Рішення № 57567535, 20.04.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/222/16

Справа №754/8637/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

20 квітня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Ярошенка С.В.,

при секретарі - Моторенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа ЖБК «Автотранспортник-5», про скасування Наказу ГУЖЗ КМДА від 27.04.04 року №786-С про передачу квартири у приватну власність, визнання недійсним Свідоцтва про право власності від 12.05.04 року та скасування Державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), мотивуючи свої вимоги наступним. 12.05.04 року, на підставі Наказу ГУЖЗ КМДА від 27.04.04 року №786-С, ОСОБА_3 видано Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1. Зазначають, що оскаржуваний наказ видано на підставі довідки ЖБК «Автотранспортник-5» про те, що ОСОБА_3 є власником квартири оскільки сплатив пайові внески за неї. Вказують, що ОСОБА_3 ніколи не був членом ЖБК «Автотранспортник-5», а довідка містить недостовірну інформацію. Виходячи з наведеного та, оскільки оформлення права власності лише на одного члена сім'ї, порушують, на думку позивачів, права інших членів сім'ї, просили позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач з представником повністю підтримали позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Представник Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, надав письмові пояснення у справі та просив розглядати справу у його відсутність.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення учасників, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.10.88 року Виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів видано обмінний ордер № 10921 на сім'ю з трьох осіб на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3

Відповідно до довідки ЖБК «Автотранспортник-5» від 27.01.16 року вартість квартири в сумі 10 644,80 руб., станом на 01.09.93 року погашена у повному обсязі. Проте, відомості про те, чи був ОСОБА_3 членом ЖБК «Автотранспортник-5» та ким погашено пайовий внесок, відсутні, оскільки документи були знищені у 1991 році під час пожежі.

Відповідно до Свідоцтва про право власності від 12.05.04 року, виданого на підставі Наказу ГУЖЗ КМДА від 27.04.04 року №786-С, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3

Відповідно довідки Ф-3 в даній квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Як встановлено в судовому засіданні, члени сім'ї відповідача, зокрема ОСОБА_1, членами ЖБК «Автотранспортник-5» не були, пайових внесків не робили.

Нормами ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 317 ЦК України кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України - Члени сімї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Згідно ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Члену ЖБК за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконкомом відповідної Ради народних депутатів, надається в безстрокове користування окрема квартира, що складається з однієї чи кількох кімнат відповідно до кількості членів сім'ї, суми його пайового внеску та граничного розміру, передбаченого Примірним статутом (ст. 141 ЖК).

Відповідно до ст. 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Інститут викупу вперше був запроваджений Законом СРСР "Про власність в СРСР", прийнятим 6 березня 1990 р. і введеним в дію з 1 липня 1990 р., а згодом закріплений у Законі України "Про власність" від 7 лютого 1991 р. Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього Закону, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Таким чином, моментом виникнення права власності на таке майно є момент фактичного внесення платежів на погашення кредиту, використаного на будівництво квартири чи іншого об'єкта.

У постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи" роз'яснено, що член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом (ст. 15 Закону України "Про власність").

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції країни 18 лютого 2002 р. за № 157/6445, встановлено, що до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна Бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 3.5. Тимчасового положення реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим право встановлювальним документам.

Відповідно до «Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м. Києві», затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) адміністрації від 31.08.2001 р. № 1820 Головне управління житлового Київської міської державної адміністрації забезпечення було органом, уповноваженим здійснювати оформлення права власності та зидавати свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна (п.6.1.4. Положення на квартири, за які члени житлово-будівельних кооперативів чи товариств повністю внесли пайові внески).

Відповідно до п.9 Положення для оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна (групу об'єктів) до відповідного органу подається заява по кожній адресі за зразком згідно з додатком 4 до цього Положення, а також матеріали поточної технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, оформлені БТІ.

В разі необхідності орган, який здійснює оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності, може запросити у замовника додаткові документи щодо об'єкта нерухомого майна, або його власника крім тих, що передбачені цим Положенням.

Відповідно до п.10 Положення фізична особа подає паспорт, ідентифікаційний код.

Відповідно до підпункту 12.4. пункту 12 Положення додатково до документів, зазначених в пунктах 9 і 10 цього Положення, для оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності заявниками до Головного управління житлового забезпечення на квартиру, яку було надано в користування члену житлового, житлово-будівельного кооперативу чи товариства, за яку член цього житлового, житлово-будівельного кооперативу чи товариства повністю вніс пайовий внесок, надаються довідка житлового, житлово-будівельного кооперативу чи товариства про членство в кооперативі, товаристві та повне внесення цим членом кооперативу, товариства пайового внеску та ордер.

Відповідно до п.15 Положення документи, на підставі яких оформляються свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомості, надаються в оригіналах або нотаріально посвідчених копіях, копіях, відповідність яких оригіналу перевіряють та засвідчують працівники органу, який оформляє право власності.

Як вбачається з пояснень Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) в якості правової підстави щодо оформлення права власності на ім'я ОСОБА_3 було надано повний пакет документів, а саме: заява, довідка житлово-будівельного кооперативу про членство в кооперативі та повне внесення цим членом кооперативу пайового внеску, довідка, що замінює ордер на квартиру, довідка про склад сім'ї та прописку.

У зв'язку з поданням довідки, що замінює ордер по причині відсутності оригіналу обмінного ордеру, на час оформлення документів і видачі свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 було витребувано додатково довідку про склад сім'ї, прописаних за цією адресою.

Відповідно до п.19 Положення за результатами розгляду наданих замовником документів орган, який здійснює оформлення права власності, видає наказ (розпорядження) про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна.

Положенням був передбачений вичерпний перелік документів, які заявник і чи заявники) зобов'язані надати до уповноваженого органу з метою оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності.

Оформлення набутого права власності на кооперативну квартиру здійснене уповноваженим органом (Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у встановленому Порядку, шляхом видачі свідоцтва про право власності.

Таким чином, на час звернення до Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та оформлення свідоцтва про право власності від 12 червня 2004 р. серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав правові підстави у загальному, визначеному Положенням порядку, отримати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робите те, що не передбачено законодавством.

У ч.2. ст.19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одночасно, свідоцтво про право власності, яке є похідним від наказу про його оформлення не можна вважати набуттям права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Зазначені документи державного органу лише фіксують в установленій формі заявлені права, а виданий в межах визначених Законом повноважень та в установленому порядку наказ Головного управління житлового забезпечення від 27 квітня 2004 року № 786-С, як підставу для оформлення свідоцтва на заявлені права, немає підстав вважати незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, суд критично ставиться до посилань позивачів, що відповідач не був членом кооперативу, оскільки у такому випадку, він взагалі не мав би права на отримання відповідного ордеру.

З огляду на наведене та на те, що позивачами не доведено правомірність позовних вимог, порушення відповідачами їх прав, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 15, 60, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа ЖБК «Автотранспортник-5», про скасування Наказу ГУЖЗ КМДА від 27.04.04 року №786-С про передачу квартири у приватну власність, визнання недійсним Свідоцтва про право власності від 12.05.04 року та скасування Державної реєстрації права власності на нерухоме майно відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення.

Головуючий