Постанова № 57561369, 18.04.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року справа № 823/225/16

м. Черкаси

10 год. 28 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,

при секретарі судового засідання -Шалько І.П.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідачів - Поліщук Ю.В., Юревича С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління ДФС в Черкаській області, державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС в Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2015 №15515-17.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 - загальною площею 72 кв. м. Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС в Черкаській області здійснено нарахування позивачу податку на вказане нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2014 рік відповідно до пп. 265.7.2 п. 265.7 ст. 265 Податкового кодексу України, про що винесено податкове повідомлення-рішення від 20.11.2015 №15515-17, однак 01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, яким викладено в новій редакції статтю 265 Податкового кодексу України, у якій взагалі відсутній пп. 265.7.2 п. 265.7 ст. 265 ПК України, тому ДПІ у м. Черкасах винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі неіснуючого на час його винесення положення Податкового кодексу України. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Представник Головного управління ДФС в Черкаській області позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.11.2015 №15515-17 винесено державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС в Черкаській області, а тому ГУ ДФС у Черкаській області не може бути відповідачем у даній справі, тому в задоволенні адміністративного позову в частині позовних вимог до Головного управління ДФС в Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2015 №15515-17 слід відмовити.

Представник відповідача 2 позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що нарахування позивачу податку на вказане нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2014 рік здійснено відповідно до пп. 265.7.2 п. 265.7 ст. 265 Податкового кодексу України, в редакції станом на 2014 рік, на підставі даних Єдиного державного реєстру нерухомого майна та витягу з реєстру платників податків єдиного внеску. Об'єктом оподаткування стала площа квартири - 72 кв. м., що перебуває у власності позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Таким чином, на думку представника відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасуванню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 - загальною площею 72 кв. м.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС в Черкаській області на підставі пп. 265.7.2 п. 265.7 ст. 265 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2015 №15515-17, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» у сумі 774 грн. 95 коп.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що статтею 265 Податкового кодексу України (в редакції станом на 01.01.2014) врегульований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, пп. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 ПК України зазначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.

Згідно із. пп. 265.2.1 п. 265.2 ст. 265 ПК України, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка

Відповідно до пп. 265.3.1 п. 265.3 ст. 265 ПК України базою оподаткування податком було:

- в редакції ПК України станом на 13.03.2014 - житлова площа об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток.

- в редакції ПК України станом на 27.03.2014 згідно із Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-УІІ, який набув чинності з 01.04.2014 - загальна площа об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно положень пп. 265.4.1 п. 265.4 ст. 265 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується, зокрема для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Пільги із сплати податку не надаються на об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

Враховуючи встановлене та зважаючи на приписи пп. 265.4.1 п. 265.4 ст. 265 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що база оподаткування об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності ОСОБА_4 зменшується на 120 кв. м., що звільняє позивача від оподаткування, оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні докази використання позивачем квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 72 кв. м. з метою одержання доходів.

Відповідно до пп. 265.7.2 п. п. 265.7 ст. 265 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Згідно положень п. 31.3 ст. 31 ПК України, зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Слід звернути увагу, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №15515-17 щодо нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2014 рік винесено державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС в Черкаській області 20.11.2015, тобто з порушенням встановленого пп. 265.7.2 п. 265.7 ст. 265 ПК України строку його надіслання (до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком)).

Крім того, 01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, яким викладено в новій редакції статтю 265 Податкового кодексу України, у якій взагалі відсутній пп. 265.7.2 п. 265.7 ст. 265 ПК України, а податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначає з 01.01.2015 ст. 266 ПК України.

Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 №1-рп/99 зазначив про те, що вказаний принцип слід розуміти так, що дія закону починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд зазначає, що пунктом 1 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997 №503/97 (далі - Указ №503) встановлено, що закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Офіційними друкованими виданнями є: «Офіційний вісник України»; газета «Урядовий кур'єр». Офіційними друкованими виданнями, в яких здійснюється офіційне оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України, є також газета «Голос України», «Відомості Верховної Ради України». Офіційним друкованим виданням, в якому здійснюється офіційне оприлюднення законів, актів Президента України, є також інформаційний бюлетень «Офіційний вісник Президента України».

Згідно з пунктами 3, 4 Указу №503 громадяни, державні органи, підприємства, установи, організації під час здійснення своїх прав і обов'язків повинні застосовувати закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях або одержані у встановленому порядку від органу, який їх видав.

Нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Судом встановлено, що Закон України №71-VІІІ від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» був опублікований в газеті «Голос України» №254 від 31.12.2014, при цьому у самому законі визначений особливий порядок набрання ним чинності - з 01.01.2015.

Таким чином, державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС в Черкаській області здійснено нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2014 рік відповідно до пп. 265.7.2 п. 265.7 ст. 265 Податкового кодексу України, в редакції ПК України, яке станом на час винесення оскаржуваного повідомлення-рішення не діяло та було змінено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 20.11.2015 №15515-17 є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується позовних вимог до Головного управління ДФС в Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2015 №15515-17, то в цій частині адміністративного позову слід відмовити, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.11.2015 №15515-17 винесено саме державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС в Черкаській області, тому Головне управління ДФС в Черкаській області не може відповідати за рішення, яке останнім винесено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС в Черкаській області від 20.11.2015 №15515-17.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути із державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС в Черкаській області на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст рішення виготовлено 25 квітня 2016 року.