Постанова № 57561375, 27.04.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року справа № 823/382/16

м. Черкаси

17 год. 02 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Каліновської А.В.,

при секретарі - Шалько І.П.,

за участю:

представника позивача -Гармаша С.М., Мицик Л.П., Скалацької Н.М.,

представника відповідача - Радченко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Черкаський шовковий комбінат» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС в Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.11.2015 №00002192301.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що контролюючий орган помилково дійшов висновку, що господарські взаємовідносини між позивачем та ПП «Проспер» вважаються контрольованими операціями у відповідності до положень пп. 39.2.1.1 ст. 39 Податкового кодексу України за які позивач протягом 2013-2014 років зобов'язаний подавати відповідний звіт. На думку представника позивача ПАТ «ЧШК» та ПП «Проспер» не є пов'язаними особами, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності. Крім того, ПП «Проспер» протягом 2013-2014 років було платником податку на додану вартість за ставкою 20%, тому в позивача відсутній обов'язок подачі звіту про контрольовані операції за вказаний період. Щодо застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, то позивач наголосив, що редакція ПК України, яка діяла до 01.01.2015 передбачала накладення штрафу за неподання (несвоєчасне подання) звіту про контрольовані операції у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, тобто на момент виникнення у позивача обов'язку подачі звіту про контрольовані операції за 2013-2014 роки розмір штрафу за таке неподання повинен становити 100 мінімальних заробітних плат. Таким чином, на думку позивача неправомірним є розрахунок ДПІ у м. Черкасах штрафних санкцій, виходячи зі ставки 300 розмірів мінімальних заробітних плат. В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі з підстав зазначених вище.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» та ПП «Проспер» є юридичними особами, діяльність яких спрямована для цілей трансферного ціноутворення відповідно до пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК України. ПП «Проспер» протягом 2013-2014 років здійснювало експортні операції та застосовувало ставку податку на додану вартість у розмірі 0%, яка не є базовою (основною), тому здійснені операції між позивачем та ПП «Проспер» визначаються контрольованими. Враховуючи, що станом на 01.10.2014 та на 01.05.2015 позивачем звіт про контрольовані операції за 2013-2014 роки не подавався, відповідачем 26.11.2015 винесено податкове повідомлення-рішення №00002192301, яким до позивача застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що відповідає розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якою визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачений законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій. Враховуючи вищезазначене, представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказів ДПІ у м. Черкасах від 14.09.2015 №1080, від 19.10.2015 №122, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.4 ст. 77 та п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, проведено документальну планову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Черкаський шовковий комбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014. Результати перевірки оформлені актом від 13.11.2015 №258/23-01-22-22-01/00306851.

За висновками вказаного акту, ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» порушило, зокрема вимоги пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI - не подано звіт про контрольовані операції за звітний періоди 2013-2014 роки.

Позивачем 19.11.2015 подано заперечення до акту перевірки та рішенням ДПІ у м. Черкасах від 26.11.2015 №35776/22-01-22-0514 висновок акту перевірки в частині порушення позивачем пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України визнано правомірним та залишено без змін.

На підставі вищезазначеного акта ДПІ у м. Черкасах винесено податкове повідомлення-рішення від 26.11.2015 №00002192301.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням рішенням позивачем подано скарги до Головного управління ДФС у Черкаській області та ДФС України.

Рішенням ГУ ДФС у Черкаській області від 02.02.2016 №2214/23-00-10-0210 та рішенням ДФС України від 04.04.2016 №7259/6/99-99-10-01-02-25, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.11.2015 №00002192301 залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує, що згідно пп. 39.2.1.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (у редакції до 01.01.2015), контрольованими операціями є господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами-нерезидентами.

Відповідно до пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльність осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв: а) для юридичних осіб 0 одна юридична особа безпосередньо та/або опосередково (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків.

Як встановлено судом, одним із засновників ПАТ «Черкаський шовковий комбінат», якому належить 20% статутного капіталу є - ОСОБА_5, який також є директором та засновником ПП «Проспер», тому, у відповідності до пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, для цілей трансферного ціноутворення за 2013-2014 роки, ПП «Проспер» через засновника ОСОБА_5 є пов'язаною особою ПАТ «Черкаський шовковий комбінат».

При цьому, положеннями пп. 39.2.1.4 п. 39.2 ст. 39 ПК України встановлено, що господарські операції, передбачені у підпунктах 39.2.1.1 і 39.2.1.2 цієї статті, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що загальна сума здійснених ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» операцій у 2013 році з пов'язаною особою - ПП «Проспер» становила 69514062 грн. 69 коп., в тому числі ПДВ - 57928385 грн. 58 коп. та у 2014 році 108426106 грн. 57 коп., в тому числі ПДВ 90355088 грн. 81 коп.

Отже, загальний обсяг операцій позивача із ПП «Проспер» перевищує 50 мільйонів гривень за кожний звітний календарний рік, а саме: за 2013 рік становить - 57928385 грн. 58 коп.; за 2014 рік становить - 90355088 грн. 81 коп.

За приписами підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, для цілей цього Кодексу, контрольованими операціями є господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, які сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року.

З матеріалів справи вбачається, що впродовж 2013-2014 років пов'язана особа позивача - ПП «Проспер» здійснила операції з вивезення товарів за межі митної території України (у митному режимі «експорт»), які відповідно до пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України оподатковуються за нульовою ставкою, тобто іншою ставкою ніж базова (основна).

Враховуючи встановлені вище обставин, суд дійшов висновку, що у розумінні пп. 39.2.1.1 та пп. 39.2.1.4 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2015) проведені господарські операції між ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» та ПП «Проспер» - є контрольованими операціями.

Згідно пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У матеріалах справи відсутні докази, що позивачем станом на 01.05.2014 та на 01.05.2015 подано звіт про контрольовані операції за 2013-2014 роки.

Посилання позивача на ту обставину, що редакція Податкового кодексу України на момент виникнення у позивача обов'язку подачі звіту про контрольовані операції за 2013-2014 роки передбачала розмір штрафу за таке неподання - 100 мінімальних заробітних плат, однак відповідачем застосовано положення цього кодексу в редакції станом на час винесення оскаржуваного рішення (300 мінімальних заробітних плат) - не береться судом до уваги, з огляду на нижчезазначене.

Відповідно до п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2015) неподання платником податків звіту та/або обов'язкової документації про здійснені ним протягом року контрольовані операції або не включення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, тягне за собою, зокрема, накладення штрафу у розмірі 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції.

При цьому, судом враховано, що у відповідності до висновків Конституційного Суду України, наведених в його рішенні від 09.02.1999 № 1/99-рп, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

При цьому, п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 15.07.2015 №609-VIII, який набрав чинності з 13.08.2015, п. 120.3 ст. 120 ПК України викладено в такій редакції: «Неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або не включення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі, зокрема - 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції. Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення».

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм Податкового кодексу України вбачається обов'язок контролюючого органу застосувати за порушення платником податку граничного строку подання звіту про контрольовані операції відповідальність у вигляді штрафної (фінансової) санкції у розмірі, передбаченому п. 120.3 ст. 120 Кодексу, у редакції, чинній саме на день прийняття рішень про застосування такої штрафної (фінансової) санкції.

Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26.11.2015 №00002192301, ДПІ у м. Черкасах застосована штрафна санкція за неподання звіту про контрольовані операції за 2013 рік в сумі 344100 грн. (1147 грн. (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2013) х 300 = 344100 грн.); за неподання звіту про контрольовані операції за 2014 рік в сумі 365400 грн. (1218 грн. (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2014) х 300 = 365400 грн.), всього у сумі - 709500 грн.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач не обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог, натомість відповідач довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст рішення виготовлено 04 травня 2016 року.