Ухвала суду № 57570725, 06.05.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 331/1690/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №331/1690/16-к Слідчий суддя в 1 інст. Жукова О.Є.

Провадження №11-сс/778/284/16 Доповідач в 2 інст. Булейко О.Л.

Категорія ст.173 КПК України

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

6 травня 2016 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі

Булейко О.Л., Дадашевої С.В., Старовойт І.П.,

секретар Параскєвіна Н.П.,

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №22015080000000010 внесеного до ЄРДР 19.01.2015 за клопотанням старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу УСБУ України в Запорізькій області,

за участю прокурора Кравченка М.М.

З апеляційною скаргою до суду звернувся захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат Левковець А.Ю. у якій ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2016 року.

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу УСБУ України в Запорізькій області у кримінальному провадженні №22015080000000010 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2015 за підозрою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 і ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 та ч.2 ст.28 ч.1 ст. 366 КК України, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на 1/1 частки об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна. Стверджує, що майно, на яке накладено арешт, не є власністю ОСОБА_4, а є власністюОСОБА_8, про що надає копії відповідних документів. Зазначив, що ОСОБА_8 не є учасником вказаного кримінального провадження, майно на яке накладе арешт було набуто нею у 2010 році, а кримінальне правопорушення яке інкримінується ОСОБА_4 було скоєно у 2015. На переконання апелянта майно не може бути визнано предметом, засобом чи знаряддям вчиненого злочину, доказом злочину, набутим злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отриманим за рахунок доходів від вчиненого злочину в рамках якого провадиться досудового розслідування. На думку апелянта, слідчий суддя не звернув увагу на той факт, що слідчий СБУ, відповідно до положень ст.216 КПК України, не мав повноваження для звернення з відповідним клопотанням.

За матеріалами наданими суду, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду із клопотанням про арешт майна підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на 1/1 частки об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №2201508000000010 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2015 за підозрою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 і ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 та ч.2 ст.28 ч.1 ст. 366 КК України, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.

25 лютого 2016 року старшим слідчим 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області капітаном юстиції ОСОБА_9 в рамках кримінального провадження №220150800000000010 від 19.01.2015 повідомлено про підозру ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 і ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 за обставин, які викладені в клопотанні слідчого, в період з грудня 2014 року по лютий 2015 року будучи службовою особою - головою правління Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (далі - ПрАТ «ЗЕРЗ») (код ЄДРПОУ 01056273, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2), на якого в силу службових обов'язків покладено виконання організаційно - розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи - ТОВ «СК Смарт» (код ЄДРПОУ 36224241, юридична адреса місто Харків, пр. Московський, буд.304, кв.104), використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, діючи за попередньою змовою з заступником голови правління з комерційних питань - головою комітету з конкурсних торгів ПрАТ «ЗЕРЗ» ОСОБА_6 і представником юридичної особи - ТОВ «СК Смарт» ОСОБА_7 (організатором злочину), під час проведення відкритих торгів на закупівлю 30 одиниць великих зубчатих коліс до електровозів серії ЧС-4, в порушення «Порядку проведення тендерів на закупівлю товарів, робіт та послуг» і «Положення про комітет з конкурсних торгів ПрАТ «ЗЕРЗ», неправомірно забезпечив виграш у відкритих торгах ТОВ «СК Смарт», шляхом внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, змінивши тендерні пропозиції інших учасників торгів ТОВ «НТП «Трансінвест» та ТОВ «НВП «Локомотив», в частині завищення вартості цінових пропозицій на продукт. При цьому цінова пропозиція ТОВ «СК Смарт», (у подальшому визнано переможцем відкритих торгів), вже була заздалегідь завищеною, що спричинило шкоду державі в особі окремої юридичної особи - ПрАТ «ЗЕРЗ» в розмірі 1 029 594,00 грн., яка більше ніж в двісті п'ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що є тяжкими наслідками.

19.02.2016 до слідчого відділу УСНУ в Запорізькій області надійшов лист виконуючого обов'язки голови правління ПрАТ «ЗЕРЗ» ОСОБА_10 про залучення ПрАТ «ЗЕРЗ» до кримінального провадження №22015080000000010 від 19.01.2015 як потерпілого, якому заподіяно майнової шкоди в зазначеному вище розмірі з подачею цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

22.02.2016 залучено як потерпілого у кримінальному провадженні №22015080000000010 від 19.01.2015 ПрАТ «ЗЕРЗ» в особі представника товариства -ОСОБА_11

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №53279939 від 15.02.2016 ОСОБА_4 належить нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною вартістю 1 632 963 грн., частка власності ОСОБА_4 становить 1/1.

Слідчий суддя погодившись із доводами слідчого, наклав арешт на майно зазначене у клопотанні пославшись на положення ч.3 ст.170 КПК України (в редакції, яка діяла на момент розгляду клопотання) відповідно до якої, арешт може бути накладений на майно підозрюваного у тому випадку, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Слідчий суддя зазначив про співмірність вартості майна на яке накладено арешт, розміру шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Вислухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У клопотанні слідчого про арешт майна були зазначені підстави, у зв'язку з якими необхідно здійснити арешт майна, вид майна, що належить арештувати і були додані документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати (ч.2 ст.171 КПК України).

Клопотання було розглянуто у відповідності до вимог ст.172 КПК України, а безпосередньо при вирішенні питання про арешт майна були дотримані положення ст.173 КПК України.

Твердження апелянта про застосування слідчим суддею заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підозрюваного стосовно майна, яке йому не належить, а належить іншій особі є безпідставними.

Так відповідно до ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України від 01.07.2004 № 1952-ІУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній станом на 17.03.2010 - час набуття ОСОБА_4 прав на нерухоме майно, та станом на 11.11.2010 - час передачі прав на вказане майно іншій особі) державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно ч.ч.3, 5 вказаної статті Закону права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Вчинення будь-якого правочину щодо передачі прав на нерухоме майно повинно обов'язково супроводжуватися подальшою державною реєстрацією відповідних змін щодо права власності та інших прав на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно. При цьому, виключно відомості про право власності на нерухоме майно наявні у вказаному Реєстрі є єдиною достовірною інформацією про власника конкретного нерухомого майна.

Клопотання слідчого обґрунтовувалося інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно з індексним номером документа 32978040 від 31.01.2015 виданою Реєстраційною службою Запорізького МУЮ Запорізької області, а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за № 53279939 від 15.02.2016.

Об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_2, належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 658 від 17.03.2010.

Інформація про інші права на указане майно у реєстрі відсутня, а отже жодних прав за зазначеним захисником правочином від 11.11.2010 не виникало, в силу не проведення Державної реєстрації правочину.

Враховуючи зазначені обставини, необґрунтованими є і твердження апелянта про порушення порядку розгляду клопотання слідчого внаслідок не повідомлення про час та розгляд судового засідання ОСОБА_8 у зв'язку з тим, остання жодного відношення до указаного майна не має, а тому і обов'язку її виклику у слідчого судді не виникало.

Також необґрунтованим є твердження апелянта про подання клопотання про накладення арешту на майно особою, яка не мала таких прав, а саме слідчим органів СБ України, у зв'язку з тим, що відповідно до ч.2 ст.218 КПК України якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

На момент подання клопотання слідчому судді інша підслідність у даному кримінальному провадженні прокурором не була визначена та слідчий мав усі повноваження, передбачені ст.40 КПК України.

Зазначені обставини свідчать про безпідставність тверджень захисника.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката Левковця А.Ю. залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 26 лютого 2016 року, якою було задоволено клопотання старшого слідчого першого відділення слідчого відділу УСБУ України в Запорізькій області у кримінальному провадженні №22015080000000010 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2015 за підозрою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 і ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 та ч.2 ст.28 ч.1 ст. 366 КК України, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на 1/1 частки об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, і набирає законної сили з моменту її проголошення.

Судді:

Булейко О.Л. Дадашева С.В. Старовойт І.П.