Постанова № 57536964, 25.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 квітня 2016 року справа № 804/15156/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року по справі № 804/15156/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.04.2015 р. №110010000/2015/00309 (далі Картка відмови) та визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 23.04.2015 р. №110010000/2015/600334/1 (далі Рішення митниці).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають встановленим обставинам по справі, у зв'язку із чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність у митного органу підстав для сумніву у заявленій декларантом митній вартості товару за ціною контракту, оскільки позивачем було подано повний пакет необхідних документів, які не містили в собі розбіжностей і містили всі необхідні відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості. Всі розбіжності, на які вказав митний орган, були надумані, але для їх усунення позивач надавав додаткові документи, які не були прийняті відповідачем до уваги, що і потягло прийняття протиправних рішень. При цьому зауваження митниці стосувалися організації транспортування товару, в той час як за умовами контракту постачання товару здійснювалось за умовами DAP-станція Правда Придніпровської залізниці, тобто всі витрати на перевезення були включені у вартість товару і здійснювались постачальником. Також апелянт звернув увагу, що застосувавши резервний метод 2-б, відповідач прийняв митну вартість товару за митними деклараціями, по яким суттєво розрізнялися хімічні властивості товару.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги вважає, що останню необхідно залишити без задоволення з огляду на наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 24.11.2014 р. позивачем укладено зовнішньоекономічний контракт №14-1962-12 з «KUMAS MANYEZIT SANAYI A.S», Туреччина, згідно з умовами якого продавець зобов'язався здійснити покупцю поставку вогнетривкої продукції на умов DAP - ст. Правда Придніпровської залізниці, а покупець зобов'язався прийняти вогнетривку продукцію на умовах, зазначених у додатках до контракту.

На підставі контракту та згідно специфікації № 4 від 27.02.2015 продавець постачає на митну територію України на умовах DAP - ст. Правда Придніпровської залізниці товар, а саме: «невипалена цегла KUMAL 7 CER 35/0» з вмістом MgO - min. 8 %, Al2O3 - 90,3% min, CaO - 0,20% max, SiO2 - 0,50% min. по ціні 1137,00 дол. США за 1т.

Специфікацією № 4 від 27.02.2015 до зовнішньоекономічного контракту визначено 100% оплату вартості поставленого товару протягом 45 днів з моменту поставки товару.

Відповідно до п.2.3 п.2 Контракту №14-1962-12 від 24.11.2014 р. ціни на товар є твердими і не підлягають зміни в межах дії відповідного Додатку.

Відповідно п.3.3 зазначеного зовнішньоекономічного контракту, датою поставки при поставці залізничним транспортом вважається дата календарного штемпеля ст.Правда Придніпровської залізниці на залізничній накладній. За відомостями залізничної накладної, дата календарного штемпеля ст. Правда Придніпровської залізниці - 15.04.2015.

Пунктами 3.7-3.8 контракту сторони обумовили, що вартість упаковки і маркування входять до вартості товару.

23.04.2014 позивач шляхом подання митної декларації № 110010000/2014/002957 звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення товару, а саме: «невипалена цегла KUMAL 7 CER 35/0» з вмістом MgO - 8 %, Al2O3 - 91,65, CaO - 0,20%, SiO2 - 0,50%. Митна вартість товару була заявлена за основним методом - за ціною договору.

Для підтвердження митної вартості товару позивачем до митної декларації надано контракт купівлі-продажу №14-1962-12 від 24.11.2014 р., додаток №4 від 27.02.2015 р.; рахунок №829400 від 03.04.2015 р.; залізнична накладна №40782328 від 15.04.2015 р.; коносамент №15/04/300/00619-0000753 від 07.04.2015 р.; транспортна довідка 062Д/893 від 20.04.2015 р.; рахунок щодо надання транспортно-експедиційних послуг №0409 від 03.04.2015 р.; лист компанії, що здійснювала транспортування №273-15 від 09.04.2015 р.; лист компанії виробника №04075 від 08.04.2015 р.; сертифікат походження товару №В0632237 від 07.04.2015 р.; сертифікат якості на товар від 03.04.2015 р.; листи від 15.04.2015 р.; прайс-лист виробника; розрахунок ціни (калькуляція) виробника товару №04097 від 08.04.2015 р.; копія митної декларації країни відправлення від 03.04.2015 р.; інформаційний лист виробника товару від 25.02.2015 р.; пакувальний лист від 03.04.2015 р

Вивчивши надані позивачем документи, відповідач з посиланням на наявні розбіжності і невідповідності між даними цих документів та на підставі п.3 ст.53 МКУ запропонував декларанту надати додаткові документи, а саме - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару. Декларант 23.04.2015 р. листом 062Д/945 повідомив про відсутність можливості надати додаткові документи на цей час.

На підтвердження транспортної складової митної вартості заявлених товарів під час митного оформлення декларантом надано рахунок, виставлений компанією «Realite» компанії - продавцю «KUMAS MANYEZIT SANAYI A.S» від 03.04.2015 №0409 (містить відомості щодо вартості транспортування FOB - Аmbarli, Туреччина - DAP-Дніпродзержинськ) (а.с.43).

У наданій відповідачу декларантом копії листа продавця «KUMAS MANYEZIT SANAYI A.S» від 08.04.2015 №04075 останній підтверджує відомості щодо оплати перевезення та пропонує врахувати зазначеного інвойсу перевізника в якості угоди на перевезення (а.с.45).

Згідно прайс-листів на 2015 рік, що видані «Kumas Manyezit Sanayi A.S.», Туреччина, вартість товару (невипалена цегла KUMAL 7 CER 35/0) складає 1137 дол. США (а.с. 50).

Згідно наданої виробником калькуляції, вартість невипаленої цегли KUMAL 7 CER 35/0) складає 1077 дол. США (а.с. 51).

Вивчивши надані позивачем для митного оформлення товару документи, 23.04.2015 року митниця своєю карткою за №110010000/2015/00309 відмовила у митному оформленні товару за митною декларацією № 110010000/2014/002957 та прийняла рішення про коригування митної вартості товару №№110010000/2015/600334/1, відповідно до якого митну вартість визначено за методом 2-б у бік збільшення до рівня 1,4643 дол. США/кг на підставі наявної інформації щодо митного оформлення аналогічних товарів за МД від 08 квітня 2015 року №7000100000/2015/001256.

При цьому в вказаних рішень відповідача вбачається, що підставою для цих дій відповідача стали сумніви, які виникли в наслідок розбіжностей між відомостями калькуляції собівартості № 04097 від 08.04.2015р. (1077 дол/т на умовах FOB-порт Туреччина), відомостями прас-листа виробника від 25.02.2015 р. (1137 дол/т на умовах DAP-Дніпродзержинськ), розрахунками перевізника «Realite» щодо вартості перевезення 60 дол/т з огляду на відсутність в коносаменті вантажовідправника та інших наданих документах посилань на «Realite» як на перевізника. Крім того, надана декларантом ПАТ «ДМКД» декларація країни експорту у гр. 46 містить відомості щодо статистичної вартості імпортованого товару, враховує витрати та транспортування та страхування, які відносяться до частини шляху, який при експорті товарів проходив по території країни експортера, тобто на умовах FOB Стамбул. Враховуючи вагу імпортованого товару, відомостей щодо вартості перевезення розраховані згідно із наданим декларантом рахунком Realite Corporation, Commonwealth of Dominika на перевезення (з урахуванням пояснення стосовно включення у вартість перевезення витрат на фрахт, перевалку, зберігання та залізничне транспортування) на рівні 60 дол.США/т, можна розрахувати вартість оцінюваної партії товару на умовах постачання DАР Дніпродзержинськ. Розрахована вартість імпортованої партії товару не відповідає відомостям зазначеним у гр. 22 декларації країни експорту. Надана декларантом у підтвердження митної вартості копія декларації країни відправлення всупереч ст.254 Митного кодексу України подана без перекладу та відомості її графи 22 на умовах DАР відрізняються від суми за інвойсом від 03.04.2015 р. №829400.

На підставі вищенаведених обставин, які відповідач кваліфікував як суттєві розбіжності та невідповідності в наданих документах, які не дають можливості перевірити числові значення заявленої митної вартості, відповідач витребував у позивача додаткові документи згідно п.3 ст. 53 МК України, а в подальшому відмовив у застосуванні основного методу визначення митної вартості з посиланням на ненадання цих документів та наявності в електронній базі відомостей про митне оформлення подібного товару за вищою ціною.

У зв'язку із незгодою декларанта із прийнятим відповідачем рішенням, за заявою позивача товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання.

Під час дії гарантійних зобов'язань позивачем надано відповідачу висновок експерта ТПП від 22.06.2015 р., яким підтверджено ринкову вартість товарів за ціною, заявленою позивачем при митному оформленні (а.с. 55-57).

Листом від 09.07.2015 року Дніпровська митниця повідомила позивача про відсутність підстав для скасування рішення про корегування митної вартості (а.с. 58-61).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наданими з митною декларацією документами, які містили розбіжності, неможливо було підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, тому митний орган обґрунтовано витребував додаткові документи, надати які позивач відмовився, тому відповідач правомірно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за методом 2б та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів транспортних засобів комерційного призначення.

Колегія суддів, проаналізувавши встановлені по справі обставини, вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а спір вирішено із порушенням норм матеріального права з огляду на наступне.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3).

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в ст. 58 Митного кодексу України.

Як визначено в ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч. 10 цієї статті.

Водночас, як встановлено ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

За нормами п.2 ст.52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати ( за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1,2,3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до п.4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

При цьому, застосування другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

За ч. 5 ст.55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митному органі.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Аналіз положень частини 3 статті 53, частин 1, 2 та 5 статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Таким чином, у разі виявлення митним органом розбіжності між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, митний орган вправі витребувати від декларанта додаткові документи та здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують сумнів у правильності визначення митної вартості товарів.

Натомість наведені відповідачем у оспорюваних картці відмови в прийнятті митної декларації, від 23.04.2015 р. №110010000/2015/00309 та рішенні про коригування митної вартості від 23.04.2015 р. №110010000/2015/600334/1 доводи щодо сумнівів є недоречними та взагалі незрозумілими.

Так, порівняння вартості одиниці товару з калькуляції виробника (1077 дол/т) та вартості транспортування цієї одиниці товару на умовах DАР (60 дол/т) повністю співпадають із вартістю виробника в прайс-листі на відповідних умовах (1137 дол/т) та заявленою ціною за контрактом.

Зміст посилань на невідповідність даних в наданих до митного оформлення документах з відомостями в експортній декларації щодо вартості товару не розкриті жодним чином і позбавлені сенсу, оскільки в експортній декларації (а.с. 52) визначена вартість та ціна всієї партію товару на 161 палеті, до якої входять весь перелік різних товарів відповідно до сертифікату походження (а.с. 46) та згідно із інвойсом 829400 від 03.04.2015 р. (а.с. 38), в той час як за МД № 110010000/2014/002957 (а.с. 18) здійснювалось митне оформлення лише невеликої частини цієї партії товару певної назви на 6 палетах.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання митного органу на наявність формальних розбіжностей та недоліків у оформленні документів, що стосуються транспортування товарів, оскільки вони не вплинули на визначення їх митної вартості виходячи з того, що поставка товару здійснювалась на умовах DAP - ст.Правда Придніпровської залізниці, згідно якого продавець за контрактом зобов'язаний за власний рахунок укласти контракт про перевезення товару, одержувати будь-яку експортну ліцензію і виконати всі митні формальності, необхідні для експорту товару та для його перевезення через будь-яку країну та надати товар у розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження у названому місці призначення.

Отже, повна вартість доставки товару на митну територію України була включена у заздалегідь визначену вартість товару за контрактом і здійснювалась постачальником, а тому деталі організації та вартості його транспортування не впливали на визначення митної вартості товару за основним методом, що не врахував суд першої інстанції.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що за умовами контракту передплата за товар не передбачена, тому позивач не мав можливості надати платіжні документи. Навпаки, оплата передбачено через 45 банківських діб після постачання.

В будь-якому разі, жодний із наданих митному органу документів не свідчить про можливе заниження позивачем митної вартості товарів, оскільки митна вартість заявлена за найбільшою ціною, що встановлена продавцем, а зростання за документами ціни від собівартості продукції до її продажу споживачу не позбавлено логіки отримання доходу.

Колегія суддів вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, з урахуванням умов поставки товару, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідність витребовувати додаткові документи.

Крім того, слід зазначити, що визначена митна вартість товару на раніше визнаній митним органом вартості за попереднім оформленням, а саме МД №110010000/2015/001256 від 08 квітня 2015 року (а.с. 88) є безпідставними, оскільки митна вартість товарів за вказаною МД була прийнята невідомо за яким контрактом, без посилань на країни постачальника та хімічних властивостей товару.

Як вбачається з МД №110010000/2015/001256, товари постачались на різних умовах (DDU- Маріуполь), мають суттєво різні хімічні та фізичні властивості, але відповідачем жодних коригувань митної вартості з урахуванням цієї обставини здійснено не було. Крім того, митна вартість за цією МД визначалась не за ціною договору, а за резервним методом, про що свідчить вміст графи 43, що не відповідає вимогам законодавства.

Доказів відсутності у інформаційній базі митниці даних про оформлення інших ідентичний чи подібних товарів суду не надано.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень в судовому засіданні не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару та не надано доказів правомірності дій при прийнятті рішення про коригування митної вартості, в тому числі в частині обґрунтованості прийнятої в цих рішеннях ціни за одиницю товару.

Вищенаведене дає змогу колегії суддів дійти висновку, що у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару від 23.04.2015 р. №110010000/2015/600334/1 та картки за відмови у митному оформленні товару за митною декларацією від 23.04.2015 р. №110010000/2015/00309, тому ці рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

За таких підстав, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим у справі обставинам, а рішення прийняте із порушенням норм матеріального права, тому воно підлягає скасуванню із ухваленням нової постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року по справі № 804/15156/15 - скасувати.

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень задовольнити.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.04.2015 р. №110010000/2015/00309, прийняту Дніпропетровською митницею ДФС.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.04.2015 р. №110010000/2015/600334/1.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5115,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко