Ухвала суду № 57566087, 04.05.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 04.05.2016 Справа № 554/144/16-к

Провадження № 1-кс/554/3823/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2016 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Юркіній Ю.Є., за участю слідчого Жадан В.І., прокурора Яроцького Р.В., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Полтавській області Жадан В.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, осіб на утриманні не маючого, раніше судимого:

1) 11.11.1997 року Октябрським районним судом м. Полтави за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 141 КК України до 2 років позбавлення волі з застосуванням ст. 46-1 КК України, відстрочка виконання вироку на 1 рік 6 місяців, звільнений з залу суду,

2) 20.04.1998 року Київським районним судом м. Полтави за вчинення злочинів передбачених ст. 140 ч.3, ст. 223, ч.1, 222 ч.3, 222 ч.1, 193 ч.3, 183 ч.1, 145 ч.1, ст. 42 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна,

3) 30.12.1998 року Полтавським районним судом Полтавської області за в ст. 183-3 ч.2, ст. 43 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі,

4) 10.03.2005 року Київським районним судом м. Полтави за ст. 395, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 309, ст. 70 ч.1, 72 КК України до 2 років позбавлення волі,

5) 12.12.2007 року Решетилівським районним судом Полтавської області за ст. 395 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень,

6) 04.09.2012 Київським районним судом м. Полтави за ст. 361 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, з позбавленням права діяльності у сфері інформаційних технологій на 2 роки,

7) 13.10.2015 Київським районним судом м. Полтави за ч.1 ст. 190 КК України до 200 годин громадських робіт,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 353 КК України, по матеріалам досудового розслідування №42015170690000236, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2015року,-

В С Т А Н О В И В:

04.05.2016 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.11.2015 року ОСОБА_1, маючи не зняту і не погашену судимість за вчинення шахрайства, діючи повторно, з корисливих спонукань та з метою незаконного збагачення, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, шляхом обману ОСОБА_3, у ході телефонної розмови, а в подальшому при особистих зустрічах, представився останньому діючим атестованим співробітником УСБ України в Полтавській області та пред'явив йому вимогу про передачу коштів у розмірі 1 500 доларів США, за надання допомоги по забезпеченню його особистої безпеки, так як життю та здоров'ю ОСОБА_3, зі слів ОСОБА_1 загрожує небезпека.

Після цього 17.11.2015 року, близько 1 9 год., під час особистої зустрічі з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, з рук в руки одержав, шляхом обману та зловживання довірою від потерпілого ОСОБА_3 кошти у розмірі 1 400 євро, вартість яких згідно офіційної довідки Національного банку України, станом 17.11.2015, становить 34 832 грн., однак не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі, тобто не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, так як був затриманий на місці скоєння злочину працівниками військової прокуратури Полтавського гарнізону та працівниками ВБ УВБ СБУ в Полтавській області.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 могла бути заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 34 832 грн.

Крім цього, ОСОБА_1, під час вчинення шахрайських дій стосовно потерпілого ОСОБА_3, в період часу з 14 по 17 листопада 2015 року, у ході телефонних розмов, а в подальшому при особистих зустрічах, перебуваючи на території м. Полтави та в подальшому за адресою: АДРЕСА_2, представлявся ОСОБА_3 діючим атестованим співробітником УСБ України в Полтавській області, таким чином присвоївши собі владні повноваження, які були поєднані із вчиненням суспільно-небезпечного діяння, а саме замаху на заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_3 шляхом вчинення шахрайських дій.

20.04.2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 190 та ч.1 ст. 353 КК України.

З метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просить визначити розмір застави у вигляді двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні просив обрати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що 20.04.2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 190 та ч.1 ст. 353 КК України.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Пунктом 2 ч.2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Встановлено, що на даний час ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності СВ Решетилівського ВП ГУНП у кримінальному провадженні №12016170310000068 від 17.02.2016 року за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 389 КК України. Рішення у кримінальному провадження до цього часу не прийнято.

Також, в судовому засіданні сторонами кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 353 КК України, санкцією найтяжчого з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_3; протоколом огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 17.11.2015 року; протоколом огляду місця події від 17.11.2015 року проведеного у приміщенні квартири АДРЕСА_4 протоколами за результатами проведення негласної слідчої ( розшукової ) дії у кримінальному провадженні №42015170690000236 від 15.12.2015 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_4; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності;

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан. Зокрема,слід зазначити, що ОСОБА_1 фізично здоровий, спеціального лікування не потребує, за місцем реєстрації не проживає, не працює.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді п'ятнадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під варто ю у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати з 19 год. 30 хв. 04 травня 2016 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 03.07.2016 року, 19 год. 30 хв.

Розмір застави визначити у межах 15 (п'ятнадцяти) мінімальних заробітних плат в сумі 20670 (двадцять тисяч шістсот сімдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: р/р 37314008015950 в ДКСУ м.Київ, код ЗКПО - 26304855, МФО - 820172, отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова