Рішення № 57540803, 05.05.2016, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" травня 2016 р.

Справа № 926/699/16

За позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» м.Бориспіль Київської області

До приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Буковина» м.Чернівці

Про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 3582,89 грн.

Суддя Гушилик С.М.

За участю представників:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» м.Бориспіль Київської області 15.04.2016 року звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Буковина» м.Чернівці про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 3582,89 грн., з яких 3249,86 грн. сума основного боргу, 302,06 грн. пеня, 20,58 грн. 3% річних, 10,39 грн. інфляційних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між ним та відповідачем було укладено договір про надання комунальних послуг для орендованого приміщення № 02.1.2-25-193 від 19.05.2009 року, за яким позивач надає послуги (теплова енергія, забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, використання води, прибирання приміщень електрозабезпечення та інше) відповідачу, а останній в свою чергу взяв на себе зобов’язання з дати підписання акту приймання-передачі оплатити вартість отриманих послуг.

В порушення умов договору відповідач свої зобов’язання не виконував, що призвело до виникнення заборгованості за період з жовтня 2015 року по січень 2016 року в сумі 3249,86 грн. За невиконання умов договору позивач у відповідності до п.4.2 договору нарахував відповідачу пеню в сумі 302,06 грн., та у відповідності до вимог ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 20,58 грн. і збитки завдані інфляцією в сумі 10,39 грн.

Ухвалою суду від 15.04.2016 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 05.05.2016 року.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить з метою економії коштів на відрядження розглядати справу без участі його представника, при цьому позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання 05.05.2016 року представник відповідача не з’явився, причини нез’явлення суду не повідомив, натомість від нього надійшов відзив на позов, з якого вбачається, що він визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Таким чином, нез’явлення представника відповідача в судове засідання, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

19.05.2009 року між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (аеропорт) та відкритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Буковина» (клієнт) (правонаступником якого є відповідач, що підтверджено додатковою угодою №1 від 07.09.2011р.) укладено договір про надання комунальних послуг для орендованого приміщення № 02.1.2-25-193 (далі – договір).

За умовами п.1.1 договору передбачено, що у зв’язку з наданням клієнту в оренду майна аеропорту, а саме: приміщення № 10 на 1 поверсі офісної будівлі служби поштово-вантажного обслуговування (СПВО) площею 15 кв.м. (приміщення), яке знаходиться на балансі аеропорту, позивач надає послуги (теплова енергія, забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, використання води, прибирання приміщень електрозабезпечення та інше) відповідачу, за цінами визначеними у договорі.

Факт передачі приміщення в оренду підтверджено актом передачі-приймання орендованого приміщення від 30.10.2008 року.

В свою чергу відповідач взяв на себе зобов’язання з дати підписання акту приймання-передачі оплатити вартість отриманих послуг (1.3 договору).

Розмір оплати за послуги залежить від фактичного їх об’єму, тарифів та витрат аеропорту, пов’язаних з обсягом послуг в період їх надання, якості послуг та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п.1.4. договору).

Відповідно до пункту 1.6 договору в разі припинення надання в строкове платне користування приміщення припиняється дія цього договору. В цьому випадку сплата за послуги здійснюється до дати фактичного звільнення клієнтом приміщення, яке підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі приміщення.

Згідно з п.2.2.1 клієнт зобов’язаний щомісячно, з 10 числа, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії аеропорту рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється клієнтом до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг клієнт зобов’язаний повернути в бухгалтерію аеропорту протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий аеропорту, він вважається підписаний сторонами.

Дані про визнання зазначеного Договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи рахунків-фактур та актів приймання-здачі виконаних послуг, на виконання умов договору аеропортом в період з жовтня 2015 року по січень 2016 року надано послуги на загальну суму 3249,86 грн., які клієнтом не оплачені.

Отже, судом встановлено, що відповідачем в період з жовтня 2015 року по січень 2016 року не оплачено отримані послуги на загальну суму 3249,86 грн.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується із ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обов’язок щодо розрахунку за отримані послуги, а тому з нього слід заборгованість в сумі 3249,86 грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до п.4.2 договору орендар зобов’язаний в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 2 ст.551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Разом з тим, правило названої норми, що допускає збільшення договором розміру неустойки, встановленої законом, є загальним. Воно не виключає застосування спеціальних правил законів, хоч би вони були прийняті до введення в дію нового Цивільного кодексу України. Наведене стосується Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яким розмір пені за прострочення виконання грошових зобов'язань, що може встановлюватись договором, обмежено подвійною обліковою ставкою НБУ на день прострочення.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

Отже, яким б способом не визначався у договорі розмір та строк неустойки, він не може перевищувати той розмір і строк, який встановлений законом як граничний. Так, якщо вказаним Законом встановлений граничний розмір пені за прострочення платежу – не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (від суми простроченого платежу, включаючи ПДВ та інші податки) та граничний строк нарахування, то у більшому розмірі та за більш тривалий період вона не може бути стягнута.

Враховуючи, що відповідач в порушення умов договору з 20.11.20105 року перестав проводити оплату, позивач правомірно за період з 21.11.2015 року по 31.03.2016 року нарахував йому пеню в сумі 302,06 грн.

Згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунків позивача, які судом перевірені на правильність, з відповідача підлягають стягненню також інфляційні за період з 21.11.2015р. по 31.03.2016р. в сумі 10,39 грн. та 3 % річних за аналогічний період в сумі 20,58 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача 3249,86 грн. основного боргу, 302,06 грн. пені, 20,58 грн. - 3 % річних та 10,39 грн. інфляційних.

Судовий збір слід покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Буковина» (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Чкалова, 30, код 22838502) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (м.Бориспіль Київської області, код 20572069) заборгованість в сумі 3249,86 грн., 302,06 грн. пені, 20,58 грн. - 3 % річних, 10,39 грн. інфляційних та судовий збір в розмірі 1378 грн.

Повне рішення складено 05.05.2016 року

Суддя С.М. Гушилик