Постанова № 57582202, 15.01.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2016 р. Справа № 804/10944/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І. при секретаріДеревянко К.П. за участю представників: позивача відповідачаРемез Ю.В., Соколова А.О., Яблонського В.О. Васюченко М.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Конструкторське бюро "Дніпровське" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Конструкторське бюро "Дніпровське" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.04.2015 року №0004641501 та №0005601501.

Позовні вимоги Публічне акціонерне товариство "Конструкторське бюро "Дніпровське" обґрунтовує тим, що за результатами проведеної камеральної перевірки податковою інспекцією було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. За твердженнями позивача вказані податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню з огляду на те, що відповідачем була порушена процедура направлення позивачу акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, а також не надано розрахунків штрафних санкцій до оскаржуваних податкових повідомлень-рішення.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та просив відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 19.12.2014 року Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку Публічного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське» з питань своєчасності сплати податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено акт від 19.12.2014 року №675/04-66-15-01-31/14308411 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість.

Перевіркою встановлені порушення пп. 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (діючий на час вчинення правопорушення) та пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України «Строки сплати податкового зобов'язання» платником податку на додану вартість несвоєчасно сплачено суму податкового зобов'язання з ПДВ, визначеного у поданих ним податкових деклараціях за період з листопада 2009 року по квітень 2012 року. Відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків передбачена пп. 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (діючий на час вчинення правопорушення) та пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України «Порушення правил сплати (перерахування) податків».

На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області були прийняті: податкове повідомлення-рішення №0019451501 від 19.12.2014 року із зазначенням суми штрафу у розмірі 52 613,02 грн.; податкове повідомлення-рішення №0019461501 від 19.12.2014 року із зазначенням суми штрафу у розмірі 78 345,66 грн.; податкове повідомлення-рішення №0019491501 від 19.12.2014 року із зазначенням суми штрафу у розмірі 7 729,84 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач подав скаргу від 02.02.2015 року №60/41-08 про їх перегляд.

06.04.2015 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було прийнято рішення про результати розгляду скарги відповідно до якого було скасовано: податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 року №0019451501 повністю; податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 року №0019461501 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість у розмірі 57 987,81 грн., податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 року №0019491501 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість у розмірі 7 616,91 грн.

24.04.2015 року позивач направив на адресу Державної фіскальної служби України повторну скаргу про перегляд податкових повідомлень-рішень.

14.05.2015 року Державною фіскальною службою України було прийнято рішення про результати розгляду скарги відповідно до якого повторну скаргу залишено без задоволення.

27.04.2015 року Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004641501, яким визначено суму штрафу у розмірі 112,93 грн. (10%) та податкове повідомлення-рішення №0005601501, яким визначено суму штрафу у розмірі 20 357,85 грн (20%).

Правомірність податкових повідомлень-рішень від 27.04.2015 року №0004641501 та №0005601501 є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового кодексу України.

Підставою для скасування зазначених податкових повідомлень-рішень позивач зазначає, насамперед порушення, допущені податковим органом при проведенні камеральної перевірки та оформленні її результатів, порядку направлення результатів перевірки, строків вручення податкових повідомлень-рішень, однак позовна вимога про визнання протиправними дій ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт № 675/04-66-15-01-31/14308411, позивачем не заявлялась.

Водночас, стосовно таких доводів позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач посилається на те, що акт камеральної перевірки надіслано з порушенням строків, визначених у пункті 86.2 статті 86 Податкового кодексу України і датою акту перевірки були винесені і спірні податкові повідомлення-рішення, що позбавило позивача надати податковому органу заперечення до акту.

Так, за приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Стаття 76 Податкового кодексу України визначає порядок проведення камеральної перевірки. Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Таким чином, з наведених норм вбачається, що камеральні перевірки являються окремим видом перевірок, при проведенні яких перевіряються дані, самостійно задекларовані платником податків у поданій таким платником до податкового органу податковій звітності.

Відповідно до пункту 76.2 статті 76 Податкового кодексу України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

За приписами пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що акт камеральної перевірки датовано 19.12.2014 року.

Відповідачем не надано суду доказів щодо направлення даного акту позивачу та щодо дати його отримання останнім.

Позивачем надано суду копії інформаційного витягу з он-лайн сервісу Укрпошти та листа Укрпошти, з яких вбачається, що поштове відправлення з ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на адресу ПАТ "КБ "Дніпровське" №4900806233175 направлено лише 16.01.2015 року.

Разом з тим, суд зазначає, що наведені докази не є належними у розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не свідчать про вміст поштового конверту, тобто не доводять, що цим поштовим відправленням за № 4900806233175 ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на адресу ПАТ "КБ "Дніпровське" направлялись саме акт камеральної перевірки.

Отже, належні докази, які б свідчили про своєчасну дату направлення відповідачем позивачу акту камеральної перевірки від 19.12.2014 року у матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, суд зауважує, що недоведеність дати направлення відповідачем позивачу акту камеральної перевірки, як і порушення строку направлення, визначеного у пункті 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, не можуть слугувати єдиною підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень без доведення їх протиправності по суті виявленого порушення.

Не можуть бути такою підставою і порушення строків вручення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та відсутність розрахунків до податкових повідомлень-рішень, факти встановлення яких можуть бути підставою для висновку, виключно щодо правомірності дій посадових осіб податкового органу.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 27.04.2015 №0004641501 та № 0005601501, які винесені за результатами перевірки і якими застосовано до позивача штрафні санкції, суд встановив та зазначає наступне.

Відповідно до пп. 16.1.3 пункту 16.1 статі 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів в порядку встановленому податковим та митним законодавством декларації звітність та інші документи пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації, або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно пункту 31.1 статі 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається несплаченим своєчасно.

Відповідно до підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу підтверджене відповідними документами.

Згідно пункту 87.9 статі 89 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 100.2 статті 100 Податкового кодексу України, платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Отже, кількість днів затримки сплати розстрочених податкових зобов'язань для розрахунку штрафних санкцій слід визначати, виходячи з того, що днем виникнення заборгованості з узгодженого грошового зобов'язання з відповідного податку та податкового платежу є визначені договором про розстрочення терміни їх сплати.

Статтею 126 Податкового кодексу України передбачено застосування відповідальності за порушення правил сплати (перерахування) податків, відповідно до якої, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступним за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як свідчать обставини справи, згідно акту камеральної перевірки встановлено, що платником порушено терміни сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість та рішеннях про розстрочення (відстрочення) узгоджених податкових зобов'язань.

Так, податковим повідомленням-рішенням №0004641501 позивачу визначено суму штрафу у розмірі 10% у сумі 112,93 грн., яка розрахована у розмірі 34, 13 грн. за 7 днів затримки сплати грошового зобов'язання у розмірі 341, 29 грн. за декларацією №9020107370 від 19.04.12 року, датою нарахування 30.04.2012 року та датою операції 07.05.2012- 01.05.2012 та у розмірі 78,80 грн. за 28 днів затримки сплати грошового зобов'язання у розмірі 788 грн. за декларацією №9028109536 від 21.05.2012 року, датою нарахування 30.05.2012 року, датою операції 27.06.12-31.05.12.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач в спірному періоді будучи платником податку на додану вартість, мав податкові зобов'язання за деклараціями з податку на додану вартість та за договорами про розстрочення грошових зобов'язань.

В судовому засіданні було досліджено облікову картку позивача з відповідного податку за відповідний період та встановлено, що заборгованість позивача у розмірі 341,29 грн. за податковою декларацією від 19.04.2012 року за терміном сплати 30.04.2012 року була погашена 07.05.2012 року платіжним дорученням №25, що свідчить про порушення строків погашення на 7 днів та правомірність застосування штрафної санкції у розмірі 34, 13 грн.

Також, з даних облікової картки позивача з відповідного податку за відповідний період встановлено, що заборгованість позивача у розмірі 788 грн. за податковою декларацією від 21.05.2012 року за терміном сплати 30.05.2012 року була погашена 27.06.2012 року платіжним дорученням №70, що свідчить про порушення строків погашення на 28 днів та правомірність застосування штрафної санкції у розмірі 78,8 грн.

Отже, дані облікової картки позивача повністю узгоджуються з даним розрахунку оскаржуваного повідомлення - рішення №0004641501.

Податковим повідомленням-рішенням №0005601501, позивачу визначено суму штрафу у розмірі 20% у сумі 20 357,85 грн.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій до даного податкового повідомлення-рішення встановлено, що такі санкції застосовано за несвоєчасну сплату податкового боргу за рішеннями про розстрочення (відстрочення) податкового боргу та декларацією від 30.12.2010 року.

Так, договором про розстрочення грошових зобов'язань від 30.01.2012 року №6 ДПІ в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська надало ПАТ "КБ "Дніпровське" розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 73 450 грн. під проценти строком з 30.01.2012 року по 28.12.2012 року. Розстрочена сума податкових зобов'язань сплачується відповідно додатку №1 до договору и складає 6 677, 27 грн. терміном сплати 29.02.2012 року, 6 677, 27 грн. терміном сплати 30.03.2012 року, 6 677, 27 грн. терміном сплати 30.04.2012 року, 6 677, 27 грн. терміном сплати 30.05.2012 року, 6 677, 27 грн. терміном сплати 29.06.2012 року, 6 677, 27 грн. терміном сплати 30.07.2012 року, 6 677, 27 грн. терміном сплати 30.08.2012 року, 6 677, 27 грн. терміном сплати 28.09.2012 року, 6 677, 28 грн. терміном сплати 30.10.2012 року, 6 677, 28 грн. терміном сплати 30.11.2012 року, 6 677, 28 грн. терміном сплати 28.12.2012 року.

Зокрема, судом встановлено наявність договору про розстрочення грошових зобов'язань №34 від 30 серпня 2011 року, за яким позивачу було надано розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 154997, 12 грн. з 30.08.2011 року по 29.12.2011 року. Відповідно додатку №1 до договору строк сплати суми у розмірі 38 749 грн. - 29.09.2011 року, суми у розмірі 38 749 грн. - 28.10.2011 року, суми у розмірі 38 749 грн. - 29.11.2011 року, суми у розмірі 38 750,12 грн. - 29.12.2011 року.

Відповідно платіжного доручення №340 від 10.10.2011 року сплачено 38 750 грн. терміном сплати 29.09.2011 року, платіжного доручення 168 від 31.10.2011 року сплачено 38 749 грн. терміном сплати 28.10.2011 року.

Договором про розстрочення грошових зобов'язань від 01 березня 2012 року №14 позивачеві розстрочено сплату грошових зобов'язань на загальну суму 9 657 грн. строком з 01.03.2012 року по 07.12.2012 року по 1 073 грн. за термінами сплати 06.04.12 року, 07.05.2012 року, 07.06.2012 року, 06.07.2012 року, 07.08.2012 року, 07.09.2012 року, 08.10.2012 року, 07.11.2012 року, 07.12.2012 року.

Договором про розстрочення грошових зобов'язань від 30 березня 2012 року №23 позивачу розстрочено сплату грошових зобов'язань на загальну суму 24556 грн. за терміном сплати 30.04.12р., 30.05.12 р., 29.06.12 р., 30.07.12 р., 30.08.12 р., 28.09.12 р. 30.10.12 р., 30.11.12 р., 28.12.12р. по 2 728,44 грн. та 2 728,45 грн.

Позивачем надано платіжні доручення про часткову сплату заборгованості по таким договорам про розстрочення податкового боргу.

З дослідженої в судовому засіданні облікової картки платника податку, наданих договорів з додатками та платіжних доручень вбачається, що податковим органом при надходженні грошових коштів на відповідний рахунок, такі кошти розподілялись в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу, що відповідає розрахункам до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та узгоджується з вимогами статті 87 Податкового кодексу України.

Всупереч положень частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про дотримання Товариством приписів Податкового кодексу України щодо своєчасної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 19.12.2011 року по 19.12.2014 року та протиправність прийнятих податковим органом рішень.

Отже, суд приходить до висновку про правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відсутність підстав для їх скасування та відмову у задоволенні адміністративного позову повністю.

Відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, з позивача до Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 644,30 грн., враховуючи часткову його сплату у розмірі 182,70 грн.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Конструкторське бюро "Дніпровське" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Конструкторське бюро "Дніпровське" судовий збір у розмірі 1 644,30 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 20 січня 2016 року.

Суддя С.І. Озерянська