Ухвала суду № 57575099, 04.05.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/408/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/903/К/16 суддя Щеняєва І.Б.

Категорія - 50 (І) Суддя-доповідач - Барильська А.П.

УХВАЛА

Іменем України

04 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Барильської А.П.,

суддів - Ляховської І.Є., Соколан Н.О.,

секретар - Маслова К.В.

за участю: позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 29 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини до її повноліття, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини до її повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 04 квітня 1997 року вони з відповідачем уклали шлюб, від якого вони мають спільну дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дочка проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні, відповідач належної допомоги на утримання дитини не надає. ОСОБА_3 є фізично здоровою людиною, на своє утриманні інших осіб не має, тому має можливість утримувати спільну доньку сторін.

За таких обставин, уточнивши свої позовні вимоги в останній редакції від 29 лютого 2016 року, ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, допустити рішення суду до негайного виконання в розмірі місячних платежів

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 29 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітної плати (доходу) щомісяця, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту подання даної позовної заяви до суду, тобто з 22.01.2016 року і до досягнення ОСОБА_2, 18-літнього віку.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Рішення у частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру стягнутих з нього аліментів з 1/4 до 1/10 частини його заробітку (доходу).

Зокрема, апелянт посилається на те, що після розірвання шлюбу він проживає у кімнаті площею 11,8 кв.м квартири за адресою: АДРЕСА_1, а відповідач ОСОБА_2 разом з донькою проживає в іншій кімнаті площею 17,4 кв.м. Протягом всього часу мешкання у квартирі ОСОБА_3 сплачує 1/2 частину рахунків за комунальні послуги.

Також, на думку відповідача, судом не взято до уваги, що з часу народження дитини, ОСОБА_3 не припиняв її утримувати та матеріально забезпечувати, він постійно приймає участь у її вихованні та намагається надати їй повноцінне батьківське піклування та турботу.

Представник відповідача вказує, що між сторонами наявний спір щодо способу виконання батьком свого обов'язку з утримання доньки, оскільки утримання дитини виключно в грошовій формі не влаштовує відповідача, так як він не впевнений щодо використання цих коштів позивачем.

Апелянт зазначає, що він є пенсіонером та інших доходів не має, тому його матеріальне становище на дозволяє відповідачу сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 1/4 частки його доходу.

Крім того, ОСОБА_3 останні два роки хворіє і більшість часу витрачає на лікування та курси профілактичних заходів з метою недопущення ускладнень, тому не має можливості ефективно працювати та отримувати доходи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 з 04 квітня 1997 року перебували зареєстрованому шлюбі, який 06 лютого 2007 року було розірвано. (а.с.2)

Від шлюбу сторони мають спільну доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.3)

Згідно довідки КП «ЖЕО №35» від 21.01.2016 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх спільна дитина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.4)

Відповідно до довідки №06 від 18.01.2016 року, наданої ПП «Діалог Оптіма» дохід позивача ОСОБА_2 за період з липня 2015 року по грудень 2015 року складає 12145,07 грн. (а.с.5)

З довідки №03-07/1412 від 23.02.2016 року, наданої Криворізьким міським центром зайнятості вбачається, що станом на 23 лютого 2016 року позивач ОСОБА_2 зареєстрована як безробітна в Криворізькому міському центрі зайнятості. Статус безробітного надано з 08.02.2016 року. (а.с.28)

Згідно довідки №543/01/06 від 04.02.2016 року наданої Управлінням ПФУ в Саксаганському районі м. Кривого Рогу дохід відповідача ОСОБА_3 за період з січня 2015 року по грудень 2015 року складає 23692,20 грн. (а.с.25)

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 посилалась на те, що з нею проживає та знаходиться на її утриманні спільна неповнолітня дитина сторін ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тому відповідач має надавати їй матеріальну допомогу на утримання доньки у розмірі 1/4 частини всіх усіх видів заробітку (доходу) до досягнення донькою повноліття.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст. 180-183 СК України і виходив з того, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, ст. 180 СК України покладає обов'язок на батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно положень ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Аналогічне роз'яснення щодо обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів надане Пленумом Верховного Суду України в абз. 3 п. 17 Постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції, врахувавши стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я платника аліментів та його матеріальне становище, а саме отримання відповідачем ОСОБА_3 постійного доходу у вигляді пенсії, відсутність у платника аліментів інших осіб, які перебувають на його утриманні, дійшов вірного висновку про можливість задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 та правильно визначив розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що з часу народження дитини, ОСОБА_3 не припиняв її утримувати та матеріально забезпечувати, він постійно приймає участь у її вихованні та намагається надати їй повноцінне батьківське піклування та турботу, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки ОСОБА_2 у позові ставила питання про стягнення з ОСОБА_4 аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) батька дитини, а відповідач під час судового розгляду зазначав, що утримання доньки виключно в грошовій формі його не влаштовує, тобто між сторонами наявний спір щодо способу надання батьком матеріальної допомоги доньці та розміру аліментів, що має сплачувати відповідач.

Зважаючи на те, що між сторонами відсутня домовленість щодо способу виконання батьком свого обов'язку з утримання дитини та розміру аліментів, які має сплачувати батько дитини, то спір між позивачем та відповідачем підлягає розгляду в судовому порядку, а розмір аліментів, які має сплачувати відповідач на утримання спільного сина сторін, в силу положень ч.3 ст.181, ч.1 ст.183 СК України, має визначити суд у своєму рішенні.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на ту обставину, що він не впевнений щодо використання аліментів позивачем, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки відповідач ОСОБА_3 не позбавлений права на звернення із заявою до органу опіки та піклування з метою перевірки цільового витрачання позивачем ОСОБА_2 аліментів, у порядку передбаченому ст.186 СК України.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що він останні два роки хворіє і більшість часу витрачає на лікування, тому не має можливості ефективно працювати та отримувати доходи, так як статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року з відповідними змінами, передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Факт того, що відповідач є пенсіонером та іншого доходу не має, не звільняє його від обов'язку, передбаченого ч.1 ст.180 СК України щодо надання достатньої матеріальної допомоги своїй неповнолітній доньці, тому колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги ОСОБА_3 в цій частині.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він разом з позивачем ОСОБА_2 та їх неповнолітньою донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає у різних кімнатах однієї квартири і сплачує половину рахунків за комунальні послуги, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки дані обставини не мають правового значення для правильного вирішення даної справи і не спростовують вірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів та визначення їх у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду на підставі ст.308 ЦПК України має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 29 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: І.Є.Ляховська

Н.О. Соколан