Вирок № 57578369, 04.05.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/1768/16-к

1-кп/127/504/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2016 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Курбатової І.Л.,

при секретарі Мартинюк Т.П.,

за участю прокурора Таранюк Л.Ю.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 19 грудня 2015 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015020010008674 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Павлівка Чаплинського району Херсонської області, українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, офіційно не працюючої, одруженої, на утриманні малолітня дитина, раніше не судимої,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 15 грудня 2015 року близько 08:00 год. перебувала в квартирі за адресою АДРЕСА_3, де тимчасово винаймала житло у ОСОБА_2 В цей час ОСОБА_1 помітила у шафі, яка знаходилась у коридорі квартири пуховик "Snowimage''. В цей час у ОСОБА_1 виник умисел на викрадення вказаного пуховика, який належить ОСОБА_2 Дочекавшись коли ОСОБА_2, близько 08:30 год. 15 грудня 2015 року піде на роботу та покине квартиру, ОСОБА_1, розуміючи, що за її діями ніхто не спостерігає, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне збагачення, підбурювана жагою до легкої наживи, з шафи, яка знаходилась в коридорі, взяла пуховик марки "Snowimage" помаранчевого кольору, вартість якого згідно висновку експерта №18 від 20.01.2016 року становить 2966,50 гривень. Після цього ОСОБА_1 покинула місце злочину та викраденим розпорядилась на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдала матеріального збитку ОСОБА_2 на суму 2966,50 грн.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнала, щиро розкаялась та суду пояснила, що вона зранку 15 грудня 2015 року, перебуваючи в квартирі за адресою АДРЕСА_3, де вона винаймала житло, помітила пуховик в шафі та вирішила його викрасти. Скориставшись тим, що потерпіла пішла на роботу, вона з шафи у коридорі викрала її пуховик, склала його в пакет та завезла до знайомої, якій пояснила, що забере пакет з пуховиком, коли буде повертатися у Вінницю. В подальшому їй зателефонували з міліції та вона пуховик повернула потерпілій. На даний час вона шкодує про свій вчинок.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні суду пояснила, що пуховик їй на даний час повернуто, а тому претензій до обвинуваченої немає.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що 18.12.2015 року з заявою про вчинення злочину звернулась ОСОБА_2 Згідно вказаної заяви вона просить прийняти міри до невідомої особи, яка в період часу з 08.12.2015 року по 17.12.2015 року шляхом вільного доступу з її помешкання за адресою АДРЕСА_3, здійснила крадіжку жіночого пуховика помаранчевого кольору вартістю 1800 гривень, що підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18.12.2015 року

Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 19.12.2015 року, що підтверджується витягом від 21.12.2015 року з ЄРДР.

Згідно висновку експерта №18 від 20.01.2016 року ринкова вартість з урахуванням зносу пуховика "Snowimage'', який було вилучено у ОСОБА_1 на момент проведення експертизи може становити 2966,50 гривень.

З висновку експерта № 49-Д від 20.01.2016 року вбачається, що сліди рук вилучені при огляді місця події за фактом крадіжки з квартири гр. ОСОБА_2 придатні для ідентифікації та залишені пальцями та долонями рук ОСОБА_2

Відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 21.01.2016 року вилучений пуховик визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та передано потерпілій на зберігання, що підтверджується розпискою від 28.01.2016 року.

Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Суд, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин справи, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції та роз'яснивши, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Заслухавши показання обвинуваченої, дослідивши надані під час судового провадження докази, суд дійшов наступних висновків.

Під час судового провадження обвинувачена визнала свою винуватість у вчинені злочину, повідомила, що жодні обставини встановлені під час досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті нею не оспорюються, надала показання та повідомила про обставини вчинення нею злочину. Розглянувши вказане провадження в межах висунутого обвинувачення, дослідивши докази у справі в заявленому сторонами обсязі, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченої доведена стороною обвинувачення, оскільки підтверджена сукупністю доказів у справі, які суд приймає до уваги як належні, допустимі та достатні для висновків суду.

Так, суд приймає до уваги показання обвинуваченої, яка в судовому засіданні винуватість у вчиненні злочину визнала та надала добровільні показання щодо обставин вчинення нею злочину. Так, вона повідомила, що дійсно 15.12.2015 року здійснила крадіжку пуховика, який належить потерпілій ОСОБА_2 Повідомлені обвинуваченою обставини повністю узгоджуються з письмовими доказами у справі, якими підтверджено вартість викраденого майна, його вилучення в обвинуваченої, визнання речовим доказом та повернення потерпілій.

Вказане надає підстави стверджувати, що винуватість обвинуваченої у вчиненні крадіжки є доведеною, оскільки подані докази містять достатні дані, що підтверджують наявність умислу ОСОБА_1 на заволодіння чужим майном, корисливий мотив її дій та об'єктивні дії, вчинені нею для досягнення її мети.

Таким чином, суд оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_1, кваліфікує дії обвинуваченої за ч. 1 ст. 185 КК України, як вчинення крадіжки, тобто таємного викрадення чужого майна.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_1 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

З характеристики за місцем реєстрації обвинуваченої вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, проте фактично за зазначеною адресою не проживає. Згідно довідки ОСОБА_1 на диспансерному обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. З довідки про склад сім'ї та свідоцтва про шлюб вбачається, що у ОСОБА_1 одружена та має малолітню дитину, що також підтверджується свідоцтвом про народження. Згідно вимоги ІЦ УМВС України у Вінницькій області обвинувачена ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_1 раніше не судима, вчинила умисний корисливий злочин середньої тяжкості, вину у вчиненні злочину визнала, викрадене майно повернула, одружена, має на утриманні малолітню дитину.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого матеріального збитку потерпілій. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої - судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченої, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 і попередження вчинення нею нових злочинів буде покарання у виді штрафу, що досягне мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових злочинів засудженою.

Крім того, з обвинуваченої слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідками про витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні становлять 752,28 гривень. Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 185 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 752,28 гривень.

Речові докази, а саме пуховик "Snowimage'', переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 - залишити потерпілій ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: