Постанова № 57548314, 06.05.2016, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/845/16-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 травня 2016 року Тульчинський районний суд Вінницької області

В складі : головуючого судді Робак С.О.

при секретарі Немирівській Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними та зобов'язання вчинити дії в порядку адміністративного судочинства,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними та зобов'язання вчинити дії в порядку адміністративного судочинства, мотивуючи свої вимоги тим, що з 23.01.2010 він являється пенсіонером і йому була призначена пенсія з врахуванням Закону України «Про місцеве самоврядування» та ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 90 % від посадового окладу з урахуванням надбавок.

17.03.2014 він був звільнений в зв'язку з виходом на пенсію.

31.03.2014 йому було зроблено перерахунок пенсії і з 31.03.2014 йому було призначено пенсію, як непрацюючому державному службовцю, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 80% від посадового окладу з урахуванням надбавок.

У квітні 2016 року йому стало відомо, що при перерахункові пенсії до складових заробітної плати за період з 2012 по 2014 роки не були включені суми індексації заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально - побутових питань та при перерахунку примінено 80% замість 90% посадового окладу з урахуванням надбавок, що призвело до її нарахування у меншому розмірі та порушення його конституційного права на соціальний захист.

08.04.2016 він подав в управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області заяву про перерахунок пенсії з більшого заробітку по ЗУ «Про державну службу» з врахуванням сум інших виплат за 2012-2014 роки.

Згідно довідки про заробітну плату № 37 від 10.07.2014 йому було виплачено індексацію заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання, компенсацію за невикористану відпустку на загальну суму 38939,54 грн., з якої проводились утримання та перерахування до Пенсійного фонду відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вище вказана сума також вважається заробітною платою в розумінні ст. 1 ЗУ «Про оплату праці».

Управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області своїм листом від 08.04.2016 № 04-Б-03 відмовило в перерахунку його пенсії, вказавши, що індексація заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення та матеріальні допомоги на вирішення соціально - побутових питань не входять до структури заробітної плати. Починаючи з 01.10.2011 пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% суми заробітної плати з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вважає дану відмову неправомірною і такою, що суперечить чинному законодавству України.

Просить визнати неправомірними дії управління ПФУ в Тульчинському районі Вінницької області про відмову здійснити перерахунок його пенсії із врахуванням інших виплат до заробітної плати за період з 2012 по 2014 роки включно, виходячи з 90%, відповідно до довідки № 37 Тульчинської районної державної адміністрації від 10.07.2014.

Зобов'язати управління ПФУ в Тульчинському районі Вінницької області зробити перерахунок його пенсії з 31.03.2014, виходячи із розміру 90 % від сплаченої заробітної плати з врахуванням нарахованих та виплачених у 2012-2014 роках індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки, відповідно до довідки № 37 Тульчинської районної державної адміністрації від 10.07.2014 та в подальшому виплачувати її.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини. На задоволенні позову наполягає.

Відповідач - представник управління Пенсійного Фонду України в Тульчинському районі Вінницької області просить в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що при визначенні розміру пенсії до заробітку для обчислення пенсії суми індексації заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально - побутових питань, компенсація за невикористану відпустку не включаються, оскільки є одноразовою виплатою, а не складовою частиною заробітної плати. Стосовно примінення відсотку при перерахунку пенсії, то відповідно до п.24 Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 та листа Пенсійного фонду України від 02.04.2014, оскільки позивач звернувся за перерахунком пенсії з 31.03.2014, то розмір пенсії складає 80% суми заробітної плати.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно копії пенсійного посвідчення (а.с.10) позивач ОСОБА_1 з 23.01.2010 перебуває на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

08.04.2016 ОСОБА_1 звернувся з заявою до відповідача про проведення перерахунку призначеної пенсії з урахуванням виплачених йому індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на соціально-побутові питання, компенсації за невикористану відпустку, з урахуванням 90% якої було призначено пенсію, відповідно до довідки про заробітну плату та її складові № 37 Тульчинської районної державної адміністрації від 10.07.2014.

Згідно копії даної довідки (а.с.17а-18) вбачається, що позивачу було виплачено індексацію заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання, компенсацію за невикористану відпустку на загальну суму 38939,54 грн., з якої проводились утримання та перерахування до Пенсійного фонду відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду зазначеної заяви, відповідач листом № 04-Б-03 від 08.04.2016 (а.с.20) повідомив позивача про відмову у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що відповідно до поданої до управління заяви йому проведено розрахунок пенсії як державному службовцю. Оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та ст.33 Закону України "Про державну службу" не передбачено зарахування в заробіток матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації, відровідачем не вбачається законних підстав враховувати зазначені виплати при призначенні пенсії. Починаючи з 01.10.2011 пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% суми заробітної плати з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Не погоджуючись з вищевказаною відмовою ОСОБА_1 звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод ( частина третя статті 22 Конституції України ).

За змістом ст.37 Закону України "Про державну службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

На підставі даного Закону позивачу була нарахована пенсія із розрахунку 90 відсотків від сум його заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 37-1 Закону України "Про державну службу" передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, де основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до п.2.3.3. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики від 13.01.2004 №5, до інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом).

Частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці ( виплат, доходу ), на які відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу ( граничної суми заробітної плати( доходу), з яких справляються страхові внески ( збори ) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку ( виплат, доходу ).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

На підставі зазначеного, суд дійшов до висновку, що нараховані та виплачені позивачу за період з 01.04.2012 по 17.03.2014 матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, компенсація за невикористану відпустку, суми індексації повинні бути враховані в заробіток позивача для обчислення пенсії незалежно від того, чи вони входять до структури заробітної плати, оскільки на них фактично нараховані та сплачені страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведена правомірність його дій щодо відмови в перерахунку пенсії позивача, в той час як позивач довів законність своїх вимог.

Судом не приймаються до уваги заперечення представника відповідача стосовно того, що виплати у вигляді матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку та індексації не підлягають врахуванню до заробітної плати державного службовця, з якої повинен здійснюватись обрахунок пенсії відповідної службової особи, оскільки за змістом наведеного переліку спеціальних правових норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічні правові позиції зі спірного питання визначені у постановах Верховного Суду України від 20.02.2012 в справі №21-430а11 та від 28.05.2013 в справі №21-97а13, прийнятих за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, що у відповідності до вимог ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом ( судами ) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Також судом визнається правомірність вимог позивача в частині доводів щодо врахування при обчисленні його пенсії отриманої індексації заробітної плати, оскільки ці виплати є доходом позивача спільно із заробітною платою, матеріальною допомогою на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, компенсацією за невикористану відпустку на які усі без виключення згідно довідки № 37 Тульчинської районної державної адміністрації від 10.07.2014 (а.с.17а-18) в період з 01.04.2012 по 17.03.2014, тобто у визначені законом 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією, позивачу нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що становить визначену законом ознаку їх сукупного включення для обчислення пенсій.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зробивши системний аналіз вищевказаних норм законодавства, суд вважає неправомірними дії відповідача про відмову здійснити перерахунок пенсії, оскільки останній діяв необґрунтовано, не врахувавши всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії ).

Що стосується строку, з якого право позивача на перерахунок пенсії підлягає відновленню, то в цій частині суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» нарахування пенсії, перерахунок пенсії та її виплата здійснюється з часу звернення особи за таким перерахунком та виплатою.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом 14.04.2016.

Таким чином, перерахунок пенсії ОСОБА_1 слід здійснювати з 14.10.2015 з урахуванням положень ст.99 КАС України, в межах шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду.

На підставі ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст.33,37 ЗУ «Про державну службу», ст.ст. 1,2 ЗУ «Про оплату праці», ст. 66 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постанови Верховного Суду України від 20.02.2012 р. у справі № 21-430а11, керуючись ст.ст.99, 159, 160- 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними та зобов'язання вчинити дії в порядку адміністративного судочинства задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління ПФУ в Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, виходячи із розміру 90 % від сплаченої заробітної плати із врахуванням інших виплат заробітної плати за період з 2012 року по 2014 рік, відповідно до довідки № 37 Тульчинської районної державної адміністрації від 10.07.2014.

Зобов'язати управління ПФУ в Тульчинському районі Вінницької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу", з 14.10.2015, виходячи із розміру 90% від сплаченої заробітної плати з врахуванням нарахованих та виплачених в у 2012-2014 роках індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб, відповідно до довідки № 37 Тульчинської районної державної адміністрації від 10.07.2014.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького адміністративного апеляційного суду через Тульчинський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: