Ухвала суду № 57552651, 28.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 320/8246/15 Головуючий у 1 інстанції: Зимогляд В.В.

№ провадження 22-ц778/2081/16 Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:

головуючого Стрелець Л.Г.,

суддів Гончар М.С.,

Каракуші К.В.,

при секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в особі представника Гриня Костянтина Андрійовича на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 березня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 березня 2016 року провадження у справі закрито.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі представника Гриня К.А.. зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, тому просить скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Дійсно в силу вимог ст. 205 ч.1 п.6 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносин не допускають правонаступництва.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, Банк 23 вересня 2015 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Однак, особа, яку Банк визначив відповідачем у цій справі, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року (копія актового запису а.с. 36), тобто до пред'явлення позову.

За вимогами ст.ст. 3,27,30 ЦПК України, ст. 20 ЦК України саме позивач обирає спосіб захисту та відповідача як особу, що порушила його права або охоронювані законом інтереси.

Згідно із ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За вимогами ст.ст. 24,25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи ОСОБА_4 припинилась у момент його смерті, а тому за правилами ст.ст. 26,28,29,30 ЦПК України його участь у цивільному судочинстві в якості відповідача як особи, яка померла до пред'явлення позову, неможлива.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив ті обставини, що ОСОБА_4 помер до звернення Банку до суду з позовом до нього, але судом першої інстанції були помилково визначені підстави закриття провадження у справі у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, тобто у зв'язку з тим, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Разом з тим, правонаступництво у судовому процесі після померлого позичальника, до якого пред'явлено позов, у кредитних відносинах з Банком є можливим, але у разі смерті відповідача після відкриття провадження у справі. Тобто в будь-якому разі позов має бути пред'явлений до особи, яка має цивільну правоздатність, яка у відповідності до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припиняється у момент її смерті.

Звідси, доводи апеляційної скарги Банку про те, що у зв'язку зі смертю ОСОБА_4, суд мав встановити конкретний склад спадщини, що залишалась після смерті останнього, та коло всіх спадкоємців, а також залучити останніх до участі у цій справі в порядку ст. 37 ЦПК України, є неприйнятними, оскільки спадкоємці залучаються як правонаступники у разі, якщо особа помирає після відкриття провадження у справі.

При вищевикладених обставинах, суд правильно зазначив обставини та визначив процесуальні наслідки, проте помилково послався на пункт 6 частини 1 статті 205 ЦПК України. Якщо суд першої інстанції не володів інформацією про смерть відповідача і помилково відкрив провадження у справі, то у такому випадку необхідно для закриття провадження у справі застосовувати положення пункту 1 частини 1 статті 205 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в особі представника Гриня Костянтина Андрійовича задовольнити частково.

Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 березня 2016 року в цій справі змінити, зазначивши, що підставою закриття провадження у справі є не пункт 6 частини 1 статті 205 ЦПК України, а пункт 1 частини 205 ЦПК України.

Виключити з ухвали посилання про те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Стрелець Л.Г.

Судді: Гончар М.С.

Каракуша К.В.