Ухвала суду № 57536966, 12.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 квітня 2016 рокусправа № 804/13689/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Семененка Я.В. Бишевської Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Кязимова Д.В.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року

у справі № 804/13689/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

до Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет»

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося до суду з позовом до Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет», в якому просило стягнути з Державного вищого навчального закладу «Криворізький Національний університет» на користь Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області борг сумі 1115,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у добровільному порядку не відшкодував витрати на виплату і доставку пенсії, призначеної його працівникам відповідно до п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період червень-липень 2015 року, у зв'язку з чим означені витрати підлягають стягненню в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що відповідач не визнаний у встановленому законодавством порядку правонаступником організацій, на яких працювали пенсіонери, відтак не має відповідати за їх зобов'язання.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Позивач зазначає, що судом першої інстанції при прийняті рішення по справі не враховано наказ, згідно якому Державний вищий навчальний заклад «Криворізький Національний Університет» є правонаступником Спеціалізованого управління «Спецмонтажшахтопроходка», на якому працювали зазначені позивачем особи.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України №400/97-ВР від 26.06.1997 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абз.4 ч.1 ст.2, ст.4 вказаного Закону в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з 01.01.2011 вважається платником єдиного внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010, а відтак, відповідно до вимог діючого законодавства, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах своїм працівникам.

За правилами, визначеними абз.1 п.2 Розділу XV (Прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1.

Відповідно до п.6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в тому числі, в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, та розрахунку суми до сплати за червень-липень 2015 року по відшкодуванню пільгових пенсій по списку №2 Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» загальна сума плати даного закладу за вказаний період фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах колишнім працівникам підприємства, визначена позивачем, становить 1115,26 грн., яка складається з сум витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної гр.ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як колишнім працівникам відповідача.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, застосовуючи наведені вище правові норми, дійшов висновку щодо безпідставності позовних вимог з огляду на те, що Державний вищий навчальний заклад «Криворізький національний університет» не був визнаний у встановленому законодавством порядку правонаступником організацій, в яких працювали означені особи, отже відповідач не має відповідати за їх зобов'язаннями.

Виходячи з фактичних обставин справи, апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Судом встановлено, що Державний вищий навчальний заклад «Криворізький національний університет» утворений на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.03.2011 року № 280 «Деякі питання реорганізації вищих навчальних закладів та наукових установ», наказів Міністерства освіти і науки України № 501 від 30.05.2011 та № 576 від 14.06.2011, Указу Президента України № 599/2011 від 25.05.2011, відповідно до яких до його складу увійшли Криворізький технічний університет, Криворізький державний педагогічний університет, Криворізький економічний університет ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана», Криворізький металургійний факультет Національної металургійної академії України, Державне підприємство «Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній та металургійній промисловості».

Відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Криворізької міської ради 28.07.2011.

Рішенням Південної МДПІ у м. Кривому Розі від 11.08.2011 № 870 ДНЗ «Криворізький Національний Університет» внесено до реєстру неприбуткових установ з ознакою неприбутковості 0002, визначеною Положенням про Реєстр неприбуткових організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №37 від 24.01.2013.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи особових карток, інших документів з пенсійних справ пенсіонерів, яким здійснювалась виплата пільгової пенсії, вони були працівниками Спеціалізованого управління Спецмонтажшахтопроходка, яке з 01.10.1987 реорганізовано в Дослідне виробництво (в картках працівників зазначається, відповідно, як УСМШП та ОП), яке було самостійною юридичною особою з самостійним балансом.

Фінансування управління Спецмонтажшахтопроходка (в подальшому Дослідне виробництво) здійснювалося за рахунок господарських договорів, укладених з підприємствами гірничодобувної галузі Криворізького залізорудного басейну, Марганецького ГЗК, Запорізького ЗРК, та ін.

Відповідно наданих довідок з 24.12.1996 Дослідне виробництво ліквідовано.

Відповідно до норм ст.37 ЦК УРСР в редакції 1963 року, який діяв на час ліквідації, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Припинення державних організацій, що є юридичними особами, провадиться тим органом, за рішенням якого вони утворюються (ст.38 ЦК УРСР).

У процесі ліквідації управління Спецмонтажшахтопроходка (в подальшому Дослідне виробництво) Міністерство чорної металургії УРСР не визначало правонаступником жодний із структурних підрозділів відповідача, або самого відповідача, а останні, в свою чергу, не приймали від управління Спецмонтажшахтопроходка (в подальшому Дослідне виробництво) основні фонди, не були стороною передавального акта або іншого документу, який би свідчив про таке правонаступництво (перехід майна, прав та обов'язків управління Спецмонтажшахтопроходка до іншої юридичної особи).

Разом з тим, судом встановлено, що архівні документи як СП «Спецмонтажшахтопроходка» так і Дослідного виробництва знаходяться на зберіганні в Державному науково-дослідному гірнорудному інституті, який в 2005 році змінив назву на Державне підприємство «Науково-дослідний гірнорудний інститут».

Відповідно до Постанови КМУ від 21.03.2011 №280 Указом Президента України від 24.05.2011 №599/2011 Державне підприємство «Науково-дослідний гірнорудний інститут» реорганізовано (приєднано) до Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет».

Проте наведені обставини, що приєднане в результаті організації до відповідача Державне підприємство «Науково-дослідний гірничорудний інститут» визначено зберігачем архівів ліквідованого підприємства Управління «Спецмонтажшахтопроходка» при НДГРІ та Дослідного виробництва НДГРІ з правом видачі довідок в пенсійний та інші цільові державні фонди», не є свідченням того, що Державне підприємство «Науково-дослідний гірничорудний інститут», а в подальшому і відповідач є правонаступником ліквідованого підприємств - Управління «Спецмонтажшахтопроходка» при НДГРІ (Дослідного виробництва НДГРІ) в розумінні цивільного законодавства.

Інші докази, які б свідчили про перехід майна, прав та обов'язків підприємств, на яких працювали зазначені позивачем особи, до Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет», в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що позивачем в установленому порядку не доведено обов'язок відповідача відшкодовувати понесені Пенсійним фондом України витрати на виплату та доставку пільгової пенсії в розмірі 1115,26 грн. за період червень-липень 2015 року, внаслідок чого висновок суду першої інстанції безпідставність позовних вимог є вірним.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2016 (відповідач мав сплатити судовий збір у розмірі 1339,80 грн.) і Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 18.03.2016 відстрочено сплату судового збору відповідно до ст.88 КАС України до 12.04.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що фактично до встановленої судом дати судовий збір не сплачено, згідно з вимогами ч.2 ст.88, ст..94 КАС України належить до стягнення з відповідача до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1339,80 грн. за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 88, 94, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року у справі № 804/13689/15 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 24450498, 50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Революційна, 20) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, Р/Р 31217206781004 (КБКД 22030101), код ЄДРПОУ 37989274, банк отримувач ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська, МФО 805012, призначення платежу - судовий збір за апеляційною скаргою, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1339,80 грн. (одна тисяча триста тридцять дев'ять гривень вісімдесят копійок).

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська