Постанова № 57559541, 22.04.2016, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/742/53/16

Єдиний унікальний № 742/976/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2016 року місто Прилуки

Суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Ільченка О.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій відповідача щодо припинення йому виплати пенсії відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та зобов'язати поновити йому виплату цієї пенсії з 01.06.2015 року. Стягнути з відповідача понесені судові витрати, а також допустити постанову до негайного виконання, в частині присудження виплати пенсії за один місяць.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_3 зазначає, що він з 15.01.2000 року перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонд) України в Чернігівській області (надалі управління), як отримувач пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Однак з 01.04.2015 управління припинило виплату пенсії, в зв»язку з тим, що він працює на посаді начальника Прилуцького об»єднаного управління Пенсійного фонду України та є державним службовцем і відповідно до норм чинного законодавства пенсія йому не виплачується, а підстави її поновлення виникнуть в разі звільнення з роботи.

ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 911 -VIII від 24.12.2015 внесено зміни до ст. 54 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, згідно з якими, тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.216 року (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст. 10 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються;

Разом з тим, відповідно до п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до ЗУ « Про статус народного депутата України». «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу»...

Вказаний в пункті 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01.06.2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема норми ЗУ «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.З 01.06.2015 року особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до ЗУ«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, посада на якій він працює, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених ЗУ «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені ст. 54 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» підстави для невиплати йому пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали з 01.06.2015 року і перешкоди для виплати зазначеної пенсії відсутні.

Такі дії відповідача позивач вважає неправомірними та такими, що порушують його конституційні права, саме тому і звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду від 01.04.2016 року було відкрито скорочене провадження у справі.

Представником відповідача у встановлений законом строк з дня одержання такої ухвали та копій документів було подано письмове заперечення, в якому він не погоджується з позовними вимогами та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Розгляд справи проведено в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, у строки, встановлені п.4 ч.5 ст.183-2 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.

Так, з 15.01.2000 ОСОБА_3 дійсно перебуваю на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонд) України в Чернігівській області, як отримувач пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Позивач є також державним службовцем, займаючи посаду начальника Прилуцького об»єднаного управління Пенсійного фонду України (а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовими актами.

З 01.04.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015 року (далі Закон № 213-VIII від 02.03.2015 року), пп.2 п.12 розділу 1 якого внесені зміни в ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно яких: тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються;

у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідач вважає, що оскільки позивач працював на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», то в період з 1 квітня 2015 року пенсія, призначена згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» йому виплачуватись не повинна, та підстави її поновлення виникнуть в разі звільнення з роботи.

Станом на 01 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно, передбачала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем правомірно виплату пенсії позивачу було припинено.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Відповідного Закону до 01 червня 2015 року прийнято не було, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і, відповідно, пенсії за цим Законом не призначаються.

З 01 червня 2015 року особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 01 червня 2015 року посада, на якій працював позивач, не передбачає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим, передбачені статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали і з 01 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.

Згідно з ч.2 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом».

Згідно з ч.1 ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженні, крім випадків передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За таких обставин суд вважає, що виплата пенсії, призначена позивачу підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.

Визначаючи період за який необхідно здійснити відновлення виплати раніше призначеної пенсії суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Наслідком пропущення строку звернення до адміністративного суду, за приписами ст.100 КАС України, є залишення позову без розгляду.

Оскільки позивач звернувся до суду 01.04.2016, адміністративний позов в частині позовних вимог підлягає задоволенню з 01 жовтня 2015 року.

Вимоги ж позивача про відновлення йому виплати пенсії з 01 червня 2015 року по 30 вересня 2015 підлягають залишенню без розгляду у зв»язку з пропущенням строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 8, 9, 11, 69-71, 158-163, 183-2,186, 256 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо припинення з 01 червня 2015 року виплати ОСОБА_1 пенсії, відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» .

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відновити з 01 жовтня 2015 року виплату ОСОБА_1 пенсії, відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» .

Адміністративний позов в частині позовних вимог з 01 червня 2015 року по 30 вересня 2015 року - залишити без розгляду.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1судові витрати у розмірі 551 грн. 20 коп.

Постанова в частині виплати пенсії за один місяць підлягає до негайного виконання.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарга протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі, з одночасним направленням такої до апеляційного суду.

Суддя: О.Ільченко