Рішення № 5754032, 08.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/24608.07.09 За позовом Субєкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „КМС”

про стягнення 40 839,88 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача ОСОБА_2 - представник за довір. б/н від 16.05.2009р.;

від відповідача Колибіденко В.О.- представник за довір. б/н від 22.05.2009р.

Рішення прийнято 08.07.2009, оскільки в судовому засіданні 15.06.2009, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 01.07.2009, з 01.07.2009 до 08.07.2009.

В судовому засіданні 08.07.2009, на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Субєкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „КМС” про стягнення з відповідача на користь позивача 40839,88 грн. заборгованості за Договором найму (оренди) від 06.05.2008 (з них: 24 674,88 грн. - заборгованість з орендних платежів, 16 165,00 грн. штраф) та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобовязання за Договором оренди, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2009 порушено провадження у справі №35/246, розгляд справи призначений на 27.05.2009.

25.05.2009 через Відділ Діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог та клопотання позивача про залучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду №35/246 від 05.05.2009. В заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 65455,76 грн., з яких 49295,76 грн. заборгованість з орендних платежів, 16160,00 грн. штраф.

В судовому засіданні 27.05.2009 представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/246 від 05.05.2009.

В судовому засіданні 27.05.2009 представник відповідача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/246 від 05.05.2009.

До позовної заяви позивачем було додано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову.

Суд відмовив в задоволенні даного клопотання як необґрунтованого, оскільки в порушення норм ст.66 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не наведено підстав, які б могли утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2009, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 15.06.2009.

09.06.2009 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 15.06.2009 представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням їх збільшення, та просив суд позов задовольнити.

В судовому засіданні 15.06.2009 представник відповідача подав відзив на позов, якому проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в позові повністю виходячи з того, що відповідно до положень п.8.4 спірного Договору оренди, ст.651 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України відповідач листом №012 від 27.03.2009 повідомив позивача про розірвання договору оренди з 05.05.2009. Пізніше, відповідач звертався до позивача з пропозицією щодо направлення представників останнього для складання та підписання Акту приймання-передачі приміщення, однак дані звернення відповідача були залишені позивачем без належного реагування. Орендовані приміщення відповідач звільнив 30.04.2009, у звязку з чим він стверджує про припинення Договору найму (оренди) від 06.05.2008 починаючи з 30.04.2009 та відсутність правових підстав для стягнення з відповідача орендних платежів за квітень-травень 2009 і штрафу за прострочення виконання договірних зобовязань.

В судовому засіданні 15.06.2009, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 01.07.2009.

22.06.2009 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

До початку судового засідання через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про розірвання Договору найму (оренди) від 06.05.2008.

В судовому засіданні 01.07.2009, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 08.07.2009 з метою вирішення питання щодо можливості прийняття до провадження зустрічного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2009 зустрічну позову заяву відповідача і додані до неї матеріали було повернуто без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 08.07.2009 представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення їх розміру, просив суд позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні 08.07.2009 представник відповідача заперечував проти позовних вимог з підстав, ідентичних тим, які були наведені у відзиві на позов, просив суд в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2008 року між Субєктом підприємницької діяльності - ОСОБА_1 (далі позивач, Наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „КМС” (далі відповідач, Наймач) було укладено договір найму (оренди) нерухомого майна (далі Договір).

У відповідності до умов Договору (п.1.1, п.2.1) Наймодавець надає, а Наймач приймає в строкове платне орендне користування нежитлове приміщення - окрему будівлю, загальною площею 204,8 кв.м., розташовану за адресою: м. Чернігів, вул. Текстильників, 9, для використання в господарській діяльності Наймача.

Згідно з п.4.1 Договору плата за найм (за користування обєктом, що переданий в найм) є платежем, який Наймач вносить Наймодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Сума плати за найм, яка підлягає сплаті за користування обєктом, що передається у найм, сплачується у гривнях і розраховується щомісячно, виходячи із ставки плати за найм, яка дорівнює сумі, еквівалентній 15,63 доларів США за курсом НБУ на день оплати без ПДВ за 1 кв.м загальної найманої площі обєкта, що переданий у найм за даним Договором, і на день укладення договору становить 16 165 грн., що еквівалентно 3200 доларів США на місяць. Плата за найм вноситься Наймачем щомісячно самостійно шляхом її безготівкового перерахування на поточний рахунок Наймодавця або в готівковому порядку у строк до 05 числа місяця, за який вноситься плата за найм. Підставою для перерахування Наймачем плати за найм, є даний договір.

Наймач має право вносити плату за найм наперед за будь-який термін у розмірі, що визначається на момент оплати. У цьому випадку порядок перегляду плати за найм за п.4.4 Даного Договору не застосовується на оплачений термін. Плата за найм за неповний місяць найму (перший і останній) має бути перерахована Наймачем в розмірі, пропорційному кількості днів здійснення фактичного найму в оплачуваному місяці (з або до дати підписання відповідного акту приймання-передачі). Оплата за перший місяць найму повинна бути здійснена Наймачем протягом одного дня з дати підписання акта приймання-передачі обєкта, що передається у найм.

Згідно з п.6.1.2 Договору Наймач зобовязаний з дня прийняття приміщення у користування крім внесення оплати за поточний місяць найму, здійснити попередню оплату за один, повний місяць найму, яка вважається штрафом і не повертається Наймачу у разі першої прострочки здійснення платежів за найм протягом дії даного договору. За умови належного виконання обов'язків цього договору щодо внесення плати за найм протягом дії цього договору, дана попередня оплата вважатиметься оплатою за останній місяць найму за даним договором.

В п.7.2.2 Договору передбачено, що у випадку прострочення по сплаті платежів за найм Наймач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення з врахуванням індексу інфляції. Крім сплати пені, за першу прострочку здійснення платежів за найм протягом дії даного договору Наймач сплачує штраф у сумі оплати за один, повний місяць найму відповідно до 6.1.2 цього договору. Відповідно до п.3.1 Договору останній набуває чинності з моменту його підписання і діє 05.04.2011р. Згідно з п.п.8.1, 8.3, 8.4 Договору припинення його дії не звільняє сторони від проведення повного розрахунку за ним за час його дії та сплати штрафних санкцій за порушення умов договору, вчинені під час дії цього договору. Дострокове розірвання Договору можливе за письмовою згодою Сторін, а також у випадках, передбачених Договором або законодавством України, в тому числі, коли одна із сторін систематично порушує умови Даного Договору та свої зобов'язання. Цей договір найму припиняється: у випадку збігу строку (терміну найму), дострокового припинення дії чи розірвання його, в тому числі за згодою сторін або в судовому порядку, розірвання чи припинення його з інших причин, включаючи односторонню відмову від договору, а також у разі відчуження Наймодавцем або Власником обєкта, що передається у найм. У вказаних випадках, Наймач та Наймодавець домовились про те, що будь-які можливі збитки Наймача у звязку із припиненням дії цього договору найму компенсації з боку Наймодавця або Власника не підлягають. На виконання умов Договору позивач передав відповідачу нежитлове приміщення, про що сторонами було складно та підписано відповідний Акт приймання-передачі від 06.05.2008 (копія Акту наявна в матеріалах справи). Відповідач листом №012 від 27.03.2009 повідомив позивача про припинення користування орендованим приміщенням з 05.05.2009 та розірвання Договору оренди з 06.05.2009 Однак, у встановлений діючим законодавством 20-денний строк згоди щодо розірвання Договору від позивача не отримав.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що хоч відповідач і повідомив його про бажання розірвати Договір оренди, але своєї згоди на це позивачем надано не було, у звязку з чим Договір не може вважатись таким, що припинив свою дію, до розірвання його в судовому порядку. Окрім того, відповідач не повернув приміщення позивачу за Актом приймання-передачі, у звязку з чим позивач зазначає про відсутність доказів звільнення приміщення достроково. З урахуванням викладеного, позивач стверджує, що спірний договір оренди є дійсним і відповідач повинен був сплачувати відповідні орендні платежі за користування обєктом оренди, однак внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобовязань в частині внесення орендних платежів виникла заборгованість за період з квітня по травень 2009 року у розмірі 49295,76 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість (лист-вимога №б/н від 21.04.2009, лист №б/н від 18.05.2009), однак заборгованість відповідачем погашена не була.

Станом на дату звернення з позовом до суду заборгованість відповідача за спірним Договором становить 65455,76 грн., з яких 49295,76 грн. заборгованість з орендних платежів, 16160,00 грн. штраф за прострочення виконання договірних зобовязань.

Відповідач позов не визнав, зазначаючи про те, що він завчасно повідомив позивача про своє бажання розірвати Договір, орендоване приміщення було звільнено відповідачем ще 30.04.2009, при цьому на численні звернення до позивача з приводу направлення представників останнього для складання акту здачі-приймання приміщення та повернення ключів позивач не відреагував, у звязку з чим, на думку відповідача, Договір найму (оренди) від 06.05.2008 припинив свою дію в частині зобовязань відповідача з внесення орендних платежів починаючи з 30.04.2009, тому правові підстави для стягнення з відповідача орендних платежів за квітень-травень 2009 і штрафу за прострочення виконання договірних зобовязань відсутні.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Договір оренди є одним з видів зобовязального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобовязального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обовязків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобовязання щодо повноти та своєчасності здійснення орендних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість за квітень-травень 2009 року в розмірі 49295,76 грн.

Згідно з п.7.2.2 Договору за першу прострочку здійснення платежів за найм протягом дії даного договору Наймач сплачує штраф у сумі оплати за один, повний місяць найму відповідно до 6.1.2 цього договору. Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні заборгованість відповідачем погашена не була. Зауваження відповідача про те, що він 30.04.2009 звільнив орендоване приміщення, завчасно повідомивши про це позивача, у звязку з чим Договір є розірваним і підстави для сплати відповідачем орендних платежів за вищевказаний період відсутні, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки умовами Договору (п.5.2) оренди передбачено, що повернення обєкту оренди здійснюється в такому самому порядку, як і його передача у найм, відповідно до п.5.1 цього Договору, тобто шляхом складання Акту приймання-передачі. При цьому, в акті приймання-передачі зазначається технічний стан обєкта на дату повернення. Стан об'єкта, що повертається Наймачем Наймодавцю при підписанні акту приймання-передачі фіксується фотографіями стану обєкта, які завіряються підписами сторін і є невідємною частиною акта приймання-передачі. Показання приладів обліку (електроенергії, холодної води) вказуються сторонами в акті приймання-передачі.

Натомість, жодних актів, за якими відповідач передав (повернув) позивачу обєкт оренди, підписано не було. Належних та допустимих доказів на підтвердження дострокового звільнення відповідачем орендованого приміщення суду надано не було.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Доказів на підтвердження розірвання спірного Договору оренди в судовому порядку на дату прийняття рішення у даній справі суду надано не було.

Згідно з частиною 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором найму (оренди) нерухомого майна від 06.05.2008 в розмірі 65455,76 грн. (з яких: 49295,76 грн. заборгованість з орендних платежів, 16160,00 грн. штраф), є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що подаючи заяву про збільшення розміру позовних вимог від 22.05.2009, позивач додатково перерахував державне мито у більшому розмірі, ніж передбачено діючим законодавством, тому згідно зі ст.47 Господарського процесуального кодексу України та ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, позивачу повинно бути повернуто з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 12,29 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 47, 49, 66, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КМС” (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Світлицького, 33-А; фактична адреса: 02095, м. Київ, пр.-т Григоренко, 38-А, кв.83; поштова адреса: 02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 16, кв. 45, р/р №26009026446311 в АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012, код ЄДРПОУ 32454379) на користь Субєкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 (14000, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ЗАТ „Полікомбанк”, МФО 353100, ідентифікаційний код НОМЕР_1), а у випадку відсутності коштів з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 65455,76 грн. (шістдесят пять тисяч чотириста пятдесят пять гривень 76 коп.) - заборгованості за Договором найму (оренди) нерухомого майна від 06.05.2008р.; 654,56 грн. (шістсот пятдесят чотири гривні 56 коп.) державного мита; 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Субєкту підприємницької діяльності - ОСОБА_1 (14000, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ЗАТ „Полікомбанк”, МФО 353100, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у розмірі 12,29 грн. (дванадцять гривень 29 коп.), перераховане згідно з квитанцією №63/1 від 19.05.2009р. та меморіальним ордером №190150063 від 20.05.2009р. Оригінали квитанції та меморіального ордеру знаходяться в матеріалах справи №35/246.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення 27.07.2009