Ухвала суду № 57567412, 29.04.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4024/16-а

Провадження № 2-а/752/132/16

У Х В А Л А

29.04.2016 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Колдіної О.О.

з участю секретаря Овдій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про зупинення провадження в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва про визнання дій протиправними та зобов»язання призначити ому довічне утримання, виходячи із середнього заробітку у розмірі 90% і виплачувати без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.11.2015 р. Верховною Радою України № була прийнята постанова № 788-УШ від 12.11.2015 р. про звільнення позивача з посади судді Вищого господарського суду України, і на підставі зазначеної постанови Головою Вищого господарського суду України видано відповідний наказ про звільнення № 447-к від 25.11.2015 р., згідно з яким його звільнено з посади з 31.12.2015 р.

10.02.2016 р. позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва з заявою про призначення йому довічного утримання відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

17.02.2016 р. він отримав лист від відповідача № 2599\11 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії за віком, посилаючись на положення розділу Ш Прикінчевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», згідно з яким з 01.06.2015 р. скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії\щомісячне довічне грошове утримання призначається відповідно до спеціальних законів, у т.ч. до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Пенсійне забезпечення таких осіб здійснюється на загальних підставах згідно Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Зазначену відмову позивач вважає протиправною, оскільки норми чинного законодавства, на які посилається відповідач, звужують його права на отримання пенсії по виходу у відставку в належному розмірі, що суперечить положенням Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та порушує конституційні принципи щодо недопущення скасування чи звуження змісту та обсягу гарантій прав і свобод людини і громадянина при прийнятті нових законів.

В ході розгляду справи в зв»язку з реорганізацією відповідач Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва замінений на Правобережне об»єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

Позивач в судове засідання не з»явився, подавши клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», згідно з яким з 01.06.2015 р. скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії\щомісячне довічне грошове утримання призначається відповідно до спеціальних законів, у т.ч. до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції від 02.03.2015 р.) передбачають інший розмір довічного грошового утримання судді, ніж той, який просить призначити йому позивач, а саме визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді в розмірі 60% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Також в ході розгляду справи представник зазначила про те, що зазначеним Законом були встановлені обмеження щодо розміру пенсійних виплат.

Вислухавши заперечення відповідача, судом на обговорення було поставлено питання щодо зупинення провадження у справі до розгляду Конституційним Судом України конституційного подання Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень частини третьої, абзацу четвертого, речення першого абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України віл 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12 лютою 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» у взаємозв'язку з положеннями підпункту 5 пункту 2, пункту 17 розділу І, пункту 5 розділу III Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» стосовно звуження гарантій матеріального забезпечення та соціального захисту суддів у відставці положенням статті 8, частини першої статті 21, частини першої, пунктів 2, 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України.

Представник відповідача не заперечувала проти зупинення провадження у справі.

Вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.156 КАС України, суд зупиняє провадження в справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Як встановлено в ході судового розгляду заперечення відповідача щодо наявності підстав у позивача для призначення йому довічного грошового утримання в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, та виплати його без обмеження ґрунтуються на положеннях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким були внесені зміни до порядку призначення, перерахунку та виплати пенсій, щомісячного грошового утримання особам, яким пенсії призначені відповідно до спеціальних законів, у т.ч. до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Ухвалою колегії суддів Конституційного Суду України 03.09.2015р. відкрито конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзацу четвертого, речення першого абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України віл 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12 лютою 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» у взаємозв'язку з положеннями підпункту 5 пункту 2, пункту 17 розділу І, пункту 5 розділу III Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» стосовно звуження гарантій матеріального забезпечення та соціального захисту суддів у відставці положенням статті 8, частини першої статті 21, частини першої, пунктів 2, 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що рішення Конституційного Суду України за результатами розгляду конституційного подання Верховного Суду України істотно може вплинути на розгляд даної справи, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 відповідно п.3 ч.1 ст.156 КАС України, оскільки розгляд даної справи є неможливим до вирішення вказаної справи Конституційним Судом України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 156 п.3 ч.1, 184-186 КАС України, -

у х в а л и в :

провадження в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії зупинити до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України в справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзацу четвертого, речення першого абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України віл 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12 лютою 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» у взаємозв'язку з положеннями підпункту 5 пункту 2, пункту 17 розділу І, пункту 5 розділу III Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» стосовно звуження гарантій матеріального забезпечення та соціального захисту суддів у відставці положенням статті 8, частини першої статті 21, частини першої, пунктів 2, 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги Апеляційному адміністративному суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва протягом п»яти днів з дня проголошення ухвали, з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: