Рішення № 57570118, 26.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 332/354/16 Головуючий у 1 інстанції: Федоренко О.І..

№ провадження 22-ц/778/1937/16 Суддя-доповідач: Савченко О.В

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„26" квітня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Концерну «Міські теплові мережі» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2016 року та додаткове рішення від 28 березня 2016 року у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року Концерн «МТМ» в особі філії Концерну «МТМ» Заводського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення.

У позові зазначав, що згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25 від 29.01.2009 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг», з 01.01.2009 року у м. Запоріжжі виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».

Згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 200 від 28.04.2011 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг», у м. Запоріжжі з 01.04.2011 року виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, підігріву питної води також визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».

У період з 01.12.2012 року по 01.01.2016 року Концерн «МТМ» надавав послуги з централізованого опалення в житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є відповідач, на загальну суму 10 938 грн. 08 коп.

Відповідач за вказаний період здійснив оплату за надані послуги з централізованого опалення у розмірі 6 762 грн. 19 коп., отже заборгованість за цей період складає 4 175 грн. 89 коп. і в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 4 175 грн. 89 коп., стягнути судові витрати по справі.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2016 року у задоволені позову відмовлено, додатковим рішенням від 28 березня 2016 року відмовлено у стягненні з ОСОБА_2 на користь Концерну „МТМ" суми судового збору у розмірі 1378 грн.

В апеляційній скарзі Концерн «МТМ», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, судові рішення в частині розподілу судових витрат просить скасувати та стягнути з відповідача судовий збір за подання позову у розмірі 1 378 грн.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість судових рішень в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2015 року Концерн «Міські теплові мережі» звернувся в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь концерну заборгованості за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 3883 грн. 23 коп., оплативши у відповідності до вимог ст. 99 ЦПК України судовий збір у розмірі 609 грн. згідно платіжного доручення № 17206 від 01.10.2015 року(а.с.5)

Виданий 25 листопада 2015 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за заявою Концерну «Міські теплові мережі» судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у сумі 3883 грн. 23 коп. та судового збору у розмірі 609 грн. ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2015 року за заявою ОСОБА_2 був скасований, заявнику роз»яснено, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні(а.с.8).

Відповідно до вимог ч.2 ст. 99 ЦПК України, у разі пред»явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

У лютому 2016 року Концерн «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Заводського району звернулося до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, оплативши судовий збір відповідно до платіжного доручення № 690 від 19.01.2016 року у сумі 769 грн.(а.с.1).

Провадження по даній справі було відкрито ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2016 року( а.с.18).

У зв»язку з тим, що 20.02.2016 року ОСОБА_2 оплатив суму заборгованості згідно квитанції № 002929.01.003.072(а.с.24), рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя, ухваленим 25 лютого 2016 року, у задоволенні позову Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Заводського району до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води було відмовлено.

Вирішуючи додатковим рішенням від 28 березня 2016 року питання про розподіл судових витрат за заявою позивача про стягнення понесених ним витрат зі сплати судового збору, у стягненні з ОСОБА_2 на користь Концерну «МТМ» сплаченого ним судового збору на загальну суму 1378 грн. суд відмовив, пославшись на те, що оскільки у задоволенні позовних вимог концерну було відмовлено, то за таких обставин присудження судових витрат з відповідача на користь позивача положеннями ч.1 ст. 88 ЦПК України не передбачено.

З висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права, не застосувавши до спірних відносин належну норму процесуального права, не врахувавши, що у даному випадку питання розподілу судових витрат врегульовано ст. 89 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, та роз»ясень п.38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року зі змінами від 25.09.2015 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред»явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

Визнання відповідачем позову не є підставою для звільнення його від сплати судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що суму заборгованості, про стягнення якої з ОСОБА_2 Концерн «МТМ» в особі філії Концерну «МТМ» Заводського району пред»явив позов 03.02.2016 року, відповідач сплатив 20.02.2016 року, тобто після пред»явлення до нього позову.

За вказаних обставин, виходячи з вимог ч.1 ст. 89 ЦПК України, підстав для відмови у задоволенні заяви позивача щодо стягнення на його користь понесених судових витрат зі сплати судового збору у сумі 1378 грн., суд не мав, а тому рішення суду від 25 лютого 2016 року в частині розподілу судових витрат та додаткове рішення від 28 березня 2016 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судового збору підлягають скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про присудження стягнення з ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» понесених останнім судових витрат по даній справі зі сплати судового збору у сумі 1378 грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі» задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2016 року по даній справі в частині розподілу судових витрат та додаткове рішення від 28 березня 2016 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Концерну «Міські теплові мережі»( п/р № 26007301001951, установа банку: АТ «Ощадбанк» МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458, свідоцтво платника ПДВ: № 11030127 ІПН : 321214508249) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1378 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: