Ухвала суду № 57561718, 19.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3310/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Марчук Інжинірінг» до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Марчук Інжинірінг».

Постановою від 19 листопада 2014 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Миколаївський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов ТОВ «Марчук Інжинірінг» до ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 жовтня 2014 року №0000912200 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 14333,33 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7166,67 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що при розгляді справи суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Зокрема, апелянт зазначає, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Марчук Інжинірінг» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, при здійсненні фінансово-господарських операцій з платником податків ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД» в червні 2014 року.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки відомостям, зафіксованим актом ДПІ у Шевченківському району ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.09.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД», яким встановлено відсутність контрагента позивача за місцезнаходженням, а також відсутність у ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД» необхідних умов, зокрема штатних працівників та технічних можливостей, для здійснення задекларованих господарських операцій.

Апелянт зазначає, що у наданому позивачем до перевірки договорі на виконання підрядних робіт від 16.05.2014р. №16/05-4 не розкритий предмет договору (які саме зварювально-монтажні, ремонтно-технічні роботи проводились) та не зазначено фактичне місце та спосіб виконання робіт. Зазначена інформація, також, відсутня і у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2014р. і у податковій накладній №239 від 30.06.2014р.

ТОВ «Марчук Інжинірінг» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що на підставі наказу №371 від 11.09.2014р. у вересні 2014 року відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Марчук Інжинірінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із платником податків ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД» за червень 2014 року, за результатами якої складений акт №769/14-05-22-00/37278783 від 22 вересня 2014 року.

В зазначеному акті зафіксовано порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого товариством завищено податковий кредит за червень 2014 року на суму 14333,33 грн. з вартості робіт, отриманих від ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД».

Суд першої інстанції встановив, що в акті перевірки ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області не визнала законним включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, сформованих по взаєморозрахункам з ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД» у червні 2014 року, обґрунтувавши це безтоварністю господарських операцій між вказаними субєктами господарювання. Підставою для таких висновків є посилання на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.09.2014р. №2065/26-59-22-08/38781754 «Про неможливість проведення зустрічної звірки субєкта господарювання ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014р. по 31.07.2014р.».

Суд першої інстанції встановив, що на підставі зазначеного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000912200 від 10.10.2014р., яким ТОВ «Марчук Інжинірінг» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 21 500 грн. (в т.ч. 14333,33 грн. - за основним платежем, 7166,67 грн. за штрафними санкціями).

Досліджуючи правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції, з посиланням на ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, зазначив, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Не можуть бути включені до складу валових витрат та податкового кредиту витрати на придбання товарів (робіт, послуг) не підтверджені дійсними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема, є податкова накладна.

Суд першої інстанції встановив, що 16 травня 2014 року між ТОВ «Марчук Інжинірінг» та ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД» укладений Договір на виконання підрядних робіт №16/05-4, умови якого виконано сторонами у повному обсязі, що підтверджено первинними документами: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом прийняття виконаних будівельних робіт, податковою накладною, платіжним дорученням. Також, суд встановив подальше використання позивачем отриманих від контрагента послуг у власній господарській діяльності.

Суд першої інстанції встановив, що на момент здійснення господарських операцій ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД» мало ліцензію на виконання відповідних будівельних робіт, було зареєстровано платником ПДВ та мало право виписувати податкові накладні. В свою чергу, позивач мав правові підстави включити суму сплачених в вартості послуг ПДВ по таким податковим накладним до податкового кредиту.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що за наявності всіх необхідних первинних документів, що підтверджують право на витрати, і за відсутності доказів, які заперечують реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на формування витрат, які враховуються під час визначення обєкта оподаткування. Недобросовісність контрагента (несплата податків до бюджету тощо) не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності субєкта господарювання, який виконав зобовязання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару.

Суд першої інстанції зазначив, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання як платник податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер згідно ст.61 Конституції України. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відображення в складі валових витрат та податкового кредиту понесені витрати на придбання товарів (послуг), якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження понесених витрат та фактичного здійснення господарських операцій.

Суд першої інстанції відхилив посилання відповідача на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.09.2014р. №2065/26-59-22-08/38781754 «Про неможливість проведення зустрічної звірки субєкта господарювання ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014р. по 31.07.2014р.», зазначивши, що субєктом владних повноважень при прийняті оскарженого податкового повідомлення-рішення дана правова оцінка господарським операціям за червень 2014 року, тоді як акт про неможливість проведення зустрічної звірки складено контролюючим органом 05.09.2014р., тобто після закінчення відносин між позивачем та ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД».

За висновками суду першої інстанції, відповідач, як субєкт владних повноважень, на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх дій, не надав спростувань реального характеру здійснюваних позивачем господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, а доводи ДПІ про безтоварність здійснених господарських операцій між позивачем та ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД» є бездоказовими.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не зявились, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у звязку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору є податкове повідомлення-рішення від 10 жовтня 2014 року №0000912200, яке прийнято на підставі акту позапланової документальної невиїзної перевірки від 22 вересня 2014 року №769/14-05-22-00/37278783, в якому податковим органом зафіксовано порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України при фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД» у червні 2014 року.

Висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на дослідженні наданих ТОВ «Марчук Інжинірінг» до перевірки первинних бухгалтерських та податкових документів, про що зазначено в акті перевірки, які податковий орган вважає такими, що не підтверджують реальність господарських правовідносин між позивачем та його контрагентом ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД».

Апеляційний суд зазначає, що вимоги апеляційної скарги обґрунтовані доводами, яким Миколаївським окружним адміністративним судом надана правова оцінка, та не містять заперечень щодо встановлених судом першої інстанції фактичних обставин щодо реальності угоди, її платності, товарності та використання придбаних позивачем послуг у власній господарській діяльності, що підтверджено матеріалами справи.

Зокрема, апеляційний суд встановив, що основним видом діяльності ТОВ «Марчук Інжинірінг» у період, який перевірявся, є виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів (КВЕД 25.29).

ТОВ «Марчук Інжинірінг» надало до ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року (вх.№9041321507 від 18.07.2014р.), в якій сформовано податковий кредит в сумі 14333,33 грн. за рахунок взаємовідносин з ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД» за договором на виконання підрядних робіт від 16.05.2014р. №16/05-4, за умовами якого ТОВ «Марчук Інжинірінг», як замовник, доручає, а ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД», як підрядник, бере на себе обовязок виконання зварювально-монтажних і ремонтно-технічних робіт, загальна вартість яких складає 600 000 грн. (а.с.45-50).

На підтвердження виконання робіт та розрахунків за цим договором позивач надав до перевірки договір від 16.05.2014р. №16/05-4, додатки №1 та №2 до вказаного договору, акт №16/05-4-1 здачі-прийняття виконаних робіт від 30.06.2014р., податкову накладну №239 від 30.06.2014р., платіжне доручення.

В акті перевірки відсутні відомості стосовно того, що на момент проведення перевірки позивач не надав до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.201 Податкового кодексу України чи ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ТОВ «Марчук Інжинірінг» довело використання придбаних у ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД» підрядних робіт у власній господарській діяльності, а саме продаж обладнання, при виготовленні якого використовувалися послуги ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД», контрагентам ТОВ Фірма «Тех Сервіс», ТОВ «ГРАНДМАРИН ЮГ», ТОВ «Миколаївський коньячний завод» за відповідними цивільно-правовими договорами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи копії вказаних первинних документів, апеляційний суд встановив, що ТОВ «Марчук Інжинірінг» довело дотримання всіх, передбачених ст.ст.198, 200, 201 Податкового кодексу України, умов на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні підрядних робіт у ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД», до податкового кредиту: фактичності придбання роботи, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на підтвердження придбання роботи та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаних робіт в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.

Оскільки законодавцем визначений перелік обставин-підстав, з настанням (здійсненням) яких пов'язано виникнення права платника податку на податковий кредит, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, а дослідженими доказами по справі у їх сукупності доведена правомірність та правильність визначення позивачем за спірними господарськими відносинами за період, який перевірявся, податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий орган не довів наявність порушень норм податкового законодавства, а тому висновки податкового органу зазначені в акті перевірки позивача та в апеляційній скарзі є необґрунтованими та законодавчо безпідставними.

В акті перевірки, в запереченнях проти позову та в обґрунтовування вимог апеляційної скарги податковий орган зазначає, що у наданих позивачем до перевірки договорі, акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) і у податковій накладній не розкрито предмет договору (які саме зварювально-монтажні, ремонтно-технічні роботи проводились) та не зазначено фактичне місце та спосіб виконання робіт.

Апеляційний суд відхиляє такі доводи апелянта, оскільки ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області не доведено надання відповідних послуг позивачу іншими субєктами господарювання, відмінними від ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД», чи наявність у позивача можливості самостійно виконати відповідні роботи, при тому, що фактичний продаж виготовленого товару контрагентам ТОВ Фірма «Тех Сервіс», ТОВ «ГРАНДМАРИН ЮГ», ТОВ «Миколаївський коньячний завод» апелянт не заперечує.

Ні актом перевірки, ні іншими матеріалами справи не підтверджено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД».

Як в акті перевірки від 22 вересня 2014 року №769/14-05-22-00/37278783, так і в апеляційній скарзі, податковий орган посилається на обставини, зафіксовані актом перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.09.2014р. №2065/26-59-22-08/38781754 «Про неможливість проведення зустрічної звірки субєкта господарювання ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014р. по 31.07.2014р.» без самостійної перевірки зазначених в ньому обставин і без жодного цьому документального підтвердження.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань у платника податків в залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. При укладені договорів головним для субєкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як субєкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому позивач не має права наполягати на отримані додаткової інформації відповідачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази, на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковий орган не представив, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростував.

Оскільки договір з контрагентом ПП «ЄВРОАЛЬЯНСБУД» укладений ТОВ «Марчук Інжинірінг» у письмовій формі, виконання вказаного договору підтверджено первинними документами, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України. Укладений договір відповідає вимогам ст.203 ЦК України, не порушує публічний порядок, не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність такого договору прямо законом не встановлена, а також такий договір судом недійсним не визнавався, а отже є чинним.

За таких обставин, висновок податкового органу про безтоварний характер спірних операцій з виконання підрядних робіт та неналежне оформлення первинних бухгалтерських документів ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

Апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення та, у звязку з цим, наявність підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч.5 ст.254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець