Ухвала суду № 57541669, 04.05.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 569/2086/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Корецька В.В. Провадження № 22-ц/773/790/16 Категорія: 27 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Данилюк В.А., Овсієнка А.А.,

секретар с/з - Вергун Т.С.,

з участю:

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк (далі - ПАТ КБ) «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою позивача Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 березня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 березня 2016 року в позові ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення через порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач не довів суду того, що відповідач ОСОБА_4 отримав в банку кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 3000,00 грн. на платіжну картку, оскільки зазначена обставина не підтверджена жодним належним доказом, тому суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Дослідивши обставини справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.

Із матеріалів справи убачається, що 29 жовтня 2007 року відповідач ОСОБА_4 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою про отримання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 3000,00 грн. на платіжну картку з базовою відсотковою ставкою в розмірі 2 % на місяць з комісією 3,5% на залишок заборгованості, на запропонованих банком Умовах і правилах надання банківських послуг (а.с.8-14). Дана обставина сторонами не заперечується.

Згідно із частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 3.2 Умов та правил надання банківських послуг для надання послуг банк відкриває клієнту картрахунки, видає клієнту карти, їх вид і термін дії визначений у заяві і в пам'ятці клієнта, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата відкриття рахунка, вказана у розділі «Відмітки банку» заяви. (а.с.10).

Відповідно до пунктів 1.14, 1.18 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах (в редакції станом на 29.10.2007 року), затвердженою постановою правління НБУ від 12.11.2003 року № 492, днем відкриття поточного рахунку клієнта вважається дата, яка зазначена у заяві про відкриття цього рахунку в розділі «Відмітки банку». У разі відкриття поточного рахунку клієнту в його заяві уповноважений працівник банку; зазначає дату відкриття та номер рахунку. На заяві клієнта мають бути зазначені підписи одного з керівників банку або уповноваженої ним особи, на якого (яку) згідно з внутрішніми положеннями банку покладено обов'язок приймати рішення про відкриття поточних рахунків клієнтів, а також уповноважених осіб (особи) банку, які (яка) відповідно до внутрішніх положень банку здійснюють перевірку на достовірність і відповідність чинному законодавству документів та копій документів, що подаються клієнтом, а також контролюють правильність присвоєння номера рахунку клієнта та його відповідність внутрішньому плану рахунків банку.

Також із матеріалів справи, зокрема заяви відповідача ОСОБА_4 про надання кредиту на платіжну картку, заповнену останнім 29 жовтня 2007 року, убачається, що даний документ у розділі 5 «Відмітки банку», при наявності відповідних граф, не містить номера карти, дати відкриття рахунку та підпису клієнта.

Згідно надано позивачем розрахунку заборгованості за договором відповідач ОСОБА_5 жодного разу не проводив оплату кредитних коштів (а.с.5-7).

При цьому, представник відповідача як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції заперечує факт отримання коштів його довірителем ОСОБА_4

Позивач на підтвердження виконання своїх зобов'язань щодо надання кредитних коштів посилається лише на заяву підписану ОСОБА_4 та довідку про рух коштів, однак, на думку колегії суддів, зазначені заява та довідка про рух коштів не є беззаперечними доказами того, що відповідач отримав грошові кошти за кредитним договором.

Будь-яких інших доказів на підтвердження виконання банком своїх зобов'язань в частині надання кредитних коштів позивачем не надано.

Крім цього, з матеріалів справи убачається, що представник позивача жодного разу не з'явився на судовий розгляд, хоча судом першої інстанції його явка була визнана обов'язковою.

Відповідно до вимог статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи, застосувавши ті норми права, які підлягали до застосування, прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» із-за його безпідставності.

Доводи апеляційної скарги є власним тлумаченням позивачем норм чинного законодавства та обставин справи, які були предметом дослідження судом першої інстанції і суд дав їм правильну юридичну оцінку, а тому не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні, яке постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 березня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: