та неповного виконання ПП ОСОБА_1 грошових зобовязань, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 20 661, 77 грн., з яких 18 398, 93 грн. - втрати від інфляції грошових коштів за період прострочення з 01.10.2006р. по 30.04.2009р., 2 262, 84 грн. - три відсотка річних від простроченої суми за період з 05.09.2006р. по 10.06.2009р., є обґрунтованими, підтверджуються розрахунком позивача в позовній заяві і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (69015, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, розрахункові рахунки невідомі) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, р/р № 260030231709 у ЗАТ “Сбербанк Росія”, МФО 320627, код ЄДРПОУ 00130926) 18 398 (вісімнадцять тисяч триста девяносто вісім) грн. 93 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 2 262 (дві тисячі двісті шістдесят дві) грн. 84 коп. - три відсотка річних від простроченої суми, 206 (двісті шість) грн. 62 коп. витрат на державне мито і 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя: В.М.Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 11.09.2009р.