Ухвала суду № 57559590, 04.05.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 746/4/16-ц Провадження № 22-ц/795/804/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції - Цигура Н. А. Доповідач - Євстафіїв О. К.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЄвстафіїва О.К.,суддів:Губар В.С., Страшного М.М.,при секретарі:Нечасному О.Л.,за участю:представників: позивача ОСОБА_5 - адвоката Коляди С.С., відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Срібнянського районного суду від 12 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, третя особа - Прилуцька міська державна нотаріальна контора,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить змінити дане рішення в частині відмови у задоволенні вимог про визначення йому додаткового 3-місячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його батьків, і задовольнити ці вимоги.

У січні 2016 р. ОСОБА_5 пред'явив позов до ОСОБА_7, у якому просив встановити факт, що ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р., і ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 р., є його батьками, визнати факт прийняття ним спадщини після смерті матері, визнати поважною причину пропуску ним строку для прийняття цієї спадщини, встановити додатковий строк у три місяці для подання нотаріусу заяви про її прийняття та визнати недійсним свідоцтво про право ОСОБА_7 на спадщину, видане 27.01.2015 р. державним нотаріусом Прилуцької державної нотаріальної контори. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що згідно з правоустановчими документами про особу позивача та його батьків, він має прізвище «ОСОБА_5», а прізвище його батьків - «ОСОБА_5». Нетотожність їхніх прізвищ є перешкодою для оформлення ОСОБА_5 спадщини, що відкрилася після смерті батьків. Відповідач - племінник позивача, скориставшись необізнаністю нотаріуса щодо кола спадкоємців ОСОБА_9 та ОСОБА_10, приховав, що після їх смерті мається спадкоємець першої черги - позивач, і 27.01.2015 р. оформив оспорюване свідоцтво про право на спадщину. ОСОБА_5 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину, що відкрилася після смерті матері, вступивши у володіння нею. Крім того, на момент смерті матері він був пенсіонером, а тому він прийняв цю спадщину і в силу ч. 4 названої статті. Позивач не зміг вчасно звернутися до нотаріуса для отримання спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_10, внаслідок відсутності для цього відповідної фінансової можливості та нетотожності його й матері прізвищ. Крім того, після смерті матері позивач переживав. Звернувшись до нотаріуса, ОСОБА_5 взнав, що ним пропущено строк подачі заяви про прийняття спірної спадщини. Через постійні хвилювання позивач втратив чимало часу на вирішення питання про встановлення факту, що ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 р., є його матір'ю, і питання про визначення йому додаткового строку на подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 02.02.2016 р. до участі у справі як третю особу притягнуто Прилуцьку міську державну нотаріальну контору (а.с. 107-108).

Ухвалою суду від 02.03.2016 р. позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання факту прийняття ним спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 р., залишено без розгляду (а.с. 126).

Оскаржуваним рішенням позов частково задоволено: встановлено, що ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р., і ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 р., є батьками ОСОБА_5; у задоволенні решти позову відмовлено.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що є хибним висновок місцевого суду про те, що не є поважною причиною пропуску ОСОБА_5 строку для подання заяви про прийняття спірної спадщини відсутність у нього на момент смерті батьків паспорта та реєстрації місця проживання.

У судовому засіданні представник ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу, а представник ОСОБА_7 просив її відхилити за безпідставністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Постановляючи рішення, що оскаржується, суд І інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 без поважних причин пропустив встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батьків - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Цей висновок суду є вірним.

Так, по справі встановлено наступне.

Згідно з свідоцтвом про народження ОСОБА_5, його батьками є: батько - ОСОБА_11 та мати - ОСОБА_12 (копія цього свідоцтва на а.с. 6). Те, що ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р., і ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 р., є батьками позивача, жоден з учасників судового розгляду не заперечує.

Спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_9, яка настала 20.10.2003 р., (копія свідоцтва про його смерть на а.с. 8), прийняла ОСОБА_10

Згідно з копією спадкової справи Прилуцької міської державної нотаріальної контори № 135/2006 до майна померлої ОСОБА_10 (а.с. 78-87), після смерті останньої, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_3 р., до Срібнянської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернувся тільки її онук - відповідач ОСОБА_7 22.10.2010 р. останньому державним нотаріусом Срібнянської районної державної нотаріальної контори видано два свідоцтва про право на частину спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_10, а саме на земельну ділянку і на грошові вклади у банківській установі, а 27.01.2015 р. державним нотаріусом Прилуцької міської державної нотаріальної контори йому видано свідоцтво про право на іншу частину цієї спадщини - на житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

У справі відсутні докази звернення ОСОБА_5 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батьків, та докази його постійного проживання з батьками на момент їхньої смерті.

Згідно з копією картки прописки КП «ЖЕК-10» Чернігівської міської ради, позивач до 14.04.1994 р. був прописаний у АДРЕСА_1 (а.с. 131). Згідно з витягом з паспорта позивача, він виданий останньому 09.02.2013 р. і з 14.04.1994 р. по цей час місце проживання позивача ніде не зареєстроване (а.с. 23).

З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

Рішення суду І інстанції в частині встановлення факту, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є батьком та матір'ю позивача, не оскаржується. Підстав для перевірки його законності в порядку ч.ч. 3, 4 ст. 303 ЦПК України у суду немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Всі наведені у позовній заяві та апеляційній скарзі причини пропуску ОСОБА_5 строку на прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батьків, не є такими, що пов'язані з об'єктивними, непереборними істотними для нього труднощами на подання нотаріусу заяви на прийняття цієї спадщини. Отже суд І інстанції вірно розцінив ці причини як неповажні. Доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.

Таким чином, підстав для скасування оскаржуваного рішення не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Срібнянського районного суду від 12 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: