Ухвала суду № 57566261, 05.05.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 546/903/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1043/16Головуючий у 1-й інстанції Беркута Л.Г. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Хіль Л.М., Абрамова П.С.

при секретарі Колодюк О.П.

за участі відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»

на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2016 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулось до суду із вказаним позовом та просило стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором банківського обслуговування №BLаЖГА00051755 від 12 липня 2011 року в сумі 111 167,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 12 липня 2011 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір банківського обслуговування №BLАЖГА00051755, за яким останньому було надано кредит на поточні потреби у розмірі 10 000 грн. з терміном повернення до 12 липня 2014 року. Договором встановлена процентна ставка у розмірі 17% річних.

Всупереч вимогам договору, взяті на себе зобов'язання ОСОБА_2 не виконував, а тому станом на 07 серпня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 111 167,43 грн., яка складається з 9560,24 грн. кредиту; 6339,66 грн. відсотків; 5950 грн. комісії за РО; 89 317,53 грн. пені.

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2016 року позовні вимоги ПАТ «ВіЕйБі Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за договором банківського обслуговування №BLаЖГА00051755 від 12 липня 2011 року у загальному розмірі 22 937,27 грн., що складається з 6942,86 грн. кредиту; 4851,55 грн. відсотків; 4200 грн. комісії за РО; 6942,86 грн. пені.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржило ПАТ «ВіЕйБі Банк», просило скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «ВіЕйБі Банк» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні

Судове рішення ухвалене у справі повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 12 липня 2011 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір № BLaЖГА00051755, за яким останньому було надано кредит на поточні потреби у розмірі 10 000 грн. з терміном повернення до 12 липня 2014 року. Договором встановлена процентна ставка у розмірі 17% річних. Повернення кредитних коштів відбувається відповідно до Графіку погашення заборгованості за кредитом та процентами (Додаток №1 до Договору) (а.с.3-11).

Позивач на виконання умов Договору банківського обслуговування №BLaЖГА00051755 від 12 липня 2011 року видав обумовлену суму коштів відповідачу, що визнано ОСОБА_5, проте відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, заборгованість по кредиту та нараховані відсотки і комісії у встановленому розмірі та у визначені строки не сплачував, у зв'язку з чим, згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, за період з 12 липня 2011 року по 07 серпня 2015 року виникла заборгованість, яка становить 111 167,43 грн., в тому числі: -кредит 9560,24 грн., -відсотки 6339,66 грн., -комісія за РО 5950,00 грн., -пеня за пропуск платежів 89317,53 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_2 наданого банком, останній платіж по договору ним було здійснено 12 вересня 2011 року.

Відповідно до поданих ОСОБА_2 заперечень (а.с. 44-49), ним було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі й на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і виплатити відсотки.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими коштами боржник зобов'язується виплачувати відсотки, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим до його виконання.

Згідно вимог чинного законодавства України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов'язанні строк (термін) його виконання (ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання, згідно положень ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «ВіЕйБі Банк» суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість ОСОБА_2 за кредитом, підлягає стягненню в межах строку позовної давності, а пеня за порушення умов договору підлягає зменшенню на підставі та умовах, визначених ст. 551 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Аналізуючи норми статей 261, 530, 631 ЦК України, слід дійти висновку про те, що в разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до закінчення строку виконання останнього зобов'язання має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими відсотками, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячні платежі (з відсотками) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись залежно від закінчення строку сплати кожного зі щомісячних платежів.

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 6 листопада 2013 року (№ 6-116цс13), 19 березня 2014 року (№ 6-20цс14) та 18 червня 2014 року (№ 6-61цс14).

Судом достовірно встановлено та не заперечується сторонами по справі, що про порушення свого права ПАТ «ВіЕйБі Банк» дізналося у жовтні 2011 року у зв'язку із несплатою ОСОБА_2 чергового платежу, визначеного Графіком погашення заборгованості за кредитом та процентами, а звернулось до суду 28 серпня 2015 року.

За таких обставин, за наявності клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд першої інстанції правомірно стягнув заборгованість за кредитним договором №BLаЖГА00051755 від 12 липня 2011 року в межах 3-річного строку позовної давності.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, частина 3 статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини 3 статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14.

Відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи, що розмір пені, нарахованої за порушення ОСОБА_2 умов кредитного договору №BLаЖГА00051755 від 12 липня 2011 року становив 89 317,53 грн., що значно перевищує заборгованість за тілом кредиту (6942,86 грн.), суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність її зменшення.

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість, ПАТ «ВіЕйБі Банк» наведено не було.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 28 березня 2016 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення, а тому з ПАТ «ВіЕйБі Банк» підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1222,83 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 308, 314, 315, ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» - відхилити.

Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на користь держави (Отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 38019510; Банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області; Код банку отримувача: 831019; Розрахунковий рахунок: 31217206780002; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Код ЄДРПОУ суду 02893077) 1222,83 грн. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: --//-- О.Ю. Кузнєцова

Судді --//-- Л.М. Хіль

--//-- П.С. Абрамов

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: О.Ю. Кузнєцова