Ухвала суду № 57540449, 06.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06.05.2016Справа № 910/8216/16

Суддя Ващенко Т.М., розглянувши

позовну заяву Концерну радіомовлення радіозв'язку та телебачення в особі Тернопільської філії

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл"-"Астеліт"

про стягнення 39 805,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Концерн радіомовлення радіозв'язку та телебачення в особі Тернопільської філії звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» - «Астеліт» про стягнення 39 805,82 грн.

Подана Концерном радіомовлення радіозв'язку та телебачення в особі Тернопільської філії позовна заява про стягнення 39 805,82 грн. не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Так, в силу приписів ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Зі змісту статті 58 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що вона визначає можливість об'єднання позовних вимог лише за умови, коли вони пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.

У разі недотримання вказаного правила настають наслідки, визначені пунктом 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.

Відповідно до п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наголошено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договорами:

- № 97к/2013 від 22.10.13.;

- № 9/2014 від 01.06.14.;

- № 10/2014 від 01.06.14.;

- № 11/2014 від 01.06.14.;

- № 12/2014 від 01.06.14.;

- № 13/2014 від 01.06.14.;

- № 14/2014 від 01.06.14.;

- № 15/2014 від 01.06.14.;

- № 16/2014 від 01.06.14.

З наведеного вбачається, що позивачем у поданій до суду позовній заяві об'єднано вимоги про стягнення заборгованості за 9 різними договорами, що, як на тому наголошено в п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" є підставою для повернення позовної заяви позивачу.

Так, для встановлення обставин справи при розгляді такої позовної заяви, судом має бути досліджено дев'ять різних договори, які мають різну ціну, предмет (зокрема, обслуговування телекомунікаційного обладнання змонтованого на різних РРС).

Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких породжує різні взаємні права та обов'язки, врегульовані сторонами окремими договорами, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог документи, є окремими по вказаним договорам.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зазначений позов підлягає поверненню без розгляду.

Окрім того, жодних перешкод у зверненні позивача до суду з окремими позовами про визнання недійсним кожного з договорів окремо не існує.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Підставою для повернення позовної заяви є відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини (п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

При цьому, з матеріалів позовної заяви № б/н від 11.04.16. вбачається, що позивачем не надано жодного розрахунку сум, що стягуються, зокрема, суми орендної плати, суми комунальних витрат та суми експлуатаційних витрат.

Таким чином, суд дійшов висновку, про відсутність в позовній заяві викладу обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме обґрунтованого розрахунку стягуваних сум, внаслідок чого позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, в зазначеній позовній заяві відповідачем визначено Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» - «Астеліт».

В прохальній частині позивач просить суд стягнути грошові кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл».

Отже, позивачем не визначено чи Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» - «Астеліт» чи Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» повинно виступати відповідачем в даній справі, що зумовлює повернення позовної заяви на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду, зокрема, щодо сплати судового збору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У відповідності до листа Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, згідно з Бюджетним кодексом України, Законом України "Про судовий збір", наказом Міністерства фінансів України № 11 від 14.01.11. «Про бюджетну класифікацію», наказом Міністерства фінансів України № 1028 від 11.08.11. "Про внесення змін до бюджетної класифікації", банківські реквізити для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва наступні: одержувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, призначення платежу: судовий збір за подання якої заяви (зазначити найменування документа, дії) в Господарський суд міста Києва.

В якості доказів сплати судового збору за позовну заяву № б/н від б/д до Господарського суду міста Києва позивачем подано платіжне доручення № 2661 від 28.04.16. про сплату судового збору в розмірі 1 378,00 грн.

Проте, у вказаній квитанції позивачем невірно вказано одержувача, його ЄДРПОУ, код банку отримувача, МФО, номер рахунку.

При цьому, судом враховано, що Законом України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України (п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України).

За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, тому дана позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст. ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04.12.12. по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

Керуючись п. п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву повернути без розгляду.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду міста Києва з позовом.

Суддя Т.М. Ващенко