Постанова № 57582211, 22.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 р. Справа № 804/15297/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріЧудновській А.С. за участю: представника позивача представника відповідача Прокопенко В.М., Бондаренко О.О Волошин А.А.. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіль» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіль» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточнень, просить суд: визнати протиправною та скасувати вимогу №560-23 від 27.08.2015р. Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіль».

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що податкова вимога №560-23 від 27.08.2015р. є необґрунтованою та незаконною, а тому не підлягає виконанню, оскільки відділенням банку №17 ПАТ «Акта Банк», через яке позивач здійснював перерахування коштів по податковим зобов'язанням з ПДВ згідно платіжних доручень №348, №351, №352, №355, не було здійснено перерахування коштів у встановлений законом строк до державного бюджету. Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Акта Банк» щодо захисту порушеного права ТОВ «Профіль» шляхом зобов'язання Банка виконати договірний обов'язок, а саме: перерахувати зазначені у платіжних дорученнях суми на рахунки до державних цільових фондів, казначейства, що визначені в платіжних дорученнях, залишених без виконання ПАТ «Акта Банк». Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014р. по справі №904/7269/14, яке набрало законної сили, позов ТОВ «Профіль» було задоволено у повному обсязі, у т.ч.: суд зобов'язав ПАТ «Акта Банк» здійснити перерахування коштів до державного бюджету у сумі 259000грн., з яких 234000грн. - податок на додану вартість, а 25000грн. - передоплата за митне оформлення згідно до платіжних доручень позивача №348, №351, № 352, № 355. Позивач вважає, що зобов'язання з ПДВ слід визнати виконаними, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України, а податкову вимогу №560-23 від 27.08.2015р., якою повідомлено позивача про те, що станом на 26.08.15р. сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 267949,87грн., у т.ч. основний платіж - 234000грн., пеня - 33949,87грн. визнати безпідставною та скасувати її.

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що відповідно до вимог ст.59 ПК України ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська щодо ТОВ «Профіль» сформовано та направлено першу податкову вимогу від 01.09.2014 № 1129-25. Однак ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015 року №804/18703/14 зазначену податкову вимогу визнано безпідставною та таку, що підлягає скасуванню. 27.08.2015 року сформовано в автоматичному режимі на підставі даних інформаційної системи податкову вимогу № 560-23, яка направлена на податкову адресу ТОВ «Профіль» засобами поштового зв'язку та вручена 11.09.2015 року. На момент формування та направлення податкової вимоги інформація про оскарження суми грошових зобов'язань, по яких виник податковий борг у АІС «Податковий блок» не внесена та згідно з даними КОР платника, нараховані суми по самостійно поданим податковим деклараціям з податку на додану вартість від 17.11.2014 №9066751976, 19.12.2014 №1400029244, 20.01.2015 №9078678983, 18.02.2015 №9017866896, 18.03.2015 №9042279933, 17.04.2015 №9071825267, 19.05.2015 №9099796032, 17.06.2015 №9126724887, 16.07.2015 №9149128752 є узгоджені окрім залишку несплаченої пені у сумі 33949,87 грн. Таким чином, відповідач вважає, що податкова вимога від 27.08.2015 №560-23 сформована та направлена в межах чинного законодавства та наявний податковий борг по основному платежу з податку на додану вартість станом на 26.08.2015 є узгодженим та підлягає стягненню.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні посилаючись на доводи викладені у запереченнях.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

15 листопада 2013 р. між ТОВ «Профіль» та ПАТ «АктаБанк» був укладений договір №В17-1131/Т/312307 на розрахункове-касове обслуговування банківського рахунку, яким Банк взяв перед позивачем зобов'язання «відкрити позивачу поточний рахунок №26001001312307 у гривні для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касового обслуговування Клієнта, надання послуг, які пов'язані з переказом грошей з/на рахунку Клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також із здійсненням інших розрахунково-касових операцій».

04 серпня 2014 р. позивачем було подано, а Банком зареєстровано платіжне доручення № 348 на перерахування коштів на рахунок казначейства у Дніпропетровській області до державного бюджету з призначенням платежу: ПДВ за липень 2014 р. у розмірі 58 000 грн. до УДКСУ в Ленінському районі м. Дніпропетровська.

06 серпня 2014 р. позивачем було подано, а Банком зареєстровано платіжне доручення № 352 на перерахування коштів на рахунок казначейства у Дніпропетровській області до державного бюджету з призначенням платежу: ПДВ за липень 2014 р. у розмірі 50 000 грн. до УДКСУ в Ленінському районі м. Дніпропетровська.

11 серпня 2014 р. позивачем було подано, а Банком зареєстровано платіжне доручення № 355 на перерахування коштів на рахунок казначейства у Дніпропетровській області до державного бюджету з призначенням платежу: ПДВ за серпень 2014 р. у розмірі 126 000 грн. до УДКСУ в Ленінському районі м. Дніпропетровська.

Згідно вказаних платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи, позивач мав бажання сплатити авансом наперед податки до бюджету України у сумі 259 000 грн., з яких 234 000 грн. - ПДВ, а 25 000 грн. - передоплата за митне оформлення, проте відділенням банку № 17 ПАТ «АктаБанк», з яким від імені останнього і був укладений договір, не було здійснено перерахування коштів у встановлений законом строк до державного бюджету.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.14р. по справі №904/7269/14, яке згідно постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду набрало законної сили 19.02.2015р., позов ТОВ «Профіль» до ПАТ «Актабанк» про зобов'язання перерахувати кошти до державного бюджету - задоволено, та зокрема зобов'язано ПАТ «АКТАБАНК» здійснити перерахування коштів до державного бюджету у сумі 259 000, 00 грн., з яких: 234 000, 00 грн. - податок на додану вартість, а 25 000, 00 грн. - передоплата за митне оформлення згідно платіжних доручень позивача № 348, № 351, № 352, № 355.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. по справі №804/18703/14, яка згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 21.07.2015р., адміністративний позов ТОВ «Профіль» до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування вимоги - задоволено. Визнано безпідставною та скасовано податкову вимогу №1129-25 від 01.09.14р. ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська до ТОВ «Профіль».

Відповідно до вказаної постанови суду від 09.12.2014р., судом встановлено, згідно платіжних доручень від 04.08.2014 №348, від 06.08.2014р. №351, від 06.08.2014р. №352 та від 11.08.2014 №355, ТОВ «Профіль» було сплачено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2014 року в сумі 234000,00 грн. та 25000,00грн. - передоплата за митне оформлення. Названі кошти були списані з розрахункового рахунку позивача, однак не надійшли за призначенням до бюджету з причин неперерахування вказаних коштів обслуговуючим банком ПАТ «АКТАБАНК».

16 вересня 2015р. ТОВ «Профіль» отримало податкову вимогу №560-23 від 27.08.15р. від Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ГУ ДФС в якій відповідач повідомляє ТОВ «Профіль» про те, що станом на 26.08.15р. сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 267949,87 грн., у т.ч. основний платіж - 234000грн., пеня - 33949,87грн.

Також, судом досліджені надані позивачем податкові декларації з податку на додану вартість, за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014р.

Крім того, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами підтвердження здійснення оплат до бюджету та наданням копій платіжних доручень, а саме листи до ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська, копії яких наявні в матеріалах справи: від 28 серпня 2014 року; від 18 вересня 2014 року; від 17 жовтня 2014 року; від 17 листопада 2014 року; 19 грудня 2014 року; 24 грудня 2014 року; 21 січня 2015 року; 19 лютого 2015 року.

Згідно з пунктом третім частини першої, частини третьої статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до пункту 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу у розумінні пункту 1.15 цієї ж статті Закону вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідно до п8.1 ст.8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно із п.1.12 "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 №22 банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавствам України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку" (додаток 23); ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.3.3 "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 №22 банк отримувача до настання дати валютування, що зазначена в електронному розрахунковому документі, зараховує переказані кошти на відповідний рахунок і не пізніше наступного робочого дня згідно з порядком, передбаченим у договорі, повідомляє отримувача про надходження на його адресу коштів та дату їх валютування. Банк, що обслуговує отримувача зобов'язаний зарахувати кошти на рахунок отримувача на початок операційного дня, який визначений датою валютування.

Якщо дата валютування припадає на неробочий день, то банк отримувача зараховує кошти на його рахунок на початок першого робочого дня, наступного за днем, який визначений датою валютування.

Щодо проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (пункт 1.29 статті 1 Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні"). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 зазначеного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Приписи пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" кореспондуються з положеннями підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якого днем подачі до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації.

Слід зазначити, що саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" пов'язує настання певних правових наслідків. Так, відповідно до підпункту 16.3.1 пункту 16.3 статті 16 цього Закону нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, що обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Оскільки момент закінчення нарахування пені визначено датою подачі платіжного документа до банку, то є підстави для висновку, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, наведена норма пов'язує погашення (сплату) податкового боргу платником податків.

Не спростовується цей висновок і положеннями частини п'ятої статті 50 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в дохід державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. Адже, по-перше, цим Кодексом регулюються бюджетні відносини, тоді як платник податків не є безпосередньо суб'єктом бюджетних відносин і несе відповідні зобов'язання щодо платежів до бюджету та до державних цільових фондів на підставі норм законодавства про оподаткування. По-друге, наведена норма Бюджетного кодексу України визначає момент саме зарахування відповідних сум до бюджету, і зміст цієї норми не дає підстав для ототожнення термінів "зарахування" і "сплата" податків, зборів (обов'язкових платежів).

Аналогічна правова позиція узгоджується з постановою Вищого адміністративного суду України від 24.10.2012р. № К/9991/44554/12, в якій вказано, що «слід зазначити, що конституційний обов'язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з того часу, коли вилучення частини його майна, призначеної для сплати до бюджету в якості податку, фактично відбулося. У даному випадку таке вилучення сталося у момент внесення Підприємством коштів до банку за платіжним документом на оплату податкового зобов'язання, що, в свою чергу, свідчить і про сплату ним податку. При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному прогресі сплати та перерахування податків до бюджету».

Таким чином, суд приходить до висновку, що за наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Судом встановлено матеріалами справи підтверджено, що позивачем було подані, а ПАТ «АктаБанк» зареєстровані платіжні доручення на перерахування коштів на рахунок казначейства у Дніпропетровській області до державного бюджету з призначенням платежу: ПДВ за липень 2014 р. № 348 від 04 серпня 2014р. у розмірі 58 000 грн., № 352 від 06 серпня 2014р. у розмірі 50 000 грн., за серпень 2014 р. № 355 від 11 серпня 2014 р. у розмірі 126000грн.

Таким чином, згідно вказаних платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи, позивач мав бажання сплатити авансом наперед податки до бюджету України у сумі 259 000 грн., з яких 234 000 грн. - ПДВ, а 25 000 грн. - передоплата за митне оформлення, проте відділенням банку № 17 ПАТ «АктаБанк», з яким від імені останнього і був укладений договір, не було здійснено перерахування коштів у встановлений законом строк до державного бюджету.

При цьому, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.14р. по справі №904/7269/14, яке згідно постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду набрало законної сили 19.02.2015р., позов ТОВ «Профіль» до ПАТ «Актабанк» про зобов'язання перерахувати кошти до державного бюджету - задоволено, та зокрема зобов'язано ПАТ «АКТАБАНК» здійснити перерахування коштів до державного бюджету у сумі 259 000, 00 грн., з яких: 234 000, 00 грн. - податок на додану вартість, а 25 000, 00 грн. - передоплата за митне оформлення згідно платіжних доручень позивача № 348, № 351, № 352, № 355.

Також, при винесенні рішення судом взято до уваги, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. по справі №804/18703/14, яка згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 21.07.2015р., адміністративний позов ТОВ «Профіль» до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування вимоги - задоволено. Визнано безпідставною та скасовано податкову вимогу №1129-25 від 01.09.14р. ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська до ТОВ «Профіль».

Відповідно до вказаної постанови суду від 09.12.2014р., судом встановлено, згідно платіжних доручень від 04.08.2014 №348, від 06.08.2014р. №351, від 06.08.2014р. №352 та від 11.08.2014 №355, ТОВ «Профіль» було сплачено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2014 року в сумі 234000,00 грн. та 25000,00грн. - передоплата за митне оформлення. Названі кошти були списані з розрахункового рахунку позивача, однак не надійшли за призначенням до бюджету з причин неперерахування вказаних коштів обслуговуючим банком ПАТ «АКТАБАНК».

Проте, 16 вересня 2015р. ТОВ «Профіль» отримало податкову вимогу №560-23 від 27.08.15р. від Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ГУ ДФС в якій відповідач повідомляє ТОВ «Профіль» про те, що станом на 26.08.15р. сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 267949,87 грн., у т.ч. основний платіж - 234000грн., пеня - 33949,87грн.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що подання позивачем до установи банку платіжних доручень на перерахування податку на додану вартість обов'язок щодо сплати податкових зобов'язань у цих сумах припинився, а тому облік контролюючим органом суми податкового боргу підприємства у картці особового рахунку платника є незаконним та, як наслідок, безпідставно прийнято Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкову вимогу №560-23 від 27.08.2015р.

Разом з тим, позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір на загальну суму 5237,25грн., що підтверджується платіжними дорученнями №654 від 08.10.2015р. на суму 4019,25грн. та №717 від 06.11.2015р. на суму 1218грн.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Аналізуючи вищевказані норми діючого законодавства, суд приходить до висновку, що правомірність дій відповідача при винесенні оскаржуваної Вимоги останнім не доведена, позовні вимоги обґрунтовані, отже підлягають задоволенню, а порушене право поновленню шляхом визнання протиправною та скасування вимоги №560-23 від 27.08.2015р.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіль» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу №560-23 від 27.08.2015р. Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіль».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіль» (ЄДРПОУ 32651078) суму сплати судового збору в розмірі 5237,25грн. (п'ять тисяч двісті тридцять сім гривень двадцять п'ять копійок).

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова